www.wikidata.uk-ua.nina.az

Остани Ірану Територія Ірану адміністративно поділяється на 31 провінцію які мають назву остан перс استان остан множина

Остани Ірану

Територія Ірану адміністративно поділяється на 31 провінцію, які мають назву остан (перс. استان‎ остан, множина استان‌ها останха). Кожним останом керує остандар (перс. استاندار‎), еквівалентом якого є посада генерал-губернатора, якого призначає Міністерство внутрішніх справ Ірану за узгодженням кабінету міністрів. Остандар управляє останом зі столиці остану — марказу (перс. مركز‎), який зазвичай є найбільшим містом провінції.

Остани Ірану
Країна  Іран
Кількість 31
 Остани Ірану у Вікісховищі

Сучасна історія

Карта Томсона адміністративного поділу Персії 1814 року

Згідно з Британською енциклопедією, в 1908 році Персія мала 35 окремих адміністративних одиниць:

  1. Арабістан і Бахтіярі
  2. Астарабад і Гурган
  3. Азербайджан
  4. Фарс
  5. Геррус
  6. Ґілян і Таліш
  7. Хамадан
  8. Ірак, Гульпайган, Хунсар, [Кеззаз, Феракан і Тузірхан]
  9. Ісфахан
  10. Кашан
  11. Казвін
  12. Керман і Балучістан
  13. Керманшах
  14. Камсех
  15. Хар
  16. Хорасан
  17. Кум
  18. Курдистан
  19. Лурестан і Буруджірд
  20. Мазандаран
  21. Мехавенд, Малаїр і Камерех
  22. Савах
  23. Самнан і Дамган
  24. Шахруд і Бостан
  25. Тегеран
  26. Зеренд і Багдаді Шахсевенс
  1. Асадабад
  2. Демавенд
  3. Фірузкух
  4. Джозенекан
  5. Кангавер
  6. Натанз
  7. Таром Улія
  8. Харакан

До 1950 року Іран був поділений на 12 останів: Ардалан, Азербайджан, Балучістан, Фарс, Ґілян, Арак-е Аджам, Хорасан, Хузестан, Керман, Ларестан, Лорестан і Мазандаран.

1950 року в Ірані відбулась реформа за якою утворилось 10 останів з підлеглими управами: Ґілян, Мазандеран, Східний Азербайджан, Західний Азербайджан, Керманшах, Хузестан, Фарс, Керман, Хорасан, Ісфахан.

Від 1960 до 1981 управи одна за одною підняли свій статус до останів. Відтоді були створені ще декілька нових провінцій. Передостання реформа відбулась 2004 року, коли Хорасан був розділений на три нові остани. 2010 рокуостан Альборз відділився від остану Тегеран.

Інформація

Поділ населення Ірану за останами
Внесок кожного остану в НВП

Теперішні остани

Остан Марказ (центр) Площа (км²) Населення Густота населення
(осіб/км²) 		кількість шахрестанів (областей) Примітки Мапа
Альборз Карадж 5,833 2,412,513 413.6 4 До 23 червня 2010 року Альборз був частиною остану Тегеран.
Ардебіль Ардебіль 17,800 1,248,488 70.1 9 До 1993 року Ардебіль був частиною Східного Азербайджану.
Східний Азербайджан Тебриз 45,650 3,724,620 82.3 19
Західний Азербайджан Урмія 37,437 3,080,576 78.8 14 В часи династії Пахлаві місто Урмія мало назву Резаїє.
Бушер Бушер 22,743 1,032,949 45.4 9 Спочатку був частиною провінції Фарс. До 1977 остан мав назву Хілідж-е Фарс (Перська затока).
Чехармехаль і Бахтиарія Шехре-Корд 16,332 895,263 54.8 6 До 1973 року був частиною остану Ісфахан.
Фарс Шираз 122,608 4,596,658 37.5 23
Ґілян Решт 14,042 2,480,874 176.7 16
Голестан Горган 20,195 1,777,014 88.0 11 31 травня 1997 року шахрестани Аліябад, Гонбан-е Кавус, Горган, Кордкуй, Мінудашт і Торкаман були відділені від остану Мазандеран і увійшли до складу Голестану. До 1937 Горган мав назву Естераба аюо Естарабад.
Хамадан Хамадан 19,368 1,758,268 90.8 8 Спочатку був частиною Керманшаху.
Хормозган Бендер-Аббас 70,669 1,578,183 22.3 11 Спочатку був частиною провінції Керман. До 1977 називався Банадер ва Джазаєр-е Бахр-е Оман (Порти і Острови моря Оман).
Ілам Ілам 20,133 557,599 27.7 7 Спочатку був частиною остану Керманшах.
Ісфахан Ісфахан 107,029 4,879,312 45.6 21 1986 року деякі частини Центрального остану перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан.
Керман Керман 180,836 2,938,988 16.3 14
Керманшах Керманшах 24,998 1,945,227 77.8 13 Від 1950 до 1979 року і сам остан і його столиця називались Керманшахан, а від 1979 до 1995 - Бахтаран.
Північний Хорасан Боджнурд 28,434 867,727 30.5 6 29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан.
Хорасан-Резаві Мешхед 144,681 5,994,402 41.4 29 29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан.
Південний Хорасан Бірджанд 69,555 662,534 9.5 8 29 вересня 2004 Хорасан поділено на три провінції: Півнчний Хорасан, Разаві Хорасан і Південний Хорасан.
Хузестан Ахваз 64055 4,345,607 67.8 18
Кохгілує і Боєрахмед Ясудж 15,504 658,629 42.5 5 Спочатку був частиною остану Хузестан. До 1990 мав назву Бовір Ахмаді і Кохкілує.
Курдистан Сенендедж 29,137 1,493,645 51.3 9 Спочатку був частиною провінції Ґілян.
Лурестан Хорремабад 28,294 1,754,243 62.0 9 Спочатку був частиною остану Хузестан
Меркезі Ерак 29,130 1,413,959 48.5 10 Спочатку був частиною Мазандерану. 1986 року деякі частини перейшли до останів Ісфахан, Семнан і Занджан.
Мазендеран Сарі 23,701 3,073,943 129.7 15
Казвін Казвін 15,549 1,201,565 77.3 5 31 грудня 1996 шахрестани Казвін і Такестан були відділені від остану Занджан і сформували Казвін.
Кум Кум 11,526 1,151,672 99.9 1 До 1995 року Кум був шахрестаном остану Тегеран.
Семнан Семнан 97,491 631,218 6.5 4 Спочатку був частиною остану Мазандеран. У 1986 році деякі частини остану Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і Занджану.
Систан і Белуджистан Захедан 181,785 2,534,327 13.9 8 До 1986 провінція називалась Балучестан і Сістан.
Тегеран Тегеран 18,814 12,183,391 647.6 13 До 1986 остан Тегеран був частиною Марказі
Єзд Язд 129,285 1,074,428 8.3 10 Спочатку був частиною остану Ісфахан. В 1986 частина провінції Керман перейшла до Язду. 2002 року шахрестан Табас (55,344 км²) перейшов від Хорасану до Язду.
Зенджан Зенджан 21,773 1,015,734 46.6 7 Спочатку був частиною Ґіляну. 1986 року деякі частини Марказі перейшли до Ісфахану, Семнану і занджану.
Іран (загалом) Тегеран 1,628,554 75,149,669 46.1 342

Див. також

Примітки

  1. IRNA, Online Edition. . Архів оригіналу за 23 жовтня 2007. Процитовано 21 жовтня 2007. 
  2. . Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 15 травня 2015. 
  3. ↑ Gwillim Law, Statoids website. Provinces of Iran. Процитовано 30 квітня 2006. 
  4. ↑ Online edition, Al-Jazeera Satellite Network. . Архів оригіналу за 20 травня 2006. Процитовано 30 квітня 2006. 
  5. Statistical Centre, Government of Iran. . Архів оригіналу за 26 жовтня 2007. Процитовано 30 квітня 2006. 
  6. Statistical Centre, Government of Iran. . Архів оригіналу за 31 травня 2013. Процитовано 28 вересня 2013. 
  7. Chamber Society, Iranian. Ardabil Province. Процитовано 23 липня 2008. 
  8. Urmia. Процитовано 23 липня 2008. 
  9. ↑ Chahar Mahaal and Bakhtiari Province, Ostandarie. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 23 липня 2008. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Остани Ірану
  • Вікісховище : Атлас Iran.
  • - Trade Promotion Organization of Iran, affiliated to the Ministry of Commerce (Iran)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Teritoriya Iranu administrativno podilyayetsya na 31 provinciyu yaki mayut nazvu ostan pers استان ostan mnozhina استان ها ostanha Kozhnim ostanom keruye ostandar pers استاندار ekvivalentom yakogo ye posada general gubernatora 1 yakogo priznachaye Ministerstvo vnutrishnih sprav Iranu za uzgodzhennyam kabinetu ministriv Ostandar upravlyaye ostanom zi stolici ostanu markazu pers مركز yakij zazvichaj ye najbilshim mistom provinciyi Ostani IranuKrayina IranKilkist31 Ostani Iranu u Vikishovishi Zmist 1 Suchasna istoriya 2 Informaciya 3 Teperishni ostani 4 Div takozh 5 Primitki 6 PosilannyaSuchasna istoriya Redaguvati Karta Tomsona administrativnogo podilu Persiyi 1814 rokuZgidno z Britanskoyu enciklopediyeyu 2 v 1908 roci Persiya mala 35 okremih administrativnih odinic ProvinciyiArabistan i Bahtiyari Astarabad i Gurgan Azerbajdzhan Fars Gerrus Gilyan i Talish Hamadan Irak Gulpajgan Hunsar Kezzaz Ferakan i Tuzirhan Isfahan Kashan Kazvin Kerman i Baluchistan Kermanshah Kamseh Har Horasan Kum Kurdistan Lurestan i Burudzhird Mazandaran Mehavend Malayir i Kamereh Savah Samnan i Damgan Shahrud i Bostan Tegeran Zerend i Bagdadi Shahsevens Zalezhni teritoriyiAsadabad Demavend Firuzkuh Dzhozenekan Kangaver Natanz Tarom Uliya Harakan Do 1950 roku Iran buv podilenij na 12 ostaniv Ardalan Azerbajdzhan Baluchistan Fars Gilyan Arak e Adzham Horasan Huzestan Kerman Larestan Lorestan i Mazandaran 3 1950 roku v Irani vidbulas reforma za yakoyu utvorilos 10 ostaniv z pidleglimi upravami Gilyan Mazanderan Shidnij Azerbajdzhan Zahidnij Azerbajdzhan Kermanshah Huzestan Fars Kerman Horasan Isfahan 3 Vid 1960 do 1981 upravi odna za odnoyu pidnyali svij status do ostaniv Vidtodi buli stvoreni she dekilka novih provincij Peredostannya reforma vidbulas 2004 roku koli Horasan buv rozdilenij na tri novi ostani 4 2010 rokuostan Alborz viddilivsya vid ostanu Tegeran Informaciya Redaguvati Podil naselennya Iranu za ostanami Vnesok kozhnogo ostanu v NVPTeperishni ostani RedaguvatiOstan Markaz centr Plosha km 5 Naselennya 6 Gustota naselennya osib km kilkist shahrestaniv oblastej Primitki MapaAlborz Karadzh 5 833 2 412 513 413 6 4 Do 23 chervnya 2010 roku Alborz buv chastinoyu ostanu Tegeran Ardebil Ardebil 17 800 1 248 488 70 1 9 Do 1993 roku Ardebil buv chastinoyu Shidnogo Azerbajdzhanu 7 Shidnij Azerbajdzhan Tebriz 45 650 3 724 620 82 3 19 Zahidnij Azerbajdzhan Urmiya 37 437 3 080 576 78 8 14 V chasi dinastiyi Pahlavi misto Urmiya malo nazvu Rezayiye 8 Busher Busher 22 743 1 032 949 45 4 9 Spochatku buv chastinoyu provinciyi Fars Do 1977 ostan mav nazvu Hilidzh e Fars Perska zatoka 3 Cheharmehal i Bahtiariya Shehre Kord 16 332 895 263 54 8 6 Do 1973 roku buv chastinoyu ostanu Isfahan 9 Fars Shiraz 122 608 4 596 658 37 5 23 Gilyan Resht 14 042 2 480 874 176 7 16 Golestan Gorgan 20 195 1 777 014 88 0 11 31 travnya 1997 roku shahrestani Aliyabad Gonban e Kavus Gorgan Kordkuj Minudasht i Torkaman buli viddileni vid ostanu Mazanderan i uvijshli do skladu Golestanu Do 1937 Gorgan mav nazvu Esteraba ayuo Estarabad 3 Hamadan Hamadan 19 368 1 758 268 90 8 8 Spochatku buv chastinoyu Kermanshahu 3 Hormozgan Bender Abbas 70 669 1 578 183 22 3 11 Spochatku buv chastinoyu provinciyi Kerman 3 Do 1977 nazivavsya Banader va Dzhazayer e Bahr e Oman Porti i Ostrovi morya Oman 3 Ilam Ilam 20 133 557 599 27 7 7 Spochatku buv chastinoyu ostanu Kermanshah 3 Isfahan Isfahan 107 029 4 879 312 45 6 21 1986 roku deyaki chastini Centralnogo ostanu perejshli do ostaniv Isfahan Semnan i Zandzhan 3 Kerman Kerman 180 836 2 938 988 16 3 14 Kermanshah Kermanshah 24 998 1 945 227 77 8 13 Vid 1950 do 1979 roku i sam ostan i jogo stolicya nazivalis Kermanshahan a vid 1979 do 1995 Bahtaran 3 Pivnichnij Horasan Bodzhnurd 28 434 867 727 30 5 6 29 veresnya 2004 Horasan podileno na tri provinciyi Pivnchnij Horasan Razavi Horasan i Pivdennij Horasan 4 Horasan Rezavi Meshhed 144 681 5 994 402 41 4 29 29 veresnya 2004 Horasan podileno na tri provinciyi Pivnchnij Horasan Razavi Horasan i Pivdennij Horasan 4 Pivdennij Horasan Birdzhand 69 555 662 534 9 5 8 29 veresnya 2004 Horasan podileno na tri provinciyi Pivnchnij Horasan Razavi Horasan i Pivdennij Horasan 4 Huzestan Ahvaz 64055 4 345 607 67 8 18 Kohgiluye i Boyerahmed Yasudzh 15 504 658 629 42 5 5 Spochatku buv chastinoyu ostanu Huzestan Do 1990 mav nazvu Bovir Ahmadi i Kohkiluye 3 Kurdistan Senendedzh 29 137 1 493 645 51 3 9 Spochatku buv chastinoyu provinciyi Gilyan 3 Lurestan Horremabad 28 294 1 754 243 62 0 9 Spochatku buv chastinoyu ostanu Huzestan 3 Merkezi Erak 29 130 1 413 959 48 5 10 Spochatku buv chastinoyu Mazanderanu 3 1986 roku deyaki chastini perejshli do ostaniv Isfahan Semnan i Zandzhan 3 Mazenderan Sari 23 701 3 073 943 129 7 15 Kazvin Kazvin 15 549 1 201 565 77 3 5 31 grudnya 1996 shahrestani Kazvin i Takestan buli viddileni vid ostanu Zandzhan i sformuvali Kazvin 3 Kum Kum 11 526 1 151 672 99 9 1 Do 1995 roku Kum buv shahrestanom ostanu Tegeran 3 Semnan Semnan 97 491 631 218 6 5 4 Spochatku buv chastinoyu ostanu Mazanderan 3 U 1986 roci deyaki chastini ostanu Markazi perejshli do Isfahanu Semnanu i Zandzhanu 3 Sistan i Beludzhistan Zahedan 181 785 2 534 327 13 9 8 Do 1986 provinciya nazivalas Baluchestan i Sistan 3 Tegeran Tegeran 18 814 12 183 391 647 6 13 Do 1986 ostan Tegeran buv chastinoyu Markazi 3 Yezd Yazd 129 285 1 074 428 8 3 10 Spochatku buv chastinoyu ostanu Isfahan 9 V 1986 chastina provinciyi Kerman perejshla do Yazdu 2002 roku shahrestan Tabas 55 344 km perejshov vid Horasanu do Yazdu 3 Zendzhan Zendzhan 21 773 1 015 734 46 6 7 Spochatku buv chastinoyu Gilyanu 1986 roku deyaki chastini Markazi perejshli do Isfahanu Semnanu i zandzhanu 3 Iran zagalom Tegeran 1 628 554 75 149 669 46 1 342 Div takozh RedaguvatiShahrestani Iranu Geografiya Iranu ISO 3166 2 IRPrimitki Redaguvati IRNA Online Edition Paris for further cultural cooperation with Iran Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2007 Procitovano 21 zhovtnya 2007 Persia entry in Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 7 lipnya 2010 Procitovano 15 travnya 2015 a b v g d e zh i k l m n p r s t u f h c sh sh yu Gwillim Law Statoids website Provinces of Iran Procitovano 30 kvitnya 2006 a b v g Online edition Al Jazeera Satellite Network Iran breaks up largest province Arhiv originalu za 20 travnya 2006 Procitovano 30 kvitnya 2006 Statistical Centre Government of Iran General Characteristics of Ostans according to their administrative divisions at the end of 1383 2005 CE Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2007 Procitovano 30 kvitnya 2006 Statistical Centre Government of Iran Selected Findings of the 2011 National Population and Housing Census Table 13 Population by sex residence status and province Arhiv originalu za 31 travnya 2013 Procitovano 28 veresnya 2013 Chamber Society Iranian Ardabil Province Procitovano 23 lipnya 2008 Urmia Procitovano 23 lipnya 2008 a b Chahar Mahaal and Bakhtiari Province Ostandarie Chahar Mahaal and Bakhtiari Province Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 23 lipnya 2008 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ostani Iranu Vikishovishe Atlas Iran Statistical Centre Government of Iran Iranian Provinces Investment Trade Promotion Organization of Iran affiliated to the Ministry of Commerce Iran Oficijni vebsajti ostanivArdabil East Azarbaijan West Azarbaijan Bushehr Chahar Mahaal and Bakhtiari Fars Gilan Golestan Hamadan Hormozgan Ilam Isfahan Kerman Kermanshah North Khorasan Razavi Khorasan South Khorasan Khuzestan Kohgiluyeh and Boyer Ahmad Kurdistan Lorestan Markazi Mazandaran Qazvin Qom nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Semnan Sistan and Baluchestan Tehran Yazd Zanjan Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ostani Iranu amp oldid 34061304