www.wikidata.uk-ua.nina.az

Голубкіна Лариса Іванівна Лариса Іванівна Голубкіна нар 9 березня 1940 19400309 Москва радянська і російська актриса теа

Голубкіна Лариса Іванівна

Лариса Іванівна Голубкіна (нар. 9 березня 1940(19400309), Москва) — радянська і російська актриса театру і кіно, співачка. Народна артистка РРФСР. Вдова актора театру і кіно Андрія Миронова.

Голубкіна Лариса Іванівна
рос. Лариса Ивановна Голубкина
Дата народження 9 березня 1940(1940-03-09) (83 роки)
Місце народження Москва, СРСР
Громадянство  Росія
Професія акторка, співачка, телеведуча
Alma mater Російський університет театрального мистецтва (1964)
Діти Голубкіна Марія Андріївна
IMDb ID 0326730

Орден «Ключ дружби»d
Голубкіна Лариса Іванівна у Вікісховищі

Біографія ред.

Лариса Голубкіна народилася 9 березня 1940 року в Москві. У 1955 році поступила в Московське музичне педагогічне училище, закінчила його в 1959 році, Потім вступила до ГІТІСу, на відділення музичної комедії, де займалася вокалом у Марії Максакової.

Під час навчання в ГІТІСі почала зніматися в кіно — дебютом актриси стала участь в комедії Ельдара Рязанова «Гусарська балада».

Після закінчення ГІТІСу в 1964 році Лариса Голубкіна стає актрисою Центрального академічного театру Радянської Армії (нині — Центральний академічний театр Російської армії, ЦАТРА). Брала участь у багатьох виставах, де режисери використовували її уміння з однаковою виразністю грати ліричних і характерних героїнь, співати і танцювати: «Солдат і Єва» (Єва), «Ренальдо йде в бій» (Анжеліка), «Давним-давно» (Шурочка Азарова). «Розкинулося море широко» (Олена), «Закон вічності» (Марі), «Останній палко закоханий» (3 ролі), «Любов— книга золота» (Катерина II) та ін.

Брала участь у телевізійному поданні «Бенефіс Лариси Голубкіної» (1974), знятому режисером Євгеном Гінзбургом за сюжетом вистави «Пігмаліон» Бернарда Шоу, де Голубкіна зіграла Елізу Дулітл. Спектакль був доповнений музичними номерами, сучасними піснями, цікавими пародійними епізодами і ліричними відступами. «Бенефіс» мав успіх у Великій Британії, на XVII Міжнародному конкурсі телевізійних розважальних передач в Сопоті (1977) отримав приз — «Кришталеву антену».

Паралельно з театральною діяльністю Голубкіна з 60-х років виступає на естраді, виконуючи пісні з репертуару Клавдії Шульженко, пісні радянських композиторів і старовинні російські романси, працює з оркестрами Леоніда Утьосова, Анатолія Кролла, з квартетом під управлінням В. Малікова. квартетом під управлінням Є. Виставкіна, піаністами Давидом Ашкеназі, Б. Мандрусом, Л. Кауфманом, С. Коганом. У 70-80-х багато гастролює по Росії зі своїм чоловіком Андрієм Міроновим і акомпаніатором Левоном Оганезовим. Поступово романсовий репертуар, де вокальна майстерність Голубкіної виявилася особливо яскраво, стає домінуючим. У 1991 в Москві відбувся її перший сольний концерт в «ДЦКЗ Росія», де Голубкіна, у супроводі оркестру народних інструментів ім. М. Осипова, виконувала російські романси. З оркестром М. Осипова і піаністами Оганезовим і А. Бісеровим випустила компакт-диск (1992), в який увійшли такі романси, як «Темно-вишнева шаль», «О, забудь» (муз. Т. Котляревської), «Біля каміна» (муз. П. Баторина). «Якщо можеш — пробач» (муз. Дж. Раймондо, обр. А. Островського, вір. Й. Аркадьєва), «Тільки раз» (муз. В. Фоміна, вір. П. Германа), «Караван» (муз. Б. Прозоровського, сл. Б. Тимофєєва), «Ми тільки знайомі» (муз. Б. Прозоровського, вір. Л. Пеньковського), «Ніч світла» (муз. Н. Шишкіна, вір. М. Язикова) та ін

У 1999 разом з іншими відомими акторами взяла участь у проекті Віктора Мережка та композитора Євгена Бедненка «Співають зірки театру і кіно», де з успіхом виступила як виконавиця російських романсів. Підсумком проекту стали концерти і музичний диск, випущений в США і продубльований «Радіо МПС».

Останнім часом багато виступає та гастролює в Росії і за кордоном з піаністами А. Бисеровым і А. Сарієвим. Є постійним членом журі Всеросійського конкурсу акторської пісні ім. Андрія Миронова (проходить з 1990 р.).

Крім зйомок у кіно Лариса Голубкіна також була ведучою телепрограми «Артлото» і «Ранкова пошта», учасниці телепередачі «Точнісінько» (2015).

Родина ред.

Мати — Голубкіна Клавдія Михайлівна (1914—1985) була закрійницею, батько — Голубкін Іван Павлович (1916—1996) — військовим. Похований на родинному цвинтарі села Мотовилово Рязанської області.

  • Незареєстрований шлюб (1969—1974) — Щербінський-Арсеньєв Микола Георгійович, сценарист.
  • Чоловік (1977—1987) — Андрій Миронов.

Визнання і нагороди ред.

  • Заслужений артист РРФСР (28.11.1973)
  • Народний артист РРФСР (20.05.1991)
  • Орден Дружби (2000)
  • Два ордени «Знак Пошани»

Ролі в театрі ред.

  • 1985 — «Рядові», за п'єсою А. Дударева, реж. Юрій Єрьомін / Центральний театр Радянської Армії.

Зіграла Голубкіна й інші ролі героїчного плану: юну Аніску в «Нашесті», Олену в «Розкинулося море широко», Олену Огороднікову в «Супутниках».

У наступні роки творчий багаж Голубкіної доповнився ролями у виставах:

  • «Комічна фантазія» Г. Горіна (Марта),
  • «Останній палко закоханий» Н. Саймона (Елейн Маццоні, Боббі Мітчел, Жаннет Фішер),
  • «Закон вічності» Нодара Думбадзе (Марія),
  • «Провокація» Ю. Семенова (Ані),
  • «Набуття» Іона Друце (Катерина Маленька),
  • «Рядові» О. Дударєва (Ліда),
  • «Сімейна вечеря в половині другого» В. Павлова (Ірина),
  • «Макбет» В. Шекспіра (Леді Макдуф),
  • «Боже, бережи короля» С. Моема (Гвен),
  • «Серце не камінь» О. М. Островського (Аполлінарія Панфиловна),
  • «Любов — книга золота» О. М. Толстого (Катерина II),
  • «Пізня любов» О. М. Островського (Шаблова),
  • антрепризний спектакль Леоніда Трушкіна «Вшанування» (Театр Антона Чехова) та ін.

В даний час зайнята у виставах ЦАТРА «Серце не камінь», «Пізня любов», «Школа любові» і «Вовки і вівці». Також грає у виставі Театру імені Пушкіна «Дівич-вечір club»..

Фільмографія ред.

Примітки ред.

  1. Filmportal.de — 2005.
    d:Track:Q15706812
  2. ↑ Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  3. Уварова Е. Д. Эстрада в России. XX век. Энциклопедия. — Олма-Пресс, 2004. — ISBN 5-224-04462-6.
  4. . Архів оригіналу за 29 травня 2007. Процитовано 29 травня 2007. 
  5. . Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 19 червня 2017. 
  6. . Архів оригіналу за 2 жовтня 2009. Процитовано 19 червня 2017. 
  7. . Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 19 червня 2017. 

Посилання ред.

link=[1]
У Родоводі є генеалогічне дерево цієї людини
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Larisa Ivanivna Golubkina nar 9 bereznya 1940 19400309 Moskva radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino spivachka Narodna artistka RRFSR Vdova aktora teatru i kino Andriya Mironova Golubkina Larisa Ivanivnaros Larisa Ivanovna GolubkinaData narodzhennya 9 bereznya 1940 1940 03 09 1 2 83 roki Misce narodzhennya Moskva SRSR 2 Gromadyanstvo RosiyaProfesiya aktorka spivachka televeduchaAlma mater Rosijskij universitet teatralnogo mistectva 1964 Diti Golubkina Mariya AndriyivnaIMDb ID 0326730Orden Klyuch druzhbi dGolubkina Larisa Ivanivna u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Rodina 2 Viznannya i nagorodi 2 1 Roli v teatri 2 2 Filmografiya 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya red Larisa Golubkina narodilasya 9 bereznya 1940 roku v Moskvi U 1955 roci postupila v Moskovske muzichne pedagogichne uchilishe zakinchila jogo v 1959 roci Potim vstupila do GITISu na viddilennya muzichnoyi komediyi de zajmalasya vokalom u Mariyi Maksakovoyi 3 Pid chas navchannya v GITISi pochala znimatisya v kino debyutom aktrisi stala uchast v komediyi Eldara Ryazanova Gusarska balada Pislya zakinchennya GITISu v 1964 roci Larisa Golubkina staye aktrisoyu Centralnogo akademichnogo teatru Radyanskoyi Armiyi nini Centralnij akademichnij teatr Rosijskoyi armiyi CATRA Brala uchast u bagatoh vistavah de rezhiseri vikoristovuvali yiyi uminnya z odnakovoyu viraznistyu grati lirichnih i harakternih geroyin spivati i tancyuvati Soldat i Yeva Yeva Renaldo jde v bij Anzhelika Davnim davno Shurochka Azarova Rozkinulosya more shiroko Olena Zakon vichnosti Mari Ostannij palko zakohanij 3 roli Lyubov kniga zolota Katerina II ta in Brala uchast u televizijnomu podanni Benefis Larisi Golubkinoyi 1974 znyatomu rezhiserom Yevgenom Ginzburgom za syuzhetom vistavi Pigmalion Bernarda Shou de Golubkina zigrala Elizu Dulitl Spektakl buv dopovnenij muzichnimi nomerami suchasnimi pisnyami cikavimi parodijnimi epizodami i lirichnimi vidstupami Benefis mav uspih u Velikij Britaniyi na XVII Mizhnarodnomu konkursi televizijnih rozvazhalnih peredach v Sopoti 1977 otrimav priz Krishtalevu antenu Paralelno z teatralnoyu diyalnistyu Golubkina z 60 h rokiv vistupaye na estradi vikonuyuchi pisni z repertuaru Klavdiyi Shulzhenko pisni radyanskih kompozitoriv i starovinni rosijski romansi pracyuye z orkestrami Leonida Utosova Anatoliya Krolla z kvartetom pid upravlinnyam V Malikova kvartetom pid upravlinnyam Ye Vistavkina pianistami Davidom Ashkenazi B Mandrusom L Kaufmanom S Koganom U 70 80 h bagato gastrolyuye po Rosiyi zi svoyim cholovikom Andriyem Mironovim i akompaniatorom Levonom Oganezovim Postupovo romansovij repertuar de vokalna majsternist Golubkinoyi viyavilasya osoblivo yaskravo staye dominuyuchim U 1991 v Moskvi vidbuvsya yiyi pershij solnij koncert v DCKZ Rosiya de Golubkina u suprovodi orkestru narodnih instrumentiv im M Osipova vikonuvala rosijski romansi Z orkestrom M Osipova i pianistami Oganezovim i A Biserovim vipustila kompakt disk 1992 v yakij uvijshli taki romansi yak Temno vishneva shal O zabud muz T Kotlyarevskoyi Bilya kamina muz P Batorina Yaksho mozhesh probach muz Dzh Rajmondo obr A Ostrovskogo vir J Arkadyeva Tilki raz muz V Fomina vir P Germana Karavan muz B Prozorovskogo sl B Timofyeyeva Mi tilki znajomi muz B Prozorovskogo vir L Penkovskogo Nich svitla muz N Shishkina vir M Yazikova ta inU 1999 razom z inshimi vidomimi aktorami vzyala uchast u proekti Viktora Merezhka ta kompozitora Yevgena Bednenka Spivayut zirki teatru i kino de z uspihom vistupila yak vikonavicya rosijskih romansiv Pidsumkom proektu stali koncerti i muzichnij disk vipushenij v SShA i produblovanij Radio MPS Ostannim chasom bagato vistupaye ta gastrolyuye v Rosiyi i za kordonom z pianistami A Biserovym i A Sariyevim Ye postijnim chlenom zhuri Vserosijskogo konkursu aktorskoyi pisni im Andriya Mironova prohodit z 1990 r Krim zjomok u kino Larisa Golubkina takozh bula veduchoyu teleprogrami Artloto i Rankova poshta uchasnici teleperedachi Tochnisinko 2015 Rodina red Mati Golubkina Klavdiya Mihajlivna 1914 1985 4 bula zakrijniceyu batko Golubkin Ivan Pavlovich 1916 1996 vijskovim Pohovanij na rodinnomu cvintari sela Motovilovo Ryazanskoyi oblasti Nezareyestrovanij shlyub 1969 1974 Sherbinskij Arsenyev Mikola Georgijovich scenarist Dochka Mariya Golubkina 1973 r n zyat 1995 2008 Mikola Fomenko Onuki Anastasiya Fomenko 1998 ta Ivan Fomenko 2003 Cholovik 1977 1987 Andrij Mironov 5 Viznannya i nagorodi red Zasluzhenij artist RRFSR 28 11 1973 Narodnij artist RRFSR 20 05 1991 Orden Druzhbi 2000 6 Dva ordeni Znak Poshani Roli v teatri red 1985 Ryadovi za p yesoyu A Dudareva rezh Yurij Yeromin Centralnij teatr Radyanskoyi Armiyi Zigrala Golubkina j inshi roli geroyichnogo planu yunu Anisku v Nashesti Olenu v Rozkinulosya more shiroko Olenu Ogorodnikovu v Suputnikah U nastupni roki tvorchij bagazh Golubkinoyi dopovnivsya rolyami u vistavah Komichna fantaziya G Gorina Marta Ostannij palko zakohanij N Sajmona Elejn Macconi Bobbi Mitchel Zhannet Fisher Zakon vichnosti Nodara Dumbadze Mariya Provokaciya Yu Semenova Ani Nabuttya Iona Druce Katerina Malenka Ryadovi O Dudaryeva Lida Simejna vecherya v polovini drugogo V Pavlova Irina Makbet V Shekspira Ledi Makduf Bozhe berezhi korolya S Moema Gven Serce ne kamin O M Ostrovskogo Apollinariya Panfilovna Lyubov kniga zolota O M Tolstogo Katerina II Piznya lyubov O M Ostrovskogo Shablova antrepriznij spektakl Leonida Trushkina Vshanuvannya Teatr Antona Chehova ta in V danij chas zajnyata u vistavah CATRA Serce ne kamin Piznya lyubov Shkola lyubovi i Vovki i vivci Takozh graye u vistavi Teatru imeni Pushkina Divich vechir club 7 Filmografiya red 1962 Gusarska balada Shurochka Azarova kornet Azarov 1963 Den shastya Rita susidka Shuri 1964 Dajte knigu skarg Tetyana Oleksandrivna Shumova direktor restoranu 1965 Yak vas teper nazivati Lidiya Kostyuk radyanska rozvidnicya 1966 Kazka pro carya Saltana Caricya 1968 1971 Zvilnennya Zoya medsestra 1972 Masshtabni hlopci telespektakl opovidachka 1979 Troye v chovni ne rahuyuchi sobaki Enn 1993 Tragediya stolittya Zoya 1994 Prostodushnij Aloyiza titonka 1997 Anastasiya Sofi ozvuchuvannya 2001 Mamuka epizod 2007 Malovnicha avantyura Margarita Mihajlivna GagarinaPrimitki red Filmportal de 2005 d Track Q15706812 a b Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Uvarova E D Estrada v Rossii XX vek Enciklopediya Olma Press 2004 ISBN 5 224 04462 6 Golubkina Larisa Ivanovna Arhiv originalu za 29 travnya 2007 Procitovano 29 travnya 2007 Lyubimye devochki Andreya Mironova Arhiv originalu za 8 bereznya 2013 Procitovano 19 chervnya 2017 Nagrazhdena ukazom prezidenta Rossii 542 ot 23 marta 2000 goda Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2009 Procitovano 19 chervnya 2017 Stranica spektaklya na sajte Teatra Pushkina Arhiv originalu za 2 kvitnya 2013 Procitovano 19 chervnya 2017 Posilannya red nbsp link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Larisa Golubkina Storinka pro L Golubkinu Arhivovano 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine na sajti CATS Larisa Golubkina Arhivovano 13 chervnya 2017 u Wayback Machine na peoples ru Osobista storinka Larisi Golubkinoyi Arhivovano 8 chervnya 2017 u Wayback Machine na sajti Teatru imeni Pushkina Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Golubkina Larisa Ivanivna amp oldid 38171249