www.wikidata.uk-ua.nina.az

Городок Луцький район Городо к село в Україні у Луцькому районі Волинської області Населення становить 214 осіб село Гор

Городок (Луцький район)

Городо́к — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 214 осіб.

село Городок
Країна  Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Громада Луцька міська громада
Основні дані
Населення 214
Поштовий індекс 45649
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°41′55″ пн. ш. 25°07′18″ сх. д. / 50.69861° пн. ш. 25.12167° сх. д. / 50.69861; 25.12167Координати: 50°41′55″ пн. ш. 25°07′18″ сх. д. / 50.69861° пн. ш. 25.12167° сх. д. / 50.69861; 25.12167
Середня висота
над рівнем моря 		210 м
Водойми р. Чорногузка
Місцева влада
Адреса ради вул. Володимирська, 34, с. Забороль, Луцький р-н, Волинська обл., 45623;
староста - вул. Центральна, 4, с. Одеради, Луцький р-н, Волинська обл., 45642
Карта
Городок
Городок
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Городок.

Географія Редагувати

На південь від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.

Історія Редагувати

До 23 грудня 2016 року село підпорядковувалось Одерадівській сільській раді Луцького району Волинської області.

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 260 осіб, з яких 120 чоловіків та 140 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 214 осіб. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Пам'ятки археології Редагувати

  • В південно-східній частині села, на острівному підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки знаходилось поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, яке в 30-х рр. ХХ ст. досліджував Я. Фітцке. Пам'ятка зруйнована земляними роботами при спорудженні котлованів ставів.
  • В урочищі «Лисоха», на невеликому підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки — двошарове поселення городоцько-здовбицької культури і давньоруського періоду. Досліджувалося розкопками Я. Фітцке у 1936 році та розвідками І. Свєшнікова і М. Пелещишина у 1959 році. Під час розкопок виявлено три напівземлянки овальної форми діаметром 1,9-3,2 м і глибиною 0,32-1,4 м, де знайдені шматки печини, уламки ліпного посуду, кістки тварин і поодинокі вироби з кременю доби бронзи, а також уламки гончарних горщиків ХІ—ХІІІ ст.
  • За 2 км на південний схід від села, в урочищі «Острів», на овальному в плані останці лівого берега р. Чорногузки розмірами 80×400 м і висотою до 3 м — багатошарове поселення стжижовської культури доби бронзи, лужицької культури, лежницької групи ранньозалізної доби, зубрицької та вельбарської культур, а також могильник ульвівецького типу. Пам'ятки досліджувалися Д. Козаком — керівником спільної експедиції Інституту археології НАН України та Волинського державного університету у 1990–1992 роках. Досліджено площу 3900 м².
  • На західному краї мису, в урочищі «Пасовище» — багатошарове поселення давньофракійської, поморсько-кльошової, зубрицької, вельбарської культур, могильник висоцької культури, а також селище давньоруського періоду ХІ—ХІІІ ст.
  • На захід від села, на гряді другої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки висотою близько 50 м над рівнем заплави, знаходився курган давньоруського часу, у якому знаходилось тілопокладання в труні із супроводжуючим інвентарем — срібними скроневим кільцем і перстенями.
  • За 1,5 км на південний захід від села, на захід від Окольного граду давньоруського Коршівського городища, на овальному у плані підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки розмірами 150—180х300 м і висотою 3-4 м — селище Х-ХІ ст. З території орного поля зібрані уламки гончарного посуду, серед якого за кількістю переважають екземпляри з білої глини.
  • За 0,5 км на південний захід від села, на острівному підвищенні серед заплави лівого берега р. Чорногузки розмірами 200×500 м і висотою 3-4 м над рівнем заплави — багатошарове поселення волино-люблінської, тшинецько-комарівської культур і давньоруського періоду Х—ХІІІ ст. площею близько 3 га. Останець орієнтований із заходу на схід. Найбільша концентрація матеріалу зафіксована в західній (дещо вищій) і центральній його частинах.
  • За 0,5 км на південь від села, в урочищі «Пенцаківська Хата» або «Циганська Кузня» — двошарове поселення тшинецько-комарівської культур і давньоруського періоду ХІІ—ХІІІ ст. Воно розміщене в східній частині останця лівого берега р. Чорногузки висотою 4-5 м над рівнем заплави. Речові матеріали зібрані з території людських городів на площі до 2 га.
  • За 1 км на південний захід від села, в урочищі «Кемпа», на згаданому вище останці — селище давньоруського періоду Х—ХІІІ ст. площею до 2 га.
  • В південно-східній частині села, у районі вулиці Набережна — селище давньоруського періоду ХІІ—ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно розміщене на лагідному південному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки, висотою 3-4 м над рівнем заплави. Уламки гончарного посуду зібрані з території присадибних ділянок.
  • За 0,5 км на схід від села, на південному і південно-східному схилах мису першої надзаплавної тераси лівого берега р. Чорногузки, висотою до 14 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської і вельбарської культур площею до 2 га.
  • За 1,5 км на схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка, за 0,3 км на північ від урочища «Острівки» — багатошарове поселення стжижовської, тшинецько-комарівської, вельбарської культури і давньоруського часу.
  • За 1 км на південний захід від села, на видовженому мисоподібному виступі лівого берега р. Чорногузка — поселення вельбарської культури.
  • За 1,5 км на південний захід від села, в урочищі «Замчисько», на мисі лівого берега р. Чорногузка — багатошарове поселення культури лінійно-стрічкової кераміки, стжижовської, тшинецько-комарівської, лежницької групи ранньозалізної доби, ранньослов'янського і давньоруського часу.
  • За 1 км на південний схід від села, на території колишнього маєтку польського письменника Юзефа Крашевського — стоянка пізнього палеоліту. Перебудовуючи маєток, Крашевський натрапляв на знахідки кісток людей і мамонтів. У листі до батька 1844 року з Городка він писав: «Маю вже тих великих передпотопних кісток значну кількість. Є зламаний бивень на лікоть…, а сьогодні добули величезну щелепу. Де копнеш землю, то або мамонт, або людина… Копали склеп на 2 ½ ліктя, добули мамонта, а трохи далі лежав якийсь небіжчик»

Постаті пов'язані з Городком Редагувати

  • Юзеф Ігнацій Крашевський — польський поет, художник та етнограф. У 1840 році купив Городок, але у 1848 році продав. У романі «Хата за селом» описав село Городок та навколишні села.

Примітки Редагувати

  1. . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020. 
  2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019. 
  5. Драматична доля унікальної літературно-мистецької колекції графа Урбановського. polissya.net. Процитовано 4 серпня 2022. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gorodo k selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 214 osib selo GorodokKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Luckij rajonGromada Lucka miska gromadaOsnovni daniNaselennya 214Poshtovij indeks 45649Telefonnij kod 380 332Geografichni daniGeografichni koordinati 50 41 55 pn sh 25 07 18 sh d 50 69861 pn sh 25 12167 sh d 50 69861 25 12167 Koordinati 50 41 55 pn sh 25 07 18 sh d 50 69861 pn sh 25 12167 sh d 50 69861 25 12167Serednya visotanad rivnem morya 210 mVodojmi r ChornoguzkaMisceva vladaAdresa radi vul Volodimirska 34 s Zaborol Luckij r n Volinska obl 45623 starosta vul Centralna 4 s Oderadi Luckij r n Volinska obl 45642KartaGorodokGorodokMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gorodok Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 4 Pam yatki arheologiyi 5 Postati pov yazani z Gorodkom 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiNa pivden vid sela znahoditsya gidrologichnij zakaznik miscevogo znachennya Chornoguzka stvorenij z metoyu ohoroni ekosistemi odnojmennoyi richki Istoriya RedaguvatiDo 23 grudnya 2016 roku selo pidporyadkovuvalos Oderadivskij silskij radi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti 1 Naselennya RedaguvatiZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 260 osib z yakih 120 cholovikiv ta 140 zhinok 2 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 214 osib 3 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu 4 Pam yatki arheologiyi RedaguvatiV pivdenno shidnij chastini sela na ostrivnomu pidvishenni sered zaplavi livogo berega r Chornoguzki znahodilos poselennya kulturi linijno strichkovoyi keramiki yake v 30 h rr HH st doslidzhuvav Ya Fitcke Pam yatka zrujnovana zemlyanimi robotami pri sporudzhenni kotlovaniv staviv V urochishi Lisoha na nevelikomu pidvishenni sered zaplavi livogo berega r Chornoguzki dvosharove poselennya gorodocko zdovbickoyi kulturi i davnoruskogo periodu Doslidzhuvalosya rozkopkami Ya Fitcke u 1936 roci ta rozvidkami I Svyeshnikova i M Peleshishina u 1959 roci Pid chas rozkopok viyavleno tri napivzemlyanki ovalnoyi formi diametrom 1 9 3 2 m i glibinoyu 0 32 1 4 m de znajdeni shmatki pechini ulamki lipnogo posudu kistki tvarin i poodinoki virobi z kremenyu dobi bronzi a takozh ulamki goncharnih gorshikiv HI HIII st Za 2 km na pivdennij shid vid sela v urochishi Ostriv na ovalnomu v plani ostanci livogo berega r Chornoguzki rozmirami 80 400 m i visotoyu do 3 m bagatosharove poselennya stzhizhovskoyi kulturi dobi bronzi luzhickoyi kulturi lezhnickoyi grupi rannozaliznoyi dobi zubrickoyi ta velbarskoyi kultur a takozh mogilnik ulviveckogo tipu Pam yatki doslidzhuvalisya D Kozakom kerivnikom spilnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini ta Volinskogo derzhavnogo universitetu u 1990 1992 rokah Doslidzheno ploshu 3900 m Na zahidnomu krayi misu v urochishi Pasovishe bagatosharove poselennya davnofrakijskoyi pomorsko kloshovoyi zubrickoyi velbarskoyi kultur mogilnik visockoyi kulturi a takozh selishe davnoruskogo periodu HI HIII st Na zahid vid sela na gryadi drugoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega r Chornoguzki visotoyu blizko 50 m nad rivnem zaplavi znahodivsya kurgan davnoruskogo chasu u yakomu znahodilos tilopokladannya v truni iz suprovodzhuyuchim inventarem sribnimi skronevim kilcem i perstenyami Za 1 5 km na pivdennij zahid vid sela na zahid vid Okolnogo gradu davnoruskogo Korshivskogo gorodisha na ovalnomu u plani pidvishenni sered zaplavi livogo berega r Chornoguzki rozmirami 150 180h300 m i visotoyu 3 4 m selishe H HI st Z teritoriyi ornogo polya zibrani ulamki goncharnogo posudu sered yakogo za kilkistyu perevazhayut ekzemplyari z biloyi glini Za 0 5 km na pivdennij zahid vid sela na ostrivnomu pidvishenni sered zaplavi livogo berega r Chornoguzki rozmirami 200 500 m i visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi bagatosharove poselennya volino lyublinskoyi tshinecko komarivskoyi kultur i davnoruskogo periodu H HIII st plosheyu blizko 3 ga Ostanec oriyentovanij iz zahodu na shid Najbilsha koncentraciya materialu zafiksovana v zahidnij desho vishij i centralnij jogo chastinah Za 0 5 km na pivden vid sela v urochishi Pencakivska Hata abo Ciganska Kuznya dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi kultur i davnoruskogo periodu HII HIII st Vono rozmishene v shidnij chastini ostancya livogo berega r Chornoguzki visotoyu 4 5 m nad rivnem zaplavi Rechovi materiali zibrani z teritoriyi lyudskih gorodiv na ploshi do 2 ga Za 1 km na pivdennij zahid vid sela v urochishi Kempa na zgadanomu vishe ostanci selishe davnoruskogo periodu H HIII st plosheyu do 2 ga V pivdenno shidnij chastini sela u rajoni vulici Naberezhna selishe davnoruskogo periodu HII HIII st plosheyu do 1 ga Vono rozmishene na lagidnomu pivdennomu shili pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega r Chornoguzki visotoyu 3 4 m nad rivnem zaplavi Ulamki goncharnogo posudu zibrani z teritoriyi prisadibnih dilyanok Za 0 5 km na shid vid sela na pivdennomu i pivdenno shidnomu shilah misu pershoyi nadzaplavnoyi terasi livogo berega r Chornoguzki visotoyu do 14 m nad rivnem zaplavi dvosharove poselennya tshinecko komarivskoyi i velbarskoyi kultur plosheyu do 2 ga Za 1 5 km na shid vid sela na misopodibnomu vistupi livogo berega r Chornoguzka za 0 3 km na pivnich vid urochisha Ostrivki bagatosharove poselennya stzhizhovskoyi tshinecko komarivskoyi velbarskoyi kulturi i davnoruskogo chasu Za 1 km na pivdennij zahid vid sela na vidovzhenomu misopodibnomu vistupi livogo berega r Chornoguzka poselennya velbarskoyi kulturi Za 1 5 km na pivdennij zahid vid sela v urochishi Zamchisko na misi livogo berega r Chornoguzka bagatosharove poselennya kulturi linijno strichkovoyi keramiki stzhizhovskoyi tshinecko komarivskoyi lezhnickoyi grupi rannozaliznoyi dobi rannoslov yanskogo i davnoruskogo chasu Za 1 km na pivdennij shid vid sela na teritoriyi kolishnogo mayetku polskogo pismennika Yuzefa Krashevskogo stoyanka piznogo paleolitu Perebudovuyuchi mayetok Krashevskij natraplyav na znahidki kistok lyudej i mamontiv U listi do batka 1844 roku z Gorodka vin pisav Mayu vzhe tih velikih peredpotopnih kistok znachnu kilkist Ye zlamanij biven na likot a sogodni dobuli velicheznu shelepu De kopnesh zemlyu to abo mamont abo lyudina Kopali sklep na 2 liktya dobuli mamonta a trohi dali lezhav yakijs nebizhchik Postati pov yazani z Gorodkom RedaguvatiYuzef Ignacij Krashevskij polskij poet hudozhnik ta etnograf 5 U 1840 roci kupiv Gorodok ale u 1848 roci prodav U romani Hata za selom opisav selo Gorodok ta navkolishni sela Primitki Redaguvati Oderadivska silska rada Volinska oblast Luckij rajon Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Volinska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Dramatichna dolya unikalnoyi literaturno misteckoyi kolekciyi grafa Urbanovskogo polissya net Procitovano 4 serpnya 2022 Literatura RedaguvatiKozak D N Oprisk V T Shkoropad V V Pam yatki davnoyi istoriyi Volini v seli Gorodok K Naukova dumka 1999 128 s Kuchinko M M Zlatogorskij O Ye Pam yatki arheologiyi Luckogo rajonu Volinskoyi oblasti navchalnij posibnik Luck Volinski starozhitnosti 2010 S 203 206 Kozak D N Doslidzhennya v Gorodku na Volini u 1991 roci Arhivovano 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Kozak D N Gotski skarbi Volini pochatku rannogo serednovichchya Arhivovano 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiPogoda v seli Gorodok Arhivovano 12 veresnya 2017 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gorodok Luckij rajon amp oldid 36766468