Гусинне (пол. Husynne) — село в Польщі, у гміні Грубешів Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 463 особи (2011).
Село
Координати 50°50′06″ пн. ш. 23°58′45″ сх. д. / 50.835000000027775968° пн. ш. 23.97916667002778013° сх. д.Координати: 50°50′06″ пн. ш. 23°58′45″ сх. д. / 50.835000000027775968° пн. ш. 23.97916667002778013° сх. д.
Гусинне у Вікісховищі |
Історія ред.
1531 року вперше згадується православна церква в селі.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
У 1921 році село входило до складу гміни Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки.
У липні-серпні 1938 року польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші знищила місцеву православну церкву.
У 1944—1946 роках у селі діяла українська школа. Під час проведення операції «Вісла» в період 21-25 червня 1947 року з Гусинного було вивезено на «землі відзискані» (Вармінсько-Мазурське воєводство, Західнопоморське воєводство) 5 людей українців, залишилося 715 людей польської національності.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення ред.
За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 90 будинків та 497 мешканців, з них:
- 236 чоловіків та 261 жінка;
- 447 православних, 10 римо-католиків, 40 юдеїв;
- 332 українці, 137 поляків, 28 євреїв.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 228 | 49 | 154 | 25 |
Жінки | 235 | 43 | 137 | 55 |
Разом | 463 | 92 | 291 | 80 |
Гусинне на мапах ред.
Примітки ред.
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 139.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
- ↑ . Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 31. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
- Wysocki J. Szkolnictwo ukraińskie w województwie lubelskim w okresie PRL (1944- 1965) // Państwo i Społeczeństwo. — 2009. — № 1. — С. 130. (пол.)
- Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 420. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |