Іван Тихонович Гришин (16 грудня 1901, село Внуковичі Рославльського повіту Смоленської губернії, тепер Рославльського району Смоленської області, Російська Федерація — 20 червня 1951, місто Москва, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, генерал-полковник (10.03.1945). Герой Радянського Союзу (10.04.1945). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Гришин Іван Тихонович | |
---|---|
![]() | |
Народився | 16 грудня 1901 село Внуковичі Рославльського повіту Смоленської губернії, тепер Рославльського району Смоленської області, Російська Федерація |
Помер | 20 червня 1951[1](49 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | ![]() |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик, офіцер |
Alma mater | (Військова академія імені М. В. Фрунзе) |
Знання мов | російська |
Учасник | німецько-радянська війна і Громадянська війна в Росії |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | генерал-полковник |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в селянській родині. Закінчив чотири класи сільської школи. Працював у батьківському сільському господарстві.
У Червоній армії з липня 1920 року. Службу розпочав червоноармійцем 16-го запасного піхотного полку в місті Дорогобужі. Потім був курсантом 18-х Калузьких піхотних курсів та брав участь у боях проти повстанських загонів Антонова на Тамбовщині.
З квітня 1922 року командував взводом у 163-му стрілецькому полку, 1-му прикордонному полку, 12-му окремому прикордонному батальйоні, 18-му прикордонному батальйоні військ ОДПУ. З квітня 1924 року командував кулеметним взводом 81-го стрілецького полку 27-ї Омської стрілецької дивізії Білоруського військового округу.
З 1925 року навчався в 3-й Західній піхотній школі РСЧА, після її розформування в 1926 році переведений в Іваново-Вознесенську піхотну школу імені Фрунзе в місто Орел, яку успішно закінчив в 1928 році. Тоді ж екстерном склав іспити за семирічну школу.
У квітні 1928 — лютому 1933 року — командир взводу, командир роти, начальник штабу батальйону 132-го Донецького стрілецького полку 44-ї Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії, з лютого до квітня 1933 року — помічник начальника відділу штабу 44-ї Київської Червонопрапорної стрілецької дивізії імені Щорса Українського військового округу в Житомирі.
З квітня 1933 до 1936 року навчався у Військовій академії РСЧА імені Фрунзе.
З жовтня 1936 до вересня 1937 року служив начальником відділення Центральної школи з підготовки начальників штабів Народного комісаріату оборони СРСР в Москві.
З вересня 1937 року — начальник першої частини штабу 17-ї стрілецької дивізії Московського військового округу, з грудня 1938 до жовтня 1940 року — начальник 2-го відділу в штабі Московського військового округу.
У жовтні 1940 року призначений командиром 137-ї стрілецької дивізії в місті Горькому. З червня 1941 року дивізія брала участь у боях на Західному, Брянському та Південно-Західному фронтах.
З березня 1942 до квітня 1943 року — начальник штабу 50-ї армії Західного фронту. У квітні — червні 1943 року — начальник штабу 11-ї гвардійської армії. У червні 1943 — липні 1945 року — командувач 49-ї армії.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 квітня 1945 року «за вмілу організацію та проведення успішних бойових операцій з розгрому ворожих угруповань та виявлені мужність і героїзм» генерал-лейтенанту Гришину Івану Тихоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№ 5510).
У липні 1945 — липні 1946 року — командувач 6-ї гвардійської армії Прибалтійського військового округу.
У липні 1946 — лютому 1950 року — начальник Управління бойової підготовки Сухопутних військ СРСР. У лютому 1950 — 20 червня 1951 року — начальник Головного управління бойової та фізичної підготовки Сухопутних військ СРСР.
Помер 20 червня 1951 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Військові звання
- Генерал-майор (3.05.1942)
- Генерал-лейтенант (9.09.1943)
- Генерал-полковник (10.03.1945)
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (10.04.1945)
- два ордени Леніна(2210.04.1945, 6.11.1945)
- п'ять орденів Червоного Прапора (7.11.1941, 30.01.1943, 14.02.1943, 3.11.1944, 15.11.1950)
- два (ордени Суворова) І ступеня (28.09.1943, 29.05.1945)
- (орден Кутузова) І ступеня (21.07.1944)
- орден Червоної Зірки (22.02.1941)
- орден Скандербега I ступеня (Албанія)
- (хрест Грюнвальда) I ступеня ((ПНР)) (1945)
- медаль «За Одру, Нісу та Балтику» ((ПНР)) (1945)
- медаль «Перемоги і Свободи» ((ПНР)) (1945)
- (медаль «За оборону Москви»)
- (медаль «За взяття Кенігсберга»)
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- (ювілейна медаль «XX років Робітничо-Селянської Червоної Армії»)
- ювілейна медаль «30 років Радянської Армії та Флоту»
- ювілейна медаль «У пам'ять про 800-річчя Москви»
Примітки
- Гришин Иван Тихонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. (А. М. Прохоров) — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет