Головкін Василь Якович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головкін Василь Якович Головкін нар 10 січня 19

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Головкін.

Василь Якович Головкін (нар. 10 січня 1909(19090110), село Єфремово Ровенської волості Боровицького повіту, тепер Боровицького району Новгородської області, Російська Федерація — 1 лютого 1986, похований у Москві, на Кунцевському кладовищі) — радянський військовий діяч, політпрацівник, член Військової ради — начальник Політуправління Київського військового округу, генерал-полковник. Член ЦК КП(б)Б. Кандидат у члени Бюро ЦК КП(б)Б у травні—грудні 1940 року. Депутат Верховної Ради УРСР 6—7-го скликань. Член ЦК КПУ в 1966—1971 роках.

Головкін Василь Якович

Народився	10 січня 1909(1909-01-10) село Єфремово, тепер Боровицького району Новгородської області, Російська Федерація
Помер	1 лютого 1986(1986-02-01) Москва, СРСР
Поховання	Кунцевське кладовище
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Учасник	німецько-радянська війна
Військове звання	генерал-полковник
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Біографія ред.

Народився в селянській родині. Закінчив Великопорозьку школу. Працював у місті Боровичах на Новгородщині.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1932—1934 роках — у Червоній Армії. Служив у прикордонних військах.

Перебував на керівній комсомольській роботі. Закінчив Вищу школу партійних організаторів при ЦК ВКП(б).

У 1938—1940 роках — 1-й секретар ЦК ЛКСМ Білорусі. Потім — на партійній роботі.

З 1941 року — у Червоній Армії. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року. У червні 1942 — січні 1943 року — виконувач обов'язків начальника, начальник Політичного відділу 50-ї армії Західного фронту. У січні 1943 — 1945 року — начальник Політичного відділу 49-ї армії 2-го Білоруського фронту.

Після війни перебував на керівній військово-політичній роботі. Служив начальником Політичного управління військового округу, заступником командира з політичної частини Обчислювального центру-1 Міністерства оборони СРСР. Був начальником політичного відділу штабу й управлінь Тилу Збройних сил СРСР, секретарем партійного комітету Головного штабу і управлінь Головнокомандувача сухопутних військ СРСР.

У січні 1962 — вересні 1969 року — член Військової ради - начальник Політичного управління Київського військового округу.

З вересня 1969 року — заступник начальника управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР з політичної частини — начальник Політичного відділу Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

Потім — у відставці в місті Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі Москви.

Звання ред.

Нагороди ред.

два ордени Вітчизняної війни 1-го ст. (28.09.1943,)
чотири ордени Червоного Прапора (19.02.1943, 10.04.1945, 6.06.1945,)
орден Червоної Зірки
орден «Знак Пошани» (28.02.1939)
медалі

Примітки ред.

. Фотографии генералов и адмиралов 1941-1945 годы (ru-RU). 29 квітня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 9 лютого 2017.

Джерела ред.

(рос.). Фотографии генералов и адмиралов 1941—1945 годы. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 24 грудня 2017.
. Generals from Soviet Union (англ.). The Generals of WWII. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 24 грудня 2017.

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Фотографии генералов и адмиралов 1941-1945 годы (ru-RU). 29 квітня 2016. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 9 лютого 2017.