Горихвістка філіпінська Охоронний статусБлизький до загрозливого МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukar

?

Горихвістка філіпінська

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Мухоловкові (Muscicapidae)
Рід:	Горихвістка (Phoenicurus)
Вид:	Горихвістка філіпінська

Біноміальна назва

Phoenicurus bicolor
(Ogilvie-Grant, 1894)

Синоніми

Rhyacornis bicolor

Посилання

Вікісховище:	Phoenicurus bicolor
Віківиди:	Phoenicurus bicolor
МСОП:	22710101
NCBI:	860617

Горихвістка філіпінська (Phoenicurus bicolor) — вид горобцеподібних птахів родини мухоловкових (Muscicapidae). Ендемік Філіппін. Раніше цей вид відносили до роду Коловодна горихвістка (Rhyacornis), однак за результатами молекулярно-генетичного досліджння був переведений до роду Горихвістка (Phoenicurus).

Опис ред.

Рудощока тимелія-темнодзьоб і філіпінська горихвістка

Довжина птаха становить 15 см. У самців верхня частина тіла темно-сіра, крила мають коричневий відтінок. Живіт, гузка, верхні покривні пера хвоста і хвіст рудувато-каштанові. У самиць надхвістя і хвіст більш тьмяні, коричневі.

Поширення і екологія ред.

Філіпінські горихвістки мешкають в горах Сьєрра-Мадре^[en] і Кордильєра-Сентраль на острові Лусон, раніше зустрічалися також на острові Міндоро. Вони живуть на берегіх гірських річок і струмків в гірських тропічних лісах, на висоті понад 300 м над рівнем моря. Живляться дрібними комахами та іншими безхребетними.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція філіпінських горихвісток становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.
Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 334–335.
Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution 57 (1): 380–392. PMID 20656044. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 4 червня 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 20 червня 2016. Процитовано 04 травня 2022.

[:0-4] Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Field Guides. с. 334–335.

[5] Sangster, G.; Alström, P.; Forsmark, E.; Olsson, U. (2010). Multi-locus phylogenetic analysis of Old World chats and flycatchers reveals extensive paraphyly at family, subfamily and genus level (Aves: Muscicapidae). Molecular Phylogenetics and Evolution 57 (1): 380–392. PMID 20656044. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.008.