Гоніо́метр (рос. гониометр, англ. goniometer, нім. Honiometer n) — прилад для вимірювання кутів між плоскими гранями твердих тіл, наприклад, кристалів. Складається з двох насаджених на загальну вертикальну вісь закритих металевих циліндрів різного діаметра з конічним переходом між ними. Використовують у кристалографії, геодезії тощо. Призначений для рекогносціювальних, розбивних і знімальних робіт при топографічних зйомках, що не вимагають високої точності.
Промисловість Редагувати
Промислові гоніометри використовуються для вимірювання кутів між будь-якими здатними відбивати світло поверхнями. За своєю суттю це ті ж відбивні гоніометри, як і в кристалографії з додатковою електронікою: автоколіматорами, засобами збереження і передачі результатів вимірів тощо. Також призначення і умови експлуатації можуть висувати додаткові вимоги по стійкості до агресивного середовища (вібрація, бруд, запилення і т. д.).
Література Редагувати
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання Редагувати
- Гоніометр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |