www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грушевський Сергій Федорович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушевський Сергі й Фéдорович Грушéвський

Грушевський Сергій Федорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушевський.

Сергі́й Фéдорович Грушéвський (нар. 7 жовтня 1830(18301007), Чигирин — 27 січня 1901, Владикавказ) — професор, педагог, організатор народної освіти, публіцист, дійсний статський радник (рос. статский советник), меценат, батько Михайла Грушевського, Олександра Грушевського, Ганни Шамрай-Грушевської.

Грушевський Сергій Федорович
Народився 7 (19) жовтня 1830
Чигирин, Київська губернія, Російська імперія
Помер 27 січня (9 лютого) 1901 (70 років)
Владикавказ, Російська імперія
Країна  Російська імперія
Діяльність педагог, публіцист
Alma mater Київська духовна семінарія
Знання мов українська
Заклад Київська духовна академія
Діти Грушевський Михайло Сергійович, Грушевський Олександр Сергійович і Шамрай-Грушевська Ганна Сергіївна
Сергій Федорович та Глафіра Захарівна Грушевські з дітьми. Зліва направо: Захар, Ганна, Федір, Михайло. Ставрополь, бл. 1876 р.

Життєпис Редагувати

Народився в місті Чигирин 7 жовтня 1830 року, у багатодітній сім'ї Федора Васильовича Грушевського (1791 — 1851) — диякона, і незабаром священника, чигиринської Соборної Хрестовоздвиженської церкви та доньки священика Марії Кирилівни Ботвиновської (1798 — 1875). Родина Ботвиновських поколіннями тримали парафію у Суботові, несли службу у Іллінській церкві. Брат Марії посприяв переведенню Федора Грушевського з родиною під Київ.

1836 року родина живе у селі Лісники Київської губернії (нині — Києво-Святошинський район Київської області) у фактичному передмісті Києва, де Федір Грушевський служить священиком місцевої Преображенської церкви. В одному листі син Михайло згодом згадував Лісники наступним чином: «Волію сидіти “на Дніпрових горах”, на батьківщині — в милі відси село, де похований мій дід (сам я й пам’ятник ставив над ним, виїзжаючи до Галичини в 1894 р.) і де виростав мій батько, і все тут повно для мене не тільки історичних, але й родинних споминів».

Навчався в Києво-Подільському духовному училищі (1844-1849) та Київській духовній семінарії (1849—1855). 1851 року помер батько і родина опинилась у скрутному матеріальному становищі, що змусило молодого Сергія віддати всі свої зусилля на здобуття освіти. 1855 року вдається вступити у Київськіу духовну академію, що син згодом опише як «несказанний тріумф» і де навчається протягом 1855—1859 років. Здобув ступень магістра богослов'я і словесних наук. Працював професором словесності в Полтавській духовній семінарії (1859—1860) і професором з класу Святого Письма в Київській духовній семінарії (1860—1865).

Одночасно займався етнографічними та історичними дослідженнями, частину з яких опублікував у тижневику «Руководство для сельских пастырей».

Після виїзду до Царства Польського призначений учителем російської мови та словесності до Холмської русько-греко-католицької гімназії (1865), Холмського жіночого греко-католицького 6-класного училища (1866) та Ломжинської чоловічої класичної гімназії (1868). 1867 був інспектором Холмських російських педагогічних курсів.

За станом здоров'я переїхав на Кавказ, де служив учителем Кутаїської класичної гімназії (1869—1870); інспектором (1870—1876) і директором (1876—1878) народних училищ Ставропольської губернії; директором народних училищ Терської області (1878—1901).

За час роботи на Кавказі організовував сільські та козацькі громади на будівництво шкіл і утримання вчителів, проводив учительські з'їзди й педагогічні курси, при дирекції у Владикавказі заснував педагогічний музей. Був автором методичних посібників і підручників для шкіл, зокрема підручника «Первая учебная книга церковно-славянского языка», який мав понад 30 перевидань. Дослужився до чину дійсного статського радника (1884), мав численні нагороди. Вплинув на становлення патріотичного світогляду своїх дітей.

Помер у місті Владикавказ. Похований на 1-му міському кладовищі (могила не збереглася).

Меценатство Редагувати

Будівля училища ім. С. Грушевського, збудованого його коштом (нині Академія муніципального управління)

Згідно із заповітом (1892), частина спадщини Грушевського призначалася на заснування стипендій його імені в Києво-Подільському духовному училищі й Київській духовній семінарії, а також на будівництво й утримання народного училища в Києві чи Владикавказі; нащадки Грушевського обрали київську околицю Куренівку, де збудували школу (Комплекс будівель міського училища ім. С. Ф. Грушевського), яка протягом 1911—14 та з 1915 до встановлення радянської влади мала його ім'я..

Твори Редагувати

  • Первая учебная книга церковно-славянского языка. К., 1872;
  • О воскресных и вечерних школах для взрослых. К., 1876.

Примітки Редагувати

  1. Сайт історії Києва [ 30 квітня 2010 у Wayback Machine.] (укр.) Училище Грушевського
  2. (амер.). Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 24 травня 2020. 
  3. ↑ М.О. Кучеренко. Грушевський Сергій Федорович // Енциклопедія історії України / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ : Наукова думка, 2004. — Т. 2:Г-Д. — С. 688.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grushevskij Sergi j Fedorovich Grushevskij nar 7 zhovtnya 1830 18301007 Chigirin 27 sichnya 1901 Vladikavkaz profesor pedagog organizator narodnoyi osviti publicist dijsnij statskij radnik ros statskij sovetnik mecenat batko Mihajla Grushevskogo Oleksandra Grushevskogo Ganni Shamraj Grushevskoyi 1 Grushevskij Sergij FedorovichNarodivsya 7 19 zhovtnya 1830 Chigirin Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 27 sichnya 9 lyutogo 1901 70 rokiv Vladikavkaz Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist pedagog publicistAlma mater Kiyivska duhovna seminariyaZnannya mov ukrayinskaZaklad Kiyivska duhovna akademiyaDiti Grushevskij Mihajlo Sergijovich Grushevskij Oleksandr Sergijovich i Shamraj Grushevska Ganna Sergiyivna Mediafajli u VikishovishiSergij Fedorovich ta Glafira Zaharivna Grushevski z ditmi Zliva napravo Zahar Ganna Fedir Mihajlo Stavropol bl 1876 r Dokladnishe GrushevskiZmist 1 Zhittyepis 2 Mecenatstvo 3 Tvori 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v misti Chigirin 7 zhovtnya 1830 roku u bagatoditnij sim yi Fedora Vasilovicha Grushevskogo 1791 1851 diyakona i nezabarom svyashennika chigirinskoyi Sobornoyi Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi ta donki svyashenika Mariyi Kirilivni Botvinovskoyi 1798 1875 Rodina Botvinovskih pokolinnyami trimali parafiyu u Subotovi nesli sluzhbu u Illinskij cerkvi Brat Mariyi pospriyav perevedennyu Fedora Grushevskogo z rodinoyu pid Kiyiv 1836 roku rodina zhive u seli Lisniki Kiyivskoyi guberniyi nini Kiyevo Svyatoshinskij rajon Kiyivskoyi oblasti u faktichnomu peredmisti Kiyeva de Fedir Grushevskij sluzhit svyashenikom miscevoyi Preobrazhenskoyi cerkvi V odnomu listi sin Mihajlo zgodom zgaduvav Lisniki nastupnim chinom Voliyu siditi na Dniprovih gorah na batkivshini v mili vidsi selo de pohovanij mij did sam ya j pam yatnik staviv nad nim viyizzhayuchi do Galichini v 1894 r i de virostav mij batko i vse tut povno dlya mene ne tilki istorichnih ale j rodinnih spominiv 2 Navchavsya v Kiyevo Podilskomu duhovnomu uchilishi 1844 1849 ta Kiyivskij duhovnij seminariyi 1849 1855 1851 roku pomer batko i rodina opinilas u skrutnomu materialnomu stanovishi sho zmusilo molodogo Sergiya viddati vsi svoyi zusillya na zdobuttya osviti 1855 roku vdayetsya vstupiti u Kiyivskiu duhovnu akademiyu sho sin zgodom opishe yak neskazannij triumf i de navchayetsya protyagom 1855 1859 rokiv Zdobuv stupen magistra bogoslov ya i slovesnih nauk Pracyuvav profesorom slovesnosti v Poltavskij duhovnij seminariyi 1859 1860 i profesorom z klasu Svyatogo Pisma v Kiyivskij duhovnij seminariyi 1860 1865 Odnochasno zajmavsya etnografichnimi ta istorichnimi doslidzhennyami chastinu z yakih opublikuvav u tizhneviku Rukovodstvo dlya selskih pastyrej Pislya viyizdu do Carstva Polskogo priznachenij uchitelem rosijskoyi movi ta slovesnosti do Holmskoyi rusko greko katolickoyi gimnaziyi 1865 Holmskogo zhinochogo greko katolickogo 6 klasnogo uchilisha 1866 ta Lomzhinskoyi cholovichoyi klasichnoyi gimnaziyi 1868 1867 buv inspektorom Holmskih rosijskih pedagogichnih kursiv 3 Za stanom zdorov ya pereyihav na Kavkaz de sluzhiv uchitelem Kutayiskoyi klasichnoyi gimnaziyi 1869 1870 inspektorom 1870 1876 i direktorom 1876 1878 narodnih uchilish Stavropolskoyi guberniyi direktorom narodnih uchilish Terskoyi oblasti 1878 1901 Za chas roboti na Kavkazi organizovuvav silski ta kozacki gromadi na budivnictvo shkil i utrimannya vchiteliv provodiv uchitelski z yizdi j pedagogichni kursi pri direkciyi u Vladikavkazi zasnuvav pedagogichnij muzej Buv avtorom metodichnih posibnikiv i pidruchnikiv dlya shkil zokrema pidruchnika Pervaya uchebnaya kniga cerkovno slavyanskogo yazyka yakij mav ponad 30 perevidan Dosluzhivsya do chinu dijsnogo statskogo radnika 1884 mav chislenni nagorodi Vplinuv na stanovlennya patriotichnogo svitoglyadu svoyih ditej 3 Pomer u misti Vladikavkaz Pohovanij na 1 mu miskomu kladovishi mogila ne zbereglasya Mecenatstvo Redaguvati nbsp Budivlya uchilisha im S Grushevskogo zbudovanogo jogo koshtom nini Akademiya municipalnogo upravlinnya Zgidno iz zapovitom 1892 chastina spadshini Grushevskogo priznachalasya na zasnuvannya stipendij jogo imeni v Kiyevo Podilskomu duhovnomu uchilishi j Kiyivskij duhovnij seminariyi a takozh na budivnictvo j utrimannya narodnogo uchilisha v Kiyevi chi Vladikavkazi nashadki Grushevskogo obrali kiyivsku okolicyu Kurenivku de zbuduvali shkolu Kompleks budivel miskogo uchilisha im S F Grushevskogo yaka protyagom 1911 14 ta z 1915 do vstanovlennya radyanskoyi vladi mala jogo im ya 3 Tvori RedaguvatiPervaya uchebnaya kniga cerkovno slavyanskogo yazyka K 1872 O voskresnyh i vechernih shkolah dlya vzroslyh K 1876 Primitki Redaguvati Sajt istoriyi Kiyeva Arhivovano 30 kvitnya 2010 u Wayback Machine ukr Uchilishe Grushevskogo Treba zhiti yak mozhna Mihajlo Grushevskij v Kitayevi Muzej Mihajla Grushevskogo amer Arhiv originalu za 22 sichnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 a b v M O Kucherenko Grushevskij Sergij Fedorovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini Redkol V A Smolij golova ta in Kiyiv Naukova dumka 2004 T 2 G D S 688 Posilannya RedaguvatiEnciklopediya istoriyi Ukrayini Vipusknik kiyivskoyi duhovnoyi akademiyi Sergij Grushevskij naris biografiyi Arhivovano 25 lipnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grushevskij Sergij Fedorovich amp oldid 40534068