Марія (Манька) Гольшанська (нар. близько 1410 — пом. після 1456) — третя, наймолодша дочка литовсько-руського князя, намісника київського Андрія Івановича Гольшанського та Олександри Дмитрівни Друцької. Сестра польської королеви Софії й племінниця великої княгині Юліани, дружини Вітовта.
Дівчинка рано втратила батька, тож разом з матір'ю і старшими сестрами замешкувала в дядька, кн. Семена Дмитровича Друцького. В 1425 р. вона вийшла заміж за сина молдавського господаря Олександра Доброго Іллю, котрий за твердженням польського дослідника Едварда Рудзького п'ятьма літами раніш побував при віленськім дворі Вітовта і навіть стрітив там княгинь Гольшанських. Вінчання ж відбулося 28 жовтня. Бистрицький літопис зазначає, що в поїздці до Молдови Марію супроводжував подільський воєвода, боярин Юрій Гедигольд.
В 1427 жінка народила сина Романа, а відтак — Олександра (Олехна) і дочку Анастасію.
Після смерті батька в 1432 році між Іллею, що став новим господарем, та його єдинокровним братом Штефаном розгорілась війна. Зазнавши осінню 1433 поразки в битві при Лолоні, Ілля з жінкою, дітьми і всім майном втік до Польщі, побоюючись помсти за вбивство Штефанової матері Римгайли.
Після осліплення чоловіка суперником у 1444 році, Марія разом з Романом знайшла прихисток в Польському королівстві, де їй були надані замки Шипинської землі: Хотин, Цецина, Хмелів. 1456 р. вона отримала у володіння Серет та Воловець.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Rezachevici, Constantin (2001). Cronologia critică a domnilor din Țara Românească și Moldova a. 1324—1881, Volumul I. Editura Enciclopedică. с. 477.
- Rudzki, Edward (1990). Polskie królowe: żony Piastów i Jagiellonów. Warszawa: Instytut Prasy i Wydawnictwa «Novum». с. 98.
- Славяно-молдавские летописи XV—XVI вв / сост. Ф. А. Грекул; отв. ред. В. И. Буганов. — Москва : Наука, 1976. — С. 24-25.
Джерела ред.
- Wolff, Józef (1895). Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. Warszawa: Drukiem J. Filipowicza. с. 96-97.