Городиславичі (Гродиславіце, пол. Grodysławice) — село в Польщі, у гміні Рахані Томашівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 286 осіб (2011). Розташоване на Закерзонні (в історичній Холмщині).
| Село Координати 50°31′ пн. ш. 23°37′ сх. д. / 50.517° пн. ш. 23.617° сх. д.Координати: 50°31′ пн. ш. 23°37′ сх. д. / 50.517° пн. ш. 23.617° сх. д.
Городиславичі у Вікісховищі |
Назва Редагувати
На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села походить від давнього руського імені Городислав.
Історія Редагувати
1578 року вперше згадується православна церква в селі.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою.
За німецької окупації 1939—1944 років у селі діяла українська школа, в 1940—1941 рр. її очолював Павлишин Лука. У 1943 році в селі проживало 787 українців і 73 поляки; на сусідній однойменній колонії — 162 поляків і 61 українець. У 1942—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 37 українців.
6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 7 українців. У селі залишилося 78 поляків.
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Населення Редагувати
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 135 | 27 | 86 | 22 |
| Жінки | 151 | 30 | 71 | 50 |
| Разом | 286 | 57 | 157 | 72 |
Релігія Редагувати
У селі збереглася колись православна церква Воздвиження, яка зараз використовується як костел.
Особистості Редагувати
Народилися Редагувати
- Дмитро Бризицький (1934—2000) — український радянський діяч.
Примітки Редагувати
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 139.
- ↑ Богдан Гук. Grodysławice. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 30 жовтня 2020. (пол.)
- . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 8 жовтня 2017.
- Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-10-13.
- Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
- Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
- Щеглюк В. Р. «…Як роса на сонці». — Львів, 1992. — С. 43.
- Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
- ↑ Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422. (пол.)
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2018.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Городиславичі (Польща)
- Богдан Гук. Grodysławice. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. оригіналу за 30 жовтня 2020. (пол.)
| Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |