www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуревич Арон Якович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуревич Батько Посада Діти Дружина Мати Чоловік Ар

Гуревич Арон Якович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гуревич.

Арон Якович Гуревич
Арон Яковлевич Гуревич
Народився 12 червня 1924(1924-06-12)
Москва, Росія
Помер 5 серпня 2006(2006-08-05) (82 роки)
Москва, Росія
Поховання Востряковський цвинтар
Країна СРСР
Росія
Діяльність медієвіст
Alma mater Історичний факультет МДУ (1947)
Галузь Медієвістика
Заклад ІФ АН СРСР, ІЗІ РАН
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор історичних наук (1962)
Науковий керівник Є. О. Косминський
О. Й. Неусихін
Вчителі Косминський Євген Олексійович і Неусихін Олександр Йосипович
Відомі учні Tatyana Dzhaksond
Аспіранти, докторанти Dmitry Kharitonovichd
Tatyana Dzhaksond
Членство Нідерландська королівська академія наук
Американська академія медієвістики
Нагороди

Арон Якович Гуревич (12 травня 1924, Москва — 5 серпня 2006, Москва) — радянський та російський історик-медієвіст, культуролог. Лауреат Державної премії Російської Федерації в галузі науки (1993).

Освіта ред.

Закінчив Московський державний університет, кафедра Історії Середніх віків Історичного факультету (1947) та аспірантуру Інституту історії АН СРСР (1950).
Кандидат історичних наук (1950, тема дисертації: «Селянство Південно-Західної Англії в донормандський період»).
Доктор історичних наук (1962, тема дисертації: «Нариси соціальної історії Норвегії в IX–XII ст.»).
Учень найбільшого фахівця з середньовічної історії Англії академіка Є. О. Косминського. Також є учнем професора О. Й. Неусихіна.

Біографія ред.

  • 1950–1966 викладав у Калінінському державному педагогічному інституті (нині — Тверський державний університет): асистент (1950—1956), доцент (1956—1963), професор (1963–1966).
  • 1966—1969 — старший науковий співробітник сектора історії культури Інституту філософії АН СРСР.
  • Від 1969 року працював в Інституті загальної історії АН СРСР, від 1987 очолював центр історичної та культурної антропології ІЗІ РАН, від 1989 — головний редактор щорічника «Одіссей. Людина в історії», який випускався центром.
  • від 1989 року — професор кафедри історії та теорії культури філософського факультету МДУ (також викладав у Московському університеті на філологічному факультеті в 1975–1977 роках).
  • від 1992 — головний науковий співробітник Інституту вищих гуманітарних досліджень ім. Є. М. Мелетинского РДГУ. Один з авторів курсу «Історія світової культури (середньовіччя)», автор курсу «Історія Середніх віків», спецкурсу «Середньовічна картина світу».
  • від 1992 — завідувач відділом культури та науки середньовічної та сучасної Європи Інституту світової культури МДУ.

Читав лекції в університетах Італії, США, Німеччини, Данії (1989–1991), Норвегії, Швеції, Англії, Франції (1991–1992).

Дійсний член Академії гуманітарних досліджень (1995). Іноземний член Американської академії медієвистів (Medievel Academy of America), Renaissance Academy of America, Société Jean Bodin (Бельгія), Королівського Норвезького товариства вчених, Королівського товариства істориків Великої Британії, Королівської Академії наук Нідерландів. Доктор філософії honoris causa Університету міста Лунд (Швеція).

Член бюро Наукової ради з історії світової культури РАН, член редколегії журналів «Arbor Mundi» («Світове древо»), «Journal of Historical Society», «Osterreichische Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft», член редколегії серії «Пам'ятки історичної думки».

Автор низки глав і редактор підручника з історії середніх віків для педінститутів (1964), виданого також французькою (1976) та португальською (1978) мовами, автор глави про Північну Європу в підручнику Історичного факультету МГУ (1968, 1977, 1990, 1997, 2000, 2003 та 2005), а також низки статей у колективній праці «Історія селянства в Європі» (М., 1985–1986. Т. 1 — 3).

Автор мемуарів «Історія історика».

Останні тринадцять років життя був сліпий, але продовжував працювати: колеги та учні читали йому, а він думав та диктував. В останні роки потік його наукових публікацій не всихав.

Похований на Востряковському кладовищі.

Наукова діяльність ред.

Напрями наукових досліджень — історія середньовічної європейської культури; сучасна історіографія; теорія культури та методологія історії; історія Скандинавії в Середні віки; історія скандинавської культури, зокрема співвідношення офіційної (церковної) та народної культури; проблеми методології історичного дослідження; культурна антропологія; школа «Анналів» та її історичні методи.

Його статті, що склали книгу «Проблеми генези феодалізму», піддалися 1969 року нищівній критиці міністра освіти РРФСР О. І. Данилова, після чого автора було звільнено з Інституту філософії. Критика була пов'язана з тим, що автор поставив під сумнів деякі положення теорій Маркса та Енгельса — про те, що феодалізм складався внаслідок закабалення вільних селян магнатами, які попередньо привласнювали собі селянську землю. За думкою Гуревича, в умовах слабкості верховної влади вільні хлібороби в пошуках захисту разом зі своєю землею добровільно брали патронат магнатів, міняли свободу на безпеку. З точки зору Енгельса, у варварську еру існував «первісний комунізм», який полягав у колективній власності на землю. З точки зору Гуревича, давні германці були селянами, століттями жили на одному місці, не було ніякої колективної власності на землю, а велося сімейне хутірське господарство.

Арон Гуревич дав таку характеристику генезі феодалізму:

У феодалізмі я схильний вбачати переважно, якщо не виключно, західноєвропейський феномен. На мій погляд, він склався внаслідок унікальної констеляції тенденцій розвитку. Феодальний лад, як би його не тлумачити, являє собою не якусь фазу всесвітньо-історичного процесу, — він виник в силу поєднання специфічних умов, породжених зіткненням варварського світу зі світом пізньоантичного Середземномор'я. Цей конфлікт, що надав імпульсу синтезу германського та романського початків, зрештою породив умови для виходу західноєвропейської цивілізації наприкінці середньовіччя за межі традиційного суспільного ладу, за ті межі, в яких залишалися всі інші цивілізації.

У наступних працях розглядав, зокрема, культ святих у його простонародному розумінні, образ потойбічного світу, яким його бачили середньовічні візіонери, й дві версії (які суперечили одна одній) Страшного суду, популярне богослов'я. Полемізуючи з тезою М. М. Бахтіна про карнавально-сміхову природу середньовічної народної культури, підкреслював найтісніший зв'язок в ній сміху та страху.

Власне, А. Я. Гуревич став творцем історико-антропологічного напряму в російській науці. Значення його праць виходить за межі медієвістики. Він справив великий вплив на всю сучасну російську історичну науку, інші гуманітарні дисципліни — антропологію, культурологію, філософію, мистецтвознавство.

Праці ред.

Дисертації ред.

  • Крестьянство Юго-Западной Англии в донормандский период. Проблема образования класса феодальных крестьян в Уэссексе в VII — начале XII в. Автореф.дисс. … к.и.н. М., 1950. 28 с.
  • Очерки социальной истории Норвегии в IX–XI вв. Автореф.дисс. … д.и.н. М., 1961. 25 с.

Книги ред.

  • Походы викингов. [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1966. 183 с (опубліковано польською (1969) та естонською (1975) мовами).
  • Свободное крестьянство феодальной Норвегии. [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1967. — 285 с.
  • Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе: Уч. пособие. — М.: Высшая школа, 1970. — 224 с. (опубліковано шведською (1979), італійською (1982, 1990) мовами).
  • История и сага. О произведении Снорри Стурлусона «Хеймскрингла». [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1972. — 198 с.
  • Категории средневековой культуры. — М.: Искусство, 1972. — 318 с; 2-е изд., испр. и доп. М.: Искусство, 1984. 350 с. (опубліковано також румунською (1974), польською (1976), німецькою (1978, 1980, 1982, 1983), чеською (1978), іспанською (1983), французькою (1983), англійською (1985), литовською (1989), португальською (1990), японською (1990) мовами).
  • Норвежское общество в раннее средневековье: Проблемы социального строя и культуры. [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1977. — 337 с.
  • «Эдда» и сага. [ 21 травня 2014 у Wayback Machine.] — М.: Наука, 1979. — 192 с.
  • Проблемы средневековой народной культуры. — М.: Искусство, 1981. — 359 с. (перекладено болгарською (1985), німецькою (1986), італійською (1986), угорською (1987), польською (1987), сербсько-хорватською (1987) мовами).
  • Культура и общество средневековой Европы глазами современников. Exempla, XIII в. — М.: Искусство, 1989. — 366 с.
  • Средневековый мир: культура безмолвствующего большинства. — М.: Искусство, 1990. — 395 с.
  • Исторический синтез и Школа «Анналов» — М.: Индрик, 1993. — 327 с.
  • Гуревич А. Я., Харитонович Д. Э. История средних веков. Учебник для средней школы. — М.: Интерпракс, 1994. — 333 с.
  • Словарь средневековой культуры, 2003.
  • История историка. — М.: РОССПЭН, 2004. — 288 с.
  • Индивид и социум на средневековом Западе. — М.: РОССПЭН, 2005. — 422 с.
  • История — нескончаемый спор. — М.: РГГУ, 2005. — 899 с.

Перевидання та збірки робіт ред.

Примітки ред.

  1. https://www.medievalacademy.org/page/CompleteCorrFellow
  2. . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 21 травня 2014. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gurevich Batko Posada Diti Druzhina Mati Cholovik Aron Yakovich GurevichAron Yakovlevich GurevichNarodivsya 12 chervnya 1924 1924 06 12 Moskva RosiyaPomer 5 serpnya 2006 2006 08 05 82 roki Moskva RosiyaPohovannya Vostryakovskij cvintarKrayina SRSR RosiyaDiyalnist mediyevistAlma mater Istorichnij fakultet MDU 1947 Galuz MediyevistikaZaklad IF AN SRSR IZI RANVchene zvannya ProfesorNaukovij stupin Doktor istorichnih nauk 1962 Naukovij kerivnik Ye O KosminskijO J NeusihinVchiteli Kosminskij Yevgen Oleksijovich i Neusihin Oleksandr JosipovichVidomi uchni Tatyana DzhaksondAspiranti doktoranti Dmitry Kharitonovichd Tatyana DzhaksondChlenstvo Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mediyevistiki 1 NagorodiAron Yakovich Gurevich 12 travnya 1924 Moskva 5 serpnya 2006 Moskva radyanskij ta rosijskij istorik mediyevist kulturolog Laureat Derzhavnoyi premiyi Rosijskoyi Federaciyi v galuzi nauki 1993 Zmist 1 Osvita 2 Biografiya 3 Naukova diyalnist 4 Praci 4 1 Disertaciyi 4 2 Knigi 4 3 Perevidannya ta zbirki robit 5 Primitki 6 PosilannyaOsvita red Zakinchiv Moskovskij derzhavnij universitet kafedra Istoriyi Serednih vikiv Istorichnogo fakultetu 1947 ta aspiranturu Institutu istoriyi AN SRSR 1950 Kandidat istorichnih nauk 1950 tema disertaciyi Selyanstvo Pivdenno Zahidnoyi Angliyi v donormandskij period Doktor istorichnih nauk 1962 tema disertaciyi Narisi socialnoyi istoriyi Norvegiyi v IX XII st Uchen najbilshogo fahivcya z serednovichnoyi istoriyi Angliyi akademika Ye O Kosminskogo Takozh ye uchnem profesora O J Neusihina Biografiya red 1950 1966 vikladav u Kalininskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti nini Tverskij derzhavnij universitet asistent 1950 1956 docent 1956 1963 profesor 1963 1966 1966 1969 starshij naukovij spivrobitnik sektora istoriyi kulturi Institutu filosofiyi AN SRSR Vid 1969 roku pracyuvav v Instituti zagalnoyi istoriyi AN SRSR vid 1987 ocholyuvav centr istorichnoyi ta kulturnoyi antropologiyi IZI RAN vid 1989 golovnij redaktor shorichnika Odissej Lyudina v istoriyi yakij vipuskavsya centrom vid 1989 roku profesor kafedri istoriyi ta teoriyi kulturi filosofskogo fakultetu MDU takozh vikladav u Moskovskomu universiteti na filologichnomu fakulteti v 1975 1977 rokah vid 1992 golovnij naukovij spivrobitnik Institutu vishih gumanitarnih doslidzhen im Ye M Meletinskogo RDGU Odin z avtoriv kursu Istoriya svitovoyi kulturi serednovichchya avtor kursu Istoriya Serednih vikiv speckursu Serednovichna kartina svitu vid 1992 zaviduvach viddilom kulturi ta nauki serednovichnoyi ta suchasnoyi Yevropi Institutu svitovoyi kulturi MDU Chitav lekciyi v universitetah Italiyi SShA Nimechchini Daniyi 1989 1991 Norvegiyi Shveciyi Angliyi Franciyi 1991 1992 Dijsnij chlen Akademiyi gumanitarnih doslidzhen 1995 Inozemnij chlen Amerikanskoyi akademiyi mediyevistiv Medievel Academy of America Renaissance Academy of America Societe Jean Bodin Belgiya Korolivskogo Norvezkogo tovaristva vchenih Korolivskogo tovaristva istorikiv Velikoyi Britaniyi Korolivskoyi Akademiyi nauk Niderlandiv Doktor filosofiyi honoris causa Universitetu mista Lund Shveciya Chlen byuro Naukovoyi radi z istoriyi svitovoyi kulturi RAN chlen redkolegiyi zhurnaliv Arbor Mundi Svitove drevo Journal of Historical Society Osterreichische Zeitschrift fur Geschichtswissenschaft chlen redkolegiyi seriyi Pam yatki istorichnoyi dumki Avtor nizki glav i redaktor pidruchnika z istoriyi serednih vikiv dlya pedinstitutiv 1964 vidanogo takozh francuzkoyu 1976 ta portugalskoyu 1978 movami avtor glavi pro Pivnichnu Yevropu v pidruchniku Istorichnogo fakultetu MGU 1968 1977 1990 1997 2000 2003 ta 2005 a takozh nizki statej u kolektivnij praci Istoriya selyanstva v Yevropi M 1985 1986 T 1 3 Avtor memuariv Istoriya istorika Ostanni trinadcyat rokiv zhittya buv slipij ale prodovzhuvav pracyuvati kolegi ta uchni chitali jomu a vin dumav ta diktuvav V ostanni roki potik jogo naukovih publikacij ne vsihav Pohovanij na Vostryakovskomu kladovishi Naukova diyalnist red Napryami naukovih doslidzhen istoriya serednovichnoyi yevropejskoyi kulturi suchasna istoriografiya teoriya kulturi ta metodologiya istoriyi istoriya Skandinaviyi v Seredni viki istoriya skandinavskoyi kulturi zokrema spivvidnoshennya oficijnoyi cerkovnoyi ta narodnoyi kulturi problemi metodologiyi istorichnogo doslidzhennya kulturna antropologiya shkola Annaliv ta yiyi istorichni metodi Jogo statti sho sklali knigu Problemi genezi feodalizmu piddalisya 1969 roku nishivnij kritici ministra osviti RRFSR O I Danilova pislya chogo avtora bulo zvilneno z Institutu filosofiyi Kritika bula pov yazana z tim sho avtor postaviv pid sumniv deyaki polozhennya teorij Marksa ta Engelsa pro te sho feodalizm skladavsya vnaslidok zakabalennya vilnih selyan magnatami yaki poperedno privlasnyuvali sobi selyansku zemlyu Za dumkoyu Gurevicha v umovah slabkosti verhovnoyi vladi vilni hliborobi v poshukah zahistu razom zi svoyeyu zemleyu dobrovilno brali patronat magnativ minyali svobodu na bezpeku Z tochki zoru Engelsa u varvarsku eru isnuvav pervisnij komunizm yakij polyagav u kolektivnij vlasnosti na zemlyu Z tochki zoru Gurevicha davni germanci buli selyanami stolittyami zhili na odnomu misci ne bulo niyakoyi kolektivnoyi vlasnosti na zemlyu a velosya simejne hutirske gospodarstvo Aron Gurevich dav taku harakteristiku genezi feodalizmu 2 U feodalizmi ya shilnij vbachati perevazhno yaksho ne viklyuchno zahidnoyevropejskij fenomen Na mij poglyad vin sklavsya vnaslidok unikalnoyi konstelyaciyi tendencij rozvitku Feodalnij lad yak bi jogo ne tlumachiti yavlyaye soboyu ne yakus fazu vsesvitno istorichnogo procesu vin vinik v silu poyednannya specifichnih umov porodzhenih zitknennyam varvarskogo svitu zi svitom piznoantichnogo Seredzemnomor ya Cej konflikt sho nadav impulsu sintezu germanskogo ta romanskogo pochatkiv zreshtoyu porodiv umovi dlya vihodu zahidnoyevropejskoyi civilizaciyi naprikinci serednovichchya za mezhi tradicijnogo suspilnogo ladu za ti mezhi v yakih zalishalisya vsi inshi civilizaciyi U nastupnih pracyah rozglyadav zokrema kult svyatih u jogo prostonarodnomu rozuminni obraz potojbichnogo svitu yakim jogo bachili serednovichni vizioneri j dvi versiyi yaki superechili odna odnij Strashnogo sudu populyarne bogoslov ya Polemizuyuchi z tezoyu M M Bahtina pro karnavalno smihovu prirodu serednovichnoyi narodnoyi kulturi pidkreslyuvav najtisnishij zv yazok v nij smihu ta strahu Vlasne A Ya Gurevich stav tvorcem istoriko antropologichnogo napryamu v rosijskij nauci Znachennya jogo prac vihodit za mezhi mediyevistiki Vin spraviv velikij vpliv na vsyu suchasnu rosijsku istorichnu nauku inshi gumanitarni disciplini antropologiyu kulturologiyu filosofiyu mistectvoznavstvo Praci red Disertaciyi red Krestyanstvo Yugo Zapadnoj Anglii v donormandskij period Problema obrazovaniya klassa feodalnyh krestyan v Uessekse v VII nachale XII v Avtoref diss k i n M 1950 28 s Ocherki socialnoj istorii Norvegii v IX XI vv Avtoref diss d i n M 1961 25 s Knigi red Pohody vikingov Arhivovano 28 veresnya 2011 u Wayback Machine M Nauka 1966 183 s opublikovano polskoyu 1969 ta estonskoyu 1975 movami Svobodnoe krestyanstvo feodalnoj Norvegii Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine M Nauka 1967 285 s Problemy genezisa feodalizma v Zapadnoj Evrope Uch posobie M Vysshaya shkola 1970 224 s opublikovano shvedskoyu 1979 italijskoyu 1982 1990 movami Istoriya i saga O proizvedenii Snorri Sturlusona Hejmskringla Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine M Nauka 1972 198 s Kategorii srednevekovoj kultury M Iskusstvo 1972 318 s 2 e izd ispr i dop M Iskusstvo 1984 350 s opublikovano takozh rumunskoyu 1974 polskoyu 1976 nimeckoyu 1978 1980 1982 1983 cheskoyu 1978 ispanskoyu 1983 francuzkoyu 1983 anglijskoyu 1985 litovskoyu 1989 portugalskoyu 1990 yaponskoyu 1990 movami Norvezhskoe obshestvo v rannee srednevekove Problemy socialnogo stroya i kultury Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine M Nauka 1977 337 s Edda i saga Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine M Nauka 1979 192 s Problemy srednevekovoj narodnoj kultury M Iskusstvo 1981 359 s perekladeno bolgarskoyu 1985 nimeckoyu 1986 italijskoyu 1986 ugorskoyu 1987 polskoyu 1987 serbsko horvatskoyu 1987 movami Kultura i obshestvo srednevekovoj Evropy glazami sovremennikov Exempla XIII v M Iskusstvo 1989 366 s Srednevekovyj mir kultura bezmolvstvuyushego bolshinstva M Iskusstvo 1990 395 s Istoricheskij sintez i Shkola Annalov M Indrik 1993 327 s Gurevich A Ya Haritonovich D E Istoriya srednih vekov Uchebnik dlya srednej shkoly M Interpraks 1994 333 s Slovar srednevekovoj kultury 2003 Istoriya istorika M ROSSPEN 2004 288 s Individ i socium na srednevekovom Zapade M ROSSPEN 2005 422 s perevid Individ i socium na srednevekovom Zapade SPb Aleksandriya 2009 492 s ISBN 978 5 903445 08 0 Seriya Stanovlenie Evropy Istoriya neskonchaemyj spor M RGGU 2005 899 s Perevidannya ta zbirki robit red Izbrannye trudy T 1 Drevnie germancy Vikingi Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine M SPb Universitetskaya kniga 1999 352 s Izbrannye trudy T 2 Srednevekovyj mir M SPb Universitetskaya kniga 1999 560 s perevid Izbrannye trudy Srednevekovyj mir SPb Izdatelstvo SPbGU 2007 560 s Izbrannye trudy Krestyanstvo srednevekovoj Norvegii SPb Izdatelstvo SPbGU 2006 368 s Izbrannye trudy Kultura srednevekovoj Evropy SPb Izdatelstvo SPbGU 2006 544 s Gurevich A Ya Individ Statya dlya vozmozhnogo v budushem Tolkovogo slovarya srednevekovoj kultury Ot mifa k literature Sbornik v chest semidesyatiletiya E M Meletinskogo M 1993 Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine Primitki red https www medievalacademy org page CompleteCorrFellow Zhurnalnyj zal Novyj Mir 2000 N10 Dmitrij Haritonovich Sovremennost Srednevekovya ros Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 21 travnya 2014 Posilannya red Biografiya Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine Suchasnist serednovichchya Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine Naukovi praci A Ya Gurevicha Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine Pam yati Arona Yakovicha Gurevicha Arhivovano 21 travnya 2014 u Wayback Machine Interv yu istorika Pavla Uvarova pro A Ya Gurevicha Arhivovano 18 veresnya 2008 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gurevich Aron Yakovich amp oldid 38838188