| Арнольд Панасович Гри́щенко | |
|---|---|
| | |
| Народився | 23 вересня 1936 Мутичів, Ріпкинський район, Чернігівська область, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 17 грудня 2006 (70 років) Київ, Україна |
| Країна | Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад | Інститут мовознавства імені О. О. Потебні Національної академії наук України Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
| Посада | завідувач кафедри української мови |
| Вчене звання | професор, академік |
| Науковий керівник | Жовтобрюх Михайло Андрійович |
| Аспіранти, докторанти | Савченко Ірина Степанівна |
| Батько | Панас Дем'янович |
| Мати | Таїса Іванівна |
| У шлюбі з | Ніна Миколаївна |
| Діти | син Тарас |
| Нагороди |
Гри́щенко Арнольд Панасович (23 вересня 1936, с. Мутичів Ріпкинського району Чернігівської області — 17 грудня 2006, Київ) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1980), професор (1987), академік АПНУ (1999). Заслужений діяч науки і техніки України (1995). Закінчив Ніжинський педагогічний інститут (1958).
Біографія Редагувати
Вчителював на Чернігівщині.
1960 року вступив до аспірантури Інститу мовознавства АН УРСР (кер. канд. дис. М. Жовтобрюх).
У 1963–1981 роках працював м. н. с. (молодшим науковим співробітником), а згодом — ст. н. с. цього Інституту;
Л. Онишкевич (у центрі) слухають доповідь А.Грищенка (фото з 2005 р.)
У 1981–2006 рр. — завідувач кафедри української мови Національного педагогічного університету. Наукові дослідження Грищенка із синтаксису та морфології сучасної української мови, історії української мови відзначаються докладним аналізом явища в синхронії та діахронії, типологічними та порівняльно-історичними зіставленнями з тотожними явищами в інших мовах. Як член Національної правописної комісії при Кабінеті міністрів України, розробляв питання правопису слів іншомовного походження.
Творча та наукова діяльність Редагувати
На основі архівних документів дослідив життєвий та науковий шлях визначного українського мовознавця — Олекси Синявського: «Люди і долі (Штрихи до портрета Олекси Синявського)» // «Рідний край: науковий, публіцистичний, художньо-літературний альманах», 2005, № 1.
Створив наукову школу з історії та сучасного функціонування граматичної системи української мови.
Виховав плеяду вчених-мовознавців – трьох докторів і двадцятьох шістьох кандидатів філологічних наук.
Співавтор низки академічних видань, зокрема:
- «Сучасна українська літературна мова. Синтаксис» (1972);
- «Словотвір сучасної української літературної мови» (1975);
- «Морфологічна будова сучасної української літературної мови» (1975);
- «Історія української мови: У 4 т.» (1978—83, відп. ред. 4-го тому («Синтаксис»); премія ім. І. Франка АН УРСР, 1985; усі — Київ).
Автор та співавтор низки підручників для ВНЗ, зокрема «Сучасна українська літературна мова» (К., 1993), що витримав кілька видань і є основним навчальним посібником для багатьох ВНЗ України.
Праці Редагувати
- Складносурядне речення в сучасній українській літературній мові. 1969;
- Прикметник в українській мові. 1978;
- Граматика української мови. 1982 (співавт.);
- Украинская грамматика. 1986 (співавт.); усі — Київ.
Література Редагувати
- Академік Арнольд Панасович Грищенко. Бібліографія до 70-річчя. П., 2006.
- М. Г. Железняк Грищенко Арнольд Панасович Енциклопедія сучасної України. — Т. 6. — Київ, 2006., стор. 500
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Сторінка А. П. Грищенка на сайті Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні [ 22 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Бібліометричний профіль А. П. Грищенка в Google Академія