Тиранчик гострохвостий Охоронний статусУразливий МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тва

?

Тиранчик гострохвостий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Тиранові (Tyrannidae)
Підродина:	Еленійні (Elaeniinae)
Триба:	Elaeniini
Рід:	*Гострохвостий тиранчик (Culicivora)* Swainson, 1827
Вид:	Тиранчик гострохвостий

Біноміальна назва

Culicivora caudacuta
(Vieillot, 1818)

Ареал виду

Синоніми

Muscicapa caudacuta

Посилання

Вікісховище:	Culicivora caudacuta
Віківиди:	Culicivora caudacuta
ITIS:	559602
МСОП:	22699415
NCBI:	478625

Тира́нчик гострохво́стий (Culicivora caudacuta) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипного роду Гострохвостий тиранчик (Culicivora).

Опис ред.

Гострохвостий тиранчик

Довжина птаха становить 12 см, вага 5,8—7,2 г. Тім'я чорнувате, поцятковане білими смужками. Над очима білі «брови». через очі проходять чорні смуги. Серхня частина тіла темно-коричнева. сильно поцяткована широкими охристими смугами. Хвіст довгий, вузький, стернові пера загострені. Крила коричневі з кремовими краями. Нижня частина тіла білувата, боки і живіт коричневі. Очі карі, дзьоб і лапи чорні.

Поширення і екологія ред.

Гострохвості тиранчики мешкають на сході Болівії, в центрі та на півдні Бразилії, на сході Парагваю, на північному сході Аргентини, трапляються на півночі Уругваю. Вони живуть в саванах серрадо, на сухих і заплавних луках та на пасовищах. Зустрічаються на висоті до 1400 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Гострохвості тиранчики зустрічаються поодинці або парами, взимку іноді утворюють зграйки. Живляться комахами і насінням трав. Сезон розмноження триває з жовтня по березень. Гніздо куполоподібне, робиться з рослинних волокон, скріплених павутинням. В кладці 3-4 яйця кремового кольору розміром 15×11 мм. Гніздо будується протягом 10-15 днів, інкубаційний період триває 15-16 днів, пташенята покидають гніздо через 9-14 днів після вилуплення.

Збереження ред.

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція гострохвостих тиранчиків становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 5 лютого 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 05 лютого 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 5 лютого 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 05 лютого 2022.