Архієпископ Григорій (в миру Григорій Михайлович Закаляк, 5 лютого 1908, Ходорів, нині Львівської області — 9 лютого 1984, Мукачеве) — український релігійний діяч. Греко-католицький священник, який перейшов на православ'я. Учасник ліквідаторського собору 1946 року. Згодом єпископ Російської православної церкви, архієпископ Мукачівський та Ужгородський РПЦ МП.
| Григорій | |
|---|---|
| Народився | 5 лютого 1908 Ходорів, Жидачівський район, Львівська область, Україна |
| Помер | 9 лютого 1984 (76 років) Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Мукачево |
| Країна | Республіка Польща |
| Діяльність | священник |
| Alma mater | ЛНУ імені Івана Франка |
| Знання мов | польська |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | православ'я |
Біографія ред.
1928 року закінчив класичну гімназію в місті Станиславові і в тому ж році поступив в Львівський університет на юридичний факультет. Закінчивши університет 1932 року, вступив до греко-католицької духовної семінарії у Станиславові. Після закінчення семінарії 8 червня 1936 року рукопокладений на диякона, а 15 червня на ієрея у Станіславівському кафедральному храмі єпископом Григорієм Хомишиним. З 1938 року — настоятель Свято-Покровського храму міста Станиславова.
1945 року примушений спецслужбами СССР до участі в ініціативній групі з ліквідації УГКЦ і брав активну участь у Львівському псевдособорі, що проходив 8-10 березня 1946 року. 1947 року возведений у сан протоієрея. З 1949 року став секретарем Станіславського Єпархіального Управління. 18 жовтня 1954 року нагороджений митрою.
Єпископ Московської патріархії ред.
Постановою Священного Синоду від 11 вересня 1956 року призначений єпископом Дрогобицький та Самбірський.
17 вересня 1956 року в Свято-Успенській Почаївській Лаврі був пострижений у чернецтво. 21 вересня висвячений у сан архімандрита.
27 вересня у Свято-Успенському кафедральному соборі міста Одеси хіротонізований в єпископа Дрогобицького та Самбірського. Чин хіротонії здійснювали: Патріарх Московський Алексій, архієпископи: Херсонський та Одеський Борис, Станіславський та Коломийський Антоній, Львівський та Тернопільський Паладій, Кишинівський та Молдавський Нектарій та єпископ Новоросійський Сергій.
У зв'язку зі скасуванням Дрогобицької області 1959 року, Дрогобицька єпархія увійшла до складу Львівської єпархії, а єпископ Григорій 21 травня 1959 року призначений єпископом Чернівецьким та Буковинським.
15 вересня 1960 року призначений єпископом Львівським та Тернопільським, продовжуючи керувати і Чернівецькою єпархією до 16 березня 1961 року.
З 15 жовтня 1964 року — єпископ Чернівецький та Буковинський. 26 жовтня 1964 року звільнений на спокій через хворобу, згідно з проханням.
З 5 лютого 1965 року — архієпископ Мукачівський та Ужгородський. 1965 року в числі 9 архієреїв підписав «Заяву», складену архієпископом Калузьким та Боровським Ермогеном (Голубєвим), в якому ставилося під питання канонічна спроможність прийнятих під тиском влади рішень Архієрейського Собору 1961 року в частині «реформи парафіяльного керування». Під тиском влади відкликав свій підпис.
18 березня 1977 року звільнений від керування Мукачівською єпархією зі звільненням на спокій та призначенням архієрейської пенсії.
Помер 9 лютого 1984 року на 77-му році життя. Відспівування його 11 лютого в Києві здійснив єпископ Мукачівський та Ужгородський Савва (Бабинець). Похований в гробниці ним же самим приготовленої на кладовищі в Мукачеві.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 22 грудня 2012.
- Російська Православна Церква ХХ століття 18 березня/ Православие.Ru
Посилання ред.
- на сайті «Російське православ'я»
- Архієпископ Григорій (Закаляк Григорій Михайлович) (1908—1984) [ 22 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- Митрополит Никодим та всеправославну єдність [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]