Грани́ця пли́нності — в прикладній механіці визначається як умовне напруження σт, за якого зразок починає деформуватись без помітного збільшення навантаження. Це — основна механічна характеристика для оцінювання міцності пластичних матеріалів (сталей).
1: Границя абсолютної пружності
2: Границя пропорційності
3: Границя пружності
4: Границя плинності σ0,2
Різновиди параметра Редагувати
Розрізняють:
- границю плинності фізичну, як найменше умовне напруження, за якого зразок деформується без помітного збільшення навантаження;
- границю плинності умовну, як напруження, за якого залишкова деформація зразка досягає обумовленої нормативно-технічними документами величини;
- границю плинності динамічну — границю плинності, що визначається шляхом динамічних випробувань матеріалу, властивості якого залежать від швидкості деформації.
Границя плинності відповідає площинці плинності діаграми деформування матеріалу. У випадку, якщо така площинка відсутня, замість σт використовується умовне напруження σ0,2 (читається: сигма нуль-два), яке відповідає напруженню, при якому залишкова відносна деформація у матеріалі (пластична деформація) становить на довжині випробовуваного зразка (див.рис.).
Поверхня плинності Редагувати
Для випадку складного напруженого стану, коли напружений стан в точці виражений через головні напруження () множина точок границь плинності утворює поверхню плинності.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять. С.15
Посилання Редагувати
- Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993 .- 655 с. ISBN 5-11-004083-4
- ДСТУ 2825-94 Розрахунки та випробування на міцність. Терміни та визначення основних понять.
- Писаренко Г. С., Лебедев А. А. Деформирование и прочность материалов при сложном напряженном состоянии. — К.: Наукова думка, 1976. — 416 с.
- Мейз Дж. Теория и задачи механики сплошных сред. — М.: Мир, 1974. — 318 с.