Годефруаїт — дуже рідкісний мінерал з класу боратів з хімічним складом і таким чином, є боратом кальцію і марганцю з додатковими іонами кисню та карбонат-іонами.
| Годефруаїт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[d] |
| IMA-номер | IMA1964-006 |
| Абревіатура | Gfy |
| Nickel-Strunz 10 | 6.AB.60 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | гексагональна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Крістоф Годефруаd |
| Типова місцевість | Tachgagalt mined |
| Годефруаїт у Вікісховищі |
Годефруаїт кристалізується в гексагональній кристалічній системі і зустрічається у вигляді призматичних кристалів з пірамідальними торцями до 5 см довжиною. Кристали непрозорі, мають колір від мідно-коричневого до чорного з сильними жовто-оранжевими або червонуватими внутрішніми відблисками; мають скляний блиск поверхонь.
Етимологія та історія ред.
Годефруаїт вперше був виявлений М. П. Галло, який у 1962 році зібрав зразки мінералів із відвалів відкритої марганцевої копальні «Тачгагальт» у марокканській провінції Уарзазат. Жорж Журавський (1896—1964) і Франсуа Пермінго проаналізували матеріал і змогли ідентифікувати раніше невідомий мінерал. Назвали його на честь французького мінералога абата Крістофа Годефруа (1888—1971), який працював серед іншого на «Тачгагальті».
Типовий матеріал мінералу зберігається в Геологічній службі Марокко в Рабаті, в Національному музеї природознавства (каталожний номер 165.34) і у Гірничій школі Парижу.
Класифікація ред.
У застарілому, але ще частково використовуваному 8-му виданні Класифікації мінералів за Штрунцем годефруаїт належав до узагальненого мінерального класу «карбонати, нітрати і борати», а там до розділу «острівних боратів», де разом з азопроїтом, блаттеритом, бонакордитом, честерманітом, фредрикссонітом, людвігіт, ортопінакіоліт, такеучіїт і вонсеніт утворює групу людвігіту з систематичним номером Vc/A.03.
9-е видання Класифікації мінералів Штрунца, дійсне з 2001 року, яке використовується Міжнародною мінералогічною асоціацією (IMA), відносить годефруаїт до тепер уже виокремленого класу боратів, а також до підкласу моноборатів. Далі він класифікується відповідно до можливої присутності додаткових аніонів та структури боратних комплексів, в підрозділі «BO3 з додатковими аніонами; 1(Δ) + OH тощо» (тобто: тригональний боратний комплекс і додаткові іони кисню та карбонату), де як єдиний член утворює безіменну групу з систематичним номером 6.АВ.60.
Класифікація мінералів Дани, яка здебільшого використовується в англомовних країнах, відносить годефруаїт до узагальненого класу «карбонати, нітрати і борати», а там до підкласу «борати», як й застаріла класифікація Штрунца. Тут він як єдиний член безіменної групи 27.01.02, розміщений у підрозділі «сполучені борати».
Кристалічна структура ред.
Годефруаїт кристалізується гексагонально у просторовій групі P63 з періодом кристалічної ґратки a = 10.59 Å і c = 5.89 Å, а також двома формульними одиницями на примітивну комірку.
Утворення та місця знаходження ред.
Годефруаїт утворюється в результаті гідротермальних процесів у родовищах марганцю. У совї типовій місцевості — у марганцеворудному кар'єрі «Тачгагальт» — знайдені найбільші кристали годефруаїту з призмами розміром до 5 см. В якості супутніх мінералів тут зустрічалися брауніт, брусит, кальцит, креднерит, гаусманніт, марокіт, піролюзит і кварц.
У Німеччині мінерал знайдений лише в каменярні «Каспар» на височині Еттрінгер Беллерберг в районі Маєн-Кобленц.
Інші відомі місця знахідок розташовані лише в межах марганцеворудних родовищ Калахарі в південноафриканській Північнокапській провінції, наприклад, рудник «Н'Чванінг» поблизу Курумана, де супутніми мінералами були барит, біксбіїт-(Mn), гематит, гідрогроссуляр і манганіт, а також рудник «Блек Рок» та рудник «Весселс» у міста Хотазел.
Див. також ред.
Література ред.
- G. Jouravsky, F. Permingeat: La gaudefroyite, une nouvelle espèce minérale. In: Bulletin de la Société Française de Minéralogie et de Cristallographie. Band 87 (1964), S. 216—229 (PDF 1 MB [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.])
- Michael Fleischer: New mineral names. Gaudefroyit In: American Mineralogist Band 50 (1965), S. 805—813 (PDF 531,9 kB [ 13 травня 2022 у Wayback Machine.]; на стор. 2)
- C. Hoffmann, T. Armbruster, M. Kunz: Structure refinement of (001) disordered gaudefroyite Ca4Mn3+3[(BO3)3(CO3)O3]: Jahn-Teller-distortion in edge-sharing chains of Mn3+O6 octahedra. In: European Journal of Mineralogy Band 9 (1997), S. 7–19
Веб-посилання ред.
- Атлас мінералів: Годефруаїт (Вікі)
- RRUFF База даних раманівської спектроскопії — Годефруаїт [ 23 травня 2022 у Wayback Machine.]
- American-Mineralogist-Crystal-Structure-Database — Gaudefroyite [ 25 травня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Strunz Mineralogical Tables. Chemical-structural Mineral Classification System (вид. 9.). E. Schweizerbart’sche Verlagsbuchhandlung (Nägele u. Obermiller). 2001. с. 334. ISBN 3-510-65188-X.
- Klockmanns Lehrbuch der Mineralogie (вид. 16.). Enke. 1978. с. 586. ISBN 3-432-82986-8.
- ↑ Gaudefroyite, In: John W. Anthony, Richard A. Bideaux, Kenneth W. Bladh, Monte C. Nichols (Hrsg.): Handbook of Mineralogy, Mineralogical Society of America, 2001 (PDF 65,64 kB [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.])
- Mineralien-Enzyklopädie. Dörfler Verlag GmbH. 2002. с. 131. ISBN 978-3-89555-076-8.
- Fundortliste für Gaudefroyit beim Mineralienatlas [ 23 вересня 2016 у Wayback Machine.] und bei Mindat [ 23 травня 2022 у Wayback Machine.]