Гонабад (перс. گناباد, романізоване написання Gonābād) — місто в північно-східній частині Ірану, в остані Хорасан-Резаві. Адміністративний центр шагрестану Гонабад. Населення міста становило 34 563 особи, 9 789 сімей (станом на 2006 рік).
| Гонабад | |
|---|---|
| | |
| Основні дані | |
| 34°21′10″ пн. ш. 58°41′01″ сх. д. / 34.35277777780554942° пн. ш. 58.683611111138887395° сх. д.Координати: 34°21′10″ пн. ш. 58°41′01″ сх. д. / 34.35277777780554942° пн. ш. 58.683611111138887395° сх. д. | |
| Країна | Іран |
| Адмінодиниця | Central Districtd |
| Столиця для | Gonabad Countyd (county of Razavi Khorasan Province) |
| Населення | 40 773 осіб (2016) |
| Висота НРМ | 1095 м |
| Часовий пояс | UTC+3:30, Іранський стандартний час, Asia/Tehran (Іран) |
| GeoNames | 132961 |
| Міська влада | |
| Мапа | |
| | |
| | |
| Гонабад у Вікісховищі |
Місто відоме завдяки гонабадським дервішам і підземній гідротехнічній системі кяриз, відомій також як канат (перс. قنات). Кладовище дервішського суфійського ордена Нематоллахі Гонабаді знаходиться в міському передмісті Бідохт (перс. بيدخت).
Місто є одним із найбільших виробників шафрану в Ірані. Також тут розвинене сільське господарство, вирощується виноград, фісташки і гранат.
Історія ред.
Знаменита битва «12 героїв» між Іраном і Тураном, описана в поемі Шах-наме перським поетом Фірдоусі, відбувалася в околицях древнього міста Зібад (зараз — село на південному заході від Гонабада).
Кяриз ред.
Один із найдовших і найдавніших у світі кяризів знаходиться в Гонабаді. Вони були побудовані між 700 і 500 роками до нашої ери. Дослідження виявлених у місті артефактів (керамічні фрагменти, стіни тощо) дозволило ЮНЕСКО упевнитися в достовірності і цілісності кяризів та включити їх до свого списку світової спадщини в 2007 році. Важливо відзначити, що й через близько 2 700 років після створення кяриз досі забезпечує питною водою і водою для потреб сільського господарства майже 40 тисяч осіб.
Довжина гонабадських кяризів становить 33 113 метри, вони містять 427 поглиблень для води. Споруди побудовані з використанням знань законів таких наук, як: фізика, геологія і гідравліка, зробивши можливим проживання для жителів навколишніх населених пунктів в умовах нестачі води і рідкісних опадів у вигляді дощів.
Крім іранських кяризів, функціонують також схожі гідротехнічні системи — Урунов, Муна, Чанак і Ширіна.
Посилання ред.
- Новини міста شبکه خبری تحلیلی شهرستان گناباد [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- جمعیت به تفکیک تقسیمات کشوری
- Иран. Справочная карта (масштаб 1:1 250 000). Четвёртое издание — ГУГК СССР, 1986.
- Ward English, Paul. // Proceedings of the American Philosophical Society. — JSTOR, 1968. — Т. 112, № 3, Число 21 (6). — С. pp 170—181.
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 15 лютого 2020.
- [Geography and tribes and minorities in khorasan, Mohammad Ajam, research published 1992,university of Imam Sadegh, Tehran.]