Гришківці Гри шківці селище міського типу в Бердичівському районі Житомирської області Відстань до райцентру становить п

49°56′08″ пн. ш. 28°36′06″ сх. д. / 49.93556° пн. ш. 28.60167° сх. д. / 49.93556; 28.60167Координати: 49°56′08″ пн. ш. 28°36′06″ сх. д. / 49.93556° пн. ш. 28.60167° сх. д. / 49.93556; 28.60167

Висота над рівнем моря

261 м

Відстань

Найближча залізнична станція:

Бердичів

До станції:

8 км

До райцентру:

- автошляхами:

3,3 км

До обл. центру:

- залізницею:

50 км

- автошляхами:

37,4 км

Селищна влада

Адреса

13337, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт Гришківці, вул. Добровольчих Батальйонів, 4

Голова селищної ради

Лісова Ірена Леонідівна

Карта

Гришківецька

Гришківецька у Вікісховищі

У селищі є Гришковецька гімназія, Дмитрівська школа та Бердичівська спеціальна школа-інтернат для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківських прав.

Історія Редагувати

Відоме з 1775р. У цьому ж році побудовано дерев'яну Свято-Димитрівську церкву

18 березня 1787 р. у палаці князів Радзивіллів, який знаходився у Гришківцях на місці, де нині перехрещуються вулиці Добровольчих батальйонів із вулицею Найдіна, вдруге побував польський король Станіслав II Август Понятовський.

У ХІХ столітті Гришківці належали польському шляхтичу Ігнату Станіславовичу Пашковському.

На Військово-топографічній карті Російської імперії Ф.Ф.Шуберта (1867, 1875р.р.) Гришківці відображені під назвою Ришковці.

Радянська влада встановлена в січні 1918 року.

Під час Бердичівської операції корпусу Січових Стрільців навесні 1919р., Є.Коновалець писав А.Мельнику: "як довго частини Північної групи не займуть Реї, а їх броневі потяги не посунуться до Ришковець, так довго наш наступ не буде мати ніякого успіху".

В 1924 році організовано ТСОЗ.

Понад 1000 жителів селища боролося проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни, 360 — загинуло, 472 — відзначено орденами й медалями.

В Гришківцях 1954 року споруджено два обеліски Слави на честь воїнів, які полягли під час визволення селища від гітлерівських окупантів.

Станом на 1978р. у селищі проживало 5 тис.чол., діяли: консервний завод, комбінат побутового обслуговування, 2 восьмирічні школи, мед.амбулаторія,Будинок культури, кінотеатр,2 бібліотеки.

На території Гришківців виявлено залишки поселення трипільської культури, доби бронзи та часів Київської Русі.

Персоналії Редагувати

Тут народився Перегуда Петро Устинович, Герой Радянського Союзу, нагороджений за подвиг, звершений у боротьбі з білофіннами

Тут народилася Ангеліна Яр, українська письменниця-анімалістка, еко-активістка.

Похований Сідлецький Сергій Юрійович (1983—2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2017.

У Гришківцях з 2002 року живе письменник, заслужений діяч мистецтв України, почесний громадянин Бердичівського району, кавалер найвищої нагороди області «Честь і Слава Житомирщини», лауреат численних міжнародних, всеукраїнських та обласних премій Михайло Павлович ПАСІЧНИК.

Житниченко Іван Васильович (1886—1938) — кавалер чотирьох Георгіївських хрестів.

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
Світлана Мартинець: «Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі» [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Газета «Експрес», 6 жовтня 2011
↑ 1904-1983., Бажан, Микола Платонович, (1979). Українська радянська енциклопедія (УРЕ), вид.2-ге (українська). Київ: Glav. red. USĖ (Гол.редакція УРЕ). с. т.3, стор.169. OCLC 8220039.
↑ Сичевський, Антон (26.12.2010). . Житомирщина історична (українською). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20.03.19.
Горобчук, Анатолій (18.03.2000). . Мій Бердичів (українською). Анатолій Горобчук, Василь Котов. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 20.03.2019.
Шуберт, Федір Федорович (1875). . ЭтоМесто (рос). Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 25.03.2019.
Ковальчук, Михайло (2016). (українська). Український визвольний рух. с. 74. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 25 березня 2019.

Посилання Редагувати

Погода в смт Гришківці [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Дерев'яні храми України [ 28 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
ІМСУ

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)

[e1-2] Світлана Мартинець: «Сенсаційне викриття псевдопрофесора Пі» [ 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Газета «Експрес», 6 жовтня 2011

[:0-3] 1904-1983., Бажан, Микола Платонович, (1979). Українська радянська енциклопедія (УРЕ), вид.2-ге (українська). Київ: Glav. red. USĖ (Гол.редакція УРЕ). с. т.3, стор.169. OCLC 8220039.

[:1-4] Сичевський, Антон (26.12.2010). . Житомирщина історична (українською). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20.03.19.

[5] Горобчук, Анатолій (18.03.2000). . Мій Бердичів (українською). Анатолій Горобчук, Василь Котов. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 20.03.2019.

[6] Шуберт, Федір Федорович (1875). . ЭтоМесто (рос). Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 25.03.2019.

[7] Ковальчук, Михайло (2016). (українська). Український визвольний рух. с. 74. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 25 березня 2019.