Любов Василівна Голота | |
---|---|
Народилася | 31 грудня 1949 (73 роки) м. Кривий Ріг |
Громадянство | СРСР, Україна |
Національність | українка |
Діяльність | поетеса, прозаїк, публіцист |
Alma mater | ДДУ (1972) |
Мова творів | українська |
Партія | КПРС |
У шлюбі з | Мовчан Павло Михайлович |
Премії | премія Грузії імені Володимира Маяковського, премія імені Володимира Сосюри «Любіть Україну», Національна премія України імені Тараса Шевченка |
|
Любо́в Васи́лівна Голо́та (нар. 31 грудня 1949, Кривий Ріг) — українська письменниця (поетеса, публіцистка, прозаїк), журналістка. Лауреатка Шевченківської премії 2008 року. Заслужена працівниця культури України.
Біографічні відомості Редагувати
Любов Голота народилася 31 грудня 1949 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області в сім'ї гірників. 1972 року закінчила філологічний факультет Дніпропетровського державного університету.
У Дніпропетровську працювала журналістом в обласних газетах «Зоря», «Прапор юності» та на обласному радіо.
Від 1983 року живе в Києві. Працювала у видавництвах «Молодь», «Радянський письменник». Член ВУТ «Просвіта» ім/ Тараса Шевченка і Народного Руху України з 1989 року. З 1995 року — головний редактор всеукраїнського просвітянського тижневика «Слово Просвіти».
Любов Голота організувала та видавала перший жіночий культурологічний журнал незалежної України «П'ята пора». Автор сценаріїв багатьох столичних масових свят і дійств.
Упорядкувала книгу «Життя і чин Анатолія Погрібного. Наукові розвідки, статті, спогади.» / Київ: ВЦ «Просвіта», 2011—487 сторінок, наклад 1000 примірників.
У 2016—2019 була членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).
Твори Редагувати
- Збірки віршів:
- Книги публіцистики:
- Романи:
- Кілька книжок для дітей.
Громадська і партійна діяльність Редагувати
Член Національної спілки письменників України від 1977 року.
Була членом КПРС (від 1979 року).
Член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка.
Премії Редагувати
- 1981 — премія Грузії імені Володимира Маяковського.
- 2001 — премія імені Володимира Сосюри «Любіть Україну».
- 2008 — Національна премія України імені Тараса Шевченка за роман «Епізодична пам'ять».
Примітки Редагувати
- admin. Голота Л.В. — лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка за роман «Епізодична пам’ять» – Дніпропетровський національний історичний музей (укр.). Процитовано 9 жовтня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
- Любов Голота: Блоги автора. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 9 жовтня 2022.
Література Редагувати
- Шарова Є. В. Голота Любов Василівна // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г. — С. 447.
- Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с. — С. 52.
Посилання Редагувати
- Письменницький довідник [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю в передачі на Радіо Свобода [ 4 квітня 2008 у Wayback Machine.]
- Сторінка Фейсбук Любові Голоти
Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |