Гринокіт

Гринокіт, ґринокіт — мінерал класу сульфідів, сульфід кадмію координаційної будови.

Гринокіт
Кристали гринокіту з Намибії
Загальні відомості
Статус IMA	чинний (успадкований, G)^[d]
Абревіатура	Gnk
Хімічна формула	CdS
Клас мінералу	Сульфіди
Nickel-Strunz 10	2.CB.45
Dana 8	2.8.7.2
Ідентифікація
Колір	жовтий, оранжевий, червоний
Сингонія	гексагональна сингонія
Злам	раковистий
Твердість	3—3,5
Блиск	алмазний до смолистого
Прозорість	Прозорий чи непрозорий
Колір риси	оранжево-жовтий
Густина	4,9—5,0
Інші характеристики
Названо на честь	Charles Cathcart, 2nd Earl Cathcart^d
Типова місцевість	Стратклайд^[d]
Гринокіт у Вікісховищі

Кристалічна структура гринокіту

Етимологія та історія

Названо на честь лорда Ґрінока^[en] (англ. Lord Greenoc), який був власником землі, де цей мінерал було вперше знайдено.

Загальний опис

Хімічна формула: CdS.

Містить 78 % Cd і домішку In.

Сингонія гексагональна.

Ізоструктурний з вюртцитом.

Утворює кристали розміром 0,5—6 мм і друзи.

Твердість 3—3,5. Густина 4,9—5,0. Крихкий. Злам раковистий.

Колір жовтий, помаранчевий, червоний. Напівпрозорий, іноді прозорий чи непрозорий. Риса блискуча, оранжево-жовта. Блиск алмазний до смолистого.

Знаходиться у вигляді нальотів по тріщинах в зонах повторного сульфідного збагачення ряду родовищ. Зустрічається разом зі сфалеритом і вюрцитом, що містять кадмій. Знайдений в цинково-рудних родовищах Чехії, США, Франції, у багатьох місцях в Шотландії.

Збагачується флотацією і входить до колективних концентратів.

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
   d:Track:Q20645057d:Track:Q16917772d:Track:Q1356348
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
4. John Faithfull. Greenockite (англійською). University of Glasgow, Hunterian Museum. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 2 листопада 2012. 
5. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
6. . Mineralogy Database (англійською). webmineral.com. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 2 листопада 2012. 

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гринокіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Гринокіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

• . Mineralogy Database (англійською). webmineral.com. Архів оригіналу за 10 січня 2013. Процитовано 2 листопада 2012. 
• The Mineral Greenockite (англійською). Mineral galleries. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 2 листопада 2012. 
• John Faithfull. Greenockite (англійською). University of Glasgow, Hunterian Museum. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 2 листопада 2012.