Семе́н Петро́вич Гудзе́нко (нар. 5 березня 1922, Київ — пом. 12 лютого 1953, Москва) — радянський поет воєнної генерації, романтичного напрямку.
Гудзенко Семен Петрович | |
---|---|
Народився | 5 березня 1922 Київ, Українська СРР |
Помер | 12 лютого 1953 (30 років) Москва, СРСР |
Поховання | Ваганьковське кладовище |
Країна | СРСР |
Діяльність | поет, журналіст, військовий кореспондент |
Alma mater | Московський інститут філософії, літератури, історії |
Мова творів | російська |
Членство | СП СРСР |
У шлюбі з | Жадова Лариса Олексіївнаd |
Нагороди | |
|
Біографія Редагувати
Народився 5 березня 1922 року в Києві в українсько-єврейській інтелігентській сім'ї інженера і вчительки. 1939 року переїхав до Москви, щоб навчатися в Московському інституті філософії і літератури. Учасник німецько-радянської війни. Друкувався з 1944 року.
Помер 1953 року від ран, отриманих на війні.
Автор збірок поезій:
Його вірші використано у фільмі «Хто повернеться — долюбить» (1966).
Про своє покоління Редагувати
Мы не от старости умрём, — От старых ран умрём. |
Література Редагувати
- Скуратівський В. Л. Гудзенко Семен Петрович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 513.
- Литературный энциклопедический словарь. — М., 1987. — С.586.
- Симонов Константин. Послесловие // Гудзенко Семён. Стихи и поэмы / Составитель и редактор Константин Симонов. — Москва: Военное издательство Министерства обороны Союза ССР, 1956. — С. 266—267.
Це незавершена стаття про літератора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |