www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гробниця Александра Македонського особливо її точне місце знаходження одна з найбільших таємниць в історії Існує кілька

Гробниця Александра Македонського

Гробниця Александра Македонського, особливо її точне місце знаходження, одна з найбільших таємниць в історії. Існує кілька версій про місце його поховання. За однією з найбільш поширених тіло поклали в золоту труну і наповнили її медом. Спочатку труну доставили в Мемфіс, потім в єгипетську Александрію, де він і перебував до кінця періоду античності, після чого зник. Вважається, що гробницю Александра відвідували знамениті римляни Помпей, Цезар і Октавіан Август, Калігула. Розкопки мармурової усипальниці поруч зі стародавнім Амфіполісом, дають можливість вважати, що усипальниця могла будуватися для тіла Александра .

Зображення Александра на саргофагі з Сідона

Існує також так званий Саркофаг Александра, який насправді є саркофагом сидонського царя Абдоланіма. Свою умовну назву він отримав завдяки зображенню на одному з фризів кінного воїна, який б'ється з персами в так званому «левиному шоломі», в якому бачать Александра Македонського

Історичні свідоцтва ред.

Реконструкція катафалка Александра за описом Діодора

Біограф Александра Македонського Кальсініас писав, що Александр заповідав поховати себе в Єгипті, в Сіва, де жерці стародавнього храму проголосили його сином Амона. Пердікка обіцяв Александрові зробити це, але вирішив відвезти тіло царя в Македонію. Його задум не вдався. Птолемей, зустрівши колісницю в Дамаску, викрав саркофаг з тілом Александра і перевіз його в 321 році до н .е. в Мемфіс. За свідченням Плутарха через декілька років Птолемей перевіз його в Александрію, поховавши в підземній усипальні. Могила Александра стала місцем масового паломництва людей. В 48 році до н.е. могилу Александра відвідав Цезар. Римський імператор Октавіан Август, коли захопив Александрію, «оглянув тіло Великого Александра, труну якого винесли з святині: в знак поклоніння він поклав на нього золотий вінець і усипав тіло квітами», пише Светоній. Тіло лежало в скляному саркофазі, а мавзолей знаходився на центральній площі”. За словами Светонія, біля могили Александра побував і Калігула, власноруч зняв з Александра нагрудник, а потім сам носив його. Нарешті, солдатський імператор Септіміус Северус наказав замурувати священну усипальницю, з того часу невідомо, де вона знаходиться. За твердженням київського архімандрита Костянтина, який намагався у 1803 році знайти могилу Александра, до 15 сторіччя місце розташування її було добре відомо. У 1850 році з'явилося повідомлення, що перекладач російського консульства в Каїрі, грек Скілітсіс, проник у підвал мечеті Ель-Набі Данієль (пророка Даниїла) в Александрії. Він спустився в вузький і темний підземний прохід і побачив дерев'яні, з'їдені хробаком двері. Зазирнувши в тріщини дощок, він побачив тіло в скляній труні. На голові була золота діадема. Навколо були розсипані папіруси і книги. Після цього випадку йому заборонили відвідувати склеп. Професор каїрського ісламського університету Абдель Азіз у 1990 році також заявив, що, за його розрахунками, труна з тілом Александра знаходиться під руїнами мечеті Ель-Набі Данієль в старій частині Александрії. Ця мечеть перебуває в районі сучасної вулиці пророка Даниїла, на перетині з авеню Гамаля Абдель Насера в центрі міста, спланованого ще прославленим архітектором Дінократом. Багато сучасних дослідників вважають, що мечеть пророка Даниїла побудована на місці мавзолею Александра. Деякі ранні арабські історики повідомляли, що вони самі відвідували гробницю Александра і молилися в його мечеті, якій мусульмани приписували особливу святість. У 1888 році Генріх Шліман звернувся за дозволом на проведення розкопок в межах мечеті Набі Даніель, але йому було відмовлено. Частина стародавньої Александрії вже частково пішла під воду, а в морі біля берегів міста знаходять залишки древніх споруд. У 1996 році французькі археологи в маленькій бухті біля мису Абукира близько покинутого Східного порту на дні моря виявили дві гранітні статуї, монети та ювелірні прикраси, вік яких перевищує 2,5 тисячі років, все це прекрасно збереглося (статуї зараз знаходяться в міському парку навколо колони Помпея). Також було знайдено кілька саркофагів. Це дозволило припустити, що головна частина царської резиденції знаходилася саме в цьому місці, і серед цих пам'яток може знаходитися могила Александра Македонського, але, так як для проведення розкопок необхідно осушити бухту, то цю гіпотезу в осяжному майбутньому перевірити не вдасться.

Розкопки ред.

Єгипетська Верховна рада зі старовини офіційно визнала понад 140 спроб пошуку гробниці Александра, в тому числі і всередині мечеті Набі Даніель в Александрії . У 1989 році грецький археолог Ліана Суваліді розпочала розкопки в районі оази Сива, в давнину оаза був відомий як Сантарія. Експерти в області древніх мов вважають, що цю назву можна перевести як «святий арій» або інтерпретувати як «місце, де покоїться Александр». А ще звертає на себе увагу те, що всього в 25 кілометрах від оази є містечко Аль-Міраки. Ця назва дуже схоже з давньогрецьким «міракіан», що перекладається як «чоловік, який помер зовсім молодим». Розкопки тривали протягом п'яти років, в ході яких були виявлені залишки царського поховання. В комплекс усипальниці входили храм і гробниця, в якій знаходилися уламки саркофага з алебастру, виготовленого за межами Єгипту і барельєф з восьми-кінечною зіркою. З гробниці таємний хід вів до храму Амона-Ра. Тут же знаходилися три стели з написами давньогрецькою мовою. Але представники Греції, які відвідали місце розкопок, після ретельного вивчення руїн заявили, що стиль могили не є македонським і знайдений могильний комплекс відноситься до пізнішого періоду. Єгипетська влада наприкінці 1996 року відкликали у Ліани Суваліді ліцензію на продовження розкопок, обґрунтувавши це тим, що вона «бездоказово викликала ажіотаж навколо розкопок в Сиве» . На свої багаторазові прохання про дозвіл продовжити роботу вона і понині отримує відмови. Розкопки Гробниці в Амфіполісі знову відновили суперечки з приводу поховання Александра. Деякі вчені вважають, що гробниця була побудована для Александра, але ніколи не використовувалася через Птолемея I. Інші припускають, що римський імператор Каракалла, великий шанувальник Александра, можливо, перевіз його тіло в Амфіполіс наприкінці другого століття нашої ери . 12 листопада 2014 року в гробниці Амфіполіса був виявлений скелет. Генетична експертиза дозволить порівняти ці останки з генетичним матеріалом з гробниці в Вергіні. Тільки аналіз ДНК надасть можливість встановити жінка або чоловік був похований в гробниці, а потім досліджувати особистість , .

Цікаві факти ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Aufderheide, Arthur (2003). The scientific study of mummies. Cambridge University Press. с. 261–262. ISBN 0-521-81826-5. 
  2. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  3. . Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  5. . Архів оригіналу за 27 червня 1998. Процитовано 14 листопада 2014. 
  6. . Архів оригіналу за 6 лютого 2013. Процитовано 14 листопада 2014. 
  7. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  8. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  9. . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 14 листопада 2014. 
  10. . Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 14 листопада 2014. 
  11. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  12. . Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 14 листопада 2014. 
  13. . Архів оригіналу за 24 листопада 2014. Процитовано 14 листопада 2014. 
  14. ↑ . Архів оригіналу за 19 березня 2015. Процитовано 15 листопада 2014. 

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Grobnicya Aleksandra Makedonskogo osoblivo yiyi tochne misce znahodzhennya odna z najbilshih tayemnic v istoriyi Isnuye kilka versij pro misce jogo pohovannya Za odniyeyu z najbilsh poshirenih tilo poklali v zolotu trunu i napovnili yiyi medom 1 Spochatku trunu dostavili v Memfis potim v yegipetsku Aleksandriyu de vin i perebuvav do kincya periodu antichnosti pislya chogo znik Vvazhayetsya sho grobnicyu Aleksandra vidviduvali znameniti rimlyani Pompej Cezar i Oktavian Avgust Kaligula Rozkopki marmurovoyi usipalnici poruch zi starodavnim Amfipolisom dayut mozhlivist vvazhati sho usipalnicya mogla buduvatisya dlya tila Aleksandra 2 Zobrazhennya Aleksandra na sargofagi z SidonaIsnuye takozh tak zvanij Sarkofag Aleksandra yakij naspravdi ye sarkofagom sidonskogo carya Abdolanima Svoyu umovnu nazvu vin otrimav zavdyaki zobrazhennyu na odnomu z friziv kinnogo voyina yakij b yetsya z persami v tak zvanomu levinomu sholomi v yakomu bachat Aleksandra Makedonskogo 3 Zmist 1 Istorichni svidoctva 2 Rozkopki 3 Cikavi fakti 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaIstorichni svidoctva red nbsp Rekonstrukciya katafalka Aleksandra za opisom DiodoraBiograf Aleksandra Makedonskogo Kalsinias pisav sho Aleksandr zapovidav pohovati sebe v Yegipti v Siva de zherci starodavnogo hramu progolosili jogo sinom Amona Perdikka obicyav Aleksandrovi zrobiti ce ale virishiv vidvezti tilo carya v Makedoniyu Jogo zadum ne vdavsya Ptolemej zustrivshi kolisnicyu v Damasku vikrav sarkofag z tilom Aleksandra i pereviz jogo v 321 roci do n e v Memfis Za svidchennyam Plutarha 4 cherez dekilka rokiv Ptolemej pereviz jogo v Aleksandriyu pohovavshi v pidzemnij usipalni Mogila Aleksandra stala miscem masovogo palomnictva lyudej V 48 roci do n e mogilu Aleksandra vidvidav Cezar Rimskij imperator Oktavian Avgust koli zahopiv Aleksandriyu oglyanuv tilo Velikogo Aleksandra trunu yakogo vinesli z svyatini v znak pokloninnya vin poklav na nogo zolotij vinec i usipav tilo kvitami pishe Svetonij 5 Tilo lezhalo v sklyanomu sarkofazi a mavzolej znahodivsya na centralnij ploshi Za slovami Svetoniya bilya mogili Aleksandra pobuvav i Kaligula vlasnoruch znyav z Aleksandra nagrudnik a potim sam nosiv jogo Nareshti soldatskij imperator Septimius Severus nakazav zamuruvati svyashennu usipalnicyu z togo chasu nevidomo de vona znahoditsya Za tverdzhennyam kiyivskogo arhimandrita Kostyantina yakij namagavsya u 1803 roci znajti mogilu Aleksandra do 15 storichchya misce roztashuvannya yiyi bulo dobre vidomo 6 U 1850 roci z yavilosya povidomlennya sho perekladach rosijskogo konsulstva v Kayiri grek Skilitsis pronik u pidval mecheti El Nabi Daniyel proroka Daniyila v Aleksandriyi Vin spustivsya v vuzkij i temnij pidzemnij prohid i pobachiv derev yani z yideni hrobakom dveri Zazirnuvshi v trishini doshok vin pobachiv tilo v sklyanij truni Na golovi bula zolota diadema Navkolo buli rozsipani papirusi i knigi Pislya cogo vipadku jomu zaboronili vidviduvati sklep Profesor kayirskogo islamskogo universitetu Abdel Aziz u 1990 roci takozh zayaviv sho za jogo rozrahunkami truna z tilom Aleksandra znahoditsya pid ruyinami mecheti El Nabi Daniyel v starij chastini Aleksandriyi Cya mechet perebuvaye v rajoni suchasnoyi vulici proroka Daniyila na peretini z avenyu Gamalya Abdel Nasera v centri mista splanovanogo she proslavlenim arhitektorom Dinokratom Bagato suchasnih doslidnikiv vvazhayut sho mechet proroka Daniyila pobudovana na misci mavzoleyu Aleksandra Deyaki ranni arabski istoriki povidomlyali sho voni sami vidviduvali grobnicyu Aleksandra i molilisya v jogo mecheti yakij musulmani pripisuvali osoblivu svyatist U 1888 roci Genrih Shliman zvernuvsya za dozvolom na provedennya rozkopok v mezhah mecheti Nabi Daniel ale jomu bulo vidmovleno 7 Chastina starodavnoyi Aleksandriyi vzhe chastkovo pishla pid vodu a v mori bilya beregiv mista znahodyat zalishki drevnih sporud U 1996 roci francuzki arheologi v malenkij buhti bilya misu Abukira blizko pokinutogo Shidnogo portu na dni morya viyavili dvi granitni statuyi moneti ta yuvelirni prikrasi vik yakih perevishuye 2 5 tisyachi rokiv vse ce prekrasno zbereglosya statuyi zaraz znahodyatsya v miskomu parku navkolo koloni Pompeya Takozh bulo znajdeno kilka sarkofagiv Ce dozvolilo pripustiti sho golovna chastina carskoyi rezidenciyi znahodilasya same v comu misci i sered cih pam yatok mozhe znahoditisya mogila Aleksandra Makedonskogo ale tak yak dlya provedennya rozkopok neobhidno osushiti buhtu to cyu gipotezu v osyazhnomu majbutnomu pereviriti ne vdastsya Rozkopki red Yegipetska Verhovna rada zi starovini oficijno viznala ponad 140 sprob poshuku grobnici Aleksandra v tomu chisli i vseredini mecheti Nabi Daniel v Aleksandriyi 4 U 1989 roci greckij arheolog Liana Suvalidi rozpochala rozkopki v rajoni oazi Siva v davninu oaza buv vidomij yak Santariya Eksperti v oblasti drevnih mov vvazhayut sho cyu nazvu mozhna perevesti yak svyatij arij abo interpretuvati yak misce de pokoyitsya Aleksandr A she zvertaye na sebe uvagu te sho vsogo v 25 kilometrah vid oazi ye mistechko Al Miraki Cya nazva duzhe shozhe z davnogreckim mirakian sho perekladayetsya yak cholovik yakij pomer zovsim molodim 8 Rozkopki trivali protyagom p yati rokiv v hodi yakih buli viyavleni zalishki carskogo pohovannya V kompleks usipalnici vhodili hram i grobnicya v yakij znahodilisya ulamki sarkofaga z alebastru vigotovlenogo za mezhami Yegiptu i barelyef z vosmi kinechnoyu zirkoyu Z grobnici tayemnij hid viv do hramu Amona Ra Tut zhe znahodilisya tri steli z napisami davnogreckoyu movoyu Ale predstavniki Greciyi yaki vidvidali misce rozkopok pislya retelnogo vivchennya ruyin zayavili sho stil mogili ne ye makedonskim i znajdenij mogilnij kompleks vidnositsya do piznishogo periodu 9 Yegipetska vlada naprikinci 1996 roku vidklikali u Liani Suvalidi licenziyu na prodovzhennya rozkopok obgruntuvavshi ce tim sho vona bezdokazovo viklikala azhiotazh navkolo rozkopok v Sive 10 Na svoyi bagatorazovi prohannya pro dozvil prodovzhiti robotu vona i ponini otrimuye vidmovi Rozkopki Grobnici v Amfipolisi znovu vidnovili superechki z privodu pohovannya Aleksandra Deyaki vcheni vvazhayut sho grobnicya bula pobudovana dlya Aleksandra ale nikoli ne vikoristovuvalasya cherez Ptolemeya I Inshi pripuskayut sho rimskij imperator Karakalla velikij shanuvalnik Aleksandra mozhlivo pereviz jogo tilo v Amfipolis naprikinci drugogo stolittya nashoyi eri 11 12 listopada 2014 roku v grobnici Amfipolisa buv viyavlenij skelet Genetichna ekspertiza dozvolit porivnyati ci ostanki z genetichnim materialom z grobnici v Vergini Tilki analiz DNK nadast mozhlivist vstanoviti zhinka abo cholovik buv pohovanij v grobnici a potim doslidzhuvati osobistist 12 13 Cikavi fakti red Dorofej yepiskop Tirskij 255 362 n e koli povernuvsya z vignannya zayaviv sho zhiteli oazi Siva v Yegipti buli yazichnikami i poklonyalisya yegipetskomu bogu Amonu ta Aleksandru Velikomu yakij buv pohovanij tam 14 Sisoj Velikij yakij zhiv u Yegipetskij pusteli u pecheri zavzhdi zobrazhuyetsya poruch z mogiloyu Aleksandra Velikogo rozmirkovuyuchi pro marnist zhittya i neminuchist smerti Mozhlivo vin znajshov grobnicyu Aleksandra 14 Div takozh red Grobnicya v Amfipolisi Sarkofag AleksandraPrimitki red Aufderheide Arthur 2003 The scientific study of mummies Cambridge University Press s 261 262 ISBN 0 521 81826 5 Grobnica najdennaya v Amfipolise prinadlezhit Aleksandru Makedonskomu Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 14 listopada 2014 Sidonskij sarkofag Arhiv originalu za 23 grudnya 2014 Procitovano 14 listopada 2014 a b The Elusive Tomb of Alexander Arhiv originalu za 28 listopada 2014 Procitovano 14 listopada 2014 Ancient Sources Arhiv originalu za 27 chervnya 1998 Procitovano 14 listopada 2014 The Nabi Danial Mosque Arhiv originalu za 6 lyutogo 2013 Procitovano 14 listopada 2014 Alexander s Final Resting Place Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 14 listopada 2014 Valentina Sklyarenko Vladimir Syadro I A Rudycheva O V Manzhos Velikie zavoevateli Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 14 listopada 2014 No evidence seen of Alexander s tomb Greeks say Arhiv originalu za 2 listopada 2013 Procitovano 14 listopada 2014 Alexander s lost tomb Arhiv originalu za 5 chervnya 2013 Procitovano 14 listopada 2014 Greeks captivated by Alexander era tomb at Amphipolis Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2014 Procitovano 14 listopada 2014 To peirama toy Mantsester gia ton nekro ths Amfipolhs Arhiv originalu za 18 kvitnya 2015 Procitovano 14 listopada 2014 Amfipolh Kai sto ba8os Megas Ale3andros Arhiv originalu za 24 listopada 2014 Procitovano 14 listopada 2014 a b Pws o tafos toy M Ale3androy syndeetai me or8odo3o erhmith Arhiv originalu za 19 bereznya 2015 Procitovano 15 listopada 2014 Posilannya red Ancient Sources Arhivovano 27 chervnya 1998 u Wayback Machine angl The Lost Tomb of Alexander the Great Arhivovano 11 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Valentina Sklyarenko Vladimir Syadro I A Rudycheva O V Manzhos Velikie zavoevateli Arhivovano 29 listopada 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Grobnicya Aleksandra Makedonskogo amp oldid 37855508