Яре́ма Петро́вич Гоя́н (11 липня 1940, с. Долішнє Залуччя, Снятинського району Івано-Франківської області — 28 вересня 2018, Київ) — український прозаїк.
| Гоян Ярема Петрович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 11 липня 1940 Долішнє Залуччя, Снятинський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 28 вересня 2018 (78 років) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР Україна |
| Діяльність | письменник, журналіст, репортер |
| Сфера роботи | література, журналістика і новини |
| Alma mater | ЛНУ імені Івана Франка |
| Мова творів | українська |
| Діти | Гоян Олесь Яремович |
| Нагороди | |
| |
Біографія ред.
Народився 11 липня 1940 р. в с. Долішнє Залуччя Снятинського району Івано-Франківської області.
Навчався у сільській семирічці, закінчив Снятинську середню школу ім. В. Стефаника (1956), працював у колгоспі (1956—1958).
Творчий шлях розпочав у районному часописі «Колгоспник» (тепер — «Голос Покуття»). Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І. Франка (1964). Працював у газетах «Вільна Україна» і «Ленінська молодь» (Львів).
У 1967—1975 — власний кореспондент, у 1975—1978 — старший кореспондент, у 1978—1987 — завідувач відділу в газеті «Радянська Україна», з 1987 — головний редактор видавництва «Веселка».
Творчість ред.
Автор книжок: «Рушники», «Славичі», «Львівщина», «Вогні яворові», «Перстень верховинця», «Таємниця Лесикової скрипки».
Автор краєзнавчих книг «Моршин» (1973), «Немирів» (1977), «Львівщина» (1982), збірників нарисів «Славичі» (1979), «Рушники» (1975), «Вогні яворові» (1984), книги оповідань «Перстень верховинця» (1989), публіцистичних видань «Воскреснемо!» (2000) та «Присвята» (2001).
Громадська діяльність ред.
Член Спілки письменників України (з 1984). На з'їзді письменників обраний членом Ради Національної спілки письменників України. Багато років очолював журі літературної премії імені Лесі Українки, був головою журі премії імені Олени Пчілки.
Член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка.
Нагороди ред.
Нагороджений медалями.
За вагомий особистий внесок у розвиток книговидання та на відзначення 1000-ліття літописання і книжкової справи в Україні йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України» (1998).
Літературно-публіцистична і мистецька творчість Яреми Гояна відзначена Республіканською премією України імені Ярослава Галана (1975) та Державною премією України імені Т. Г. Шевченка (1993) за повість «Таємниця Лесикової скрипки».
Лауреат літературно-мистецької премії ім. Марка Черемшини (2000) та Міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця (2001).
Почесний доктор Української академії друкарства (1999).
Смерть ред.
Помер 28 вересня 2018 року в місті Києві.
Примітки ред.
- ↑ Czech National Authority Database
- Про відзначення нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
Джерела ред.
- Біографія — Енциклопедія сучасної України [ 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |