Гней Серві́лій Цепіо́н (лат. Gnaeus Servilius Caepio; ? — 174 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, консул 203 року до н. е.
| Гней Сервілій Цепіон | |
|---|---|
| лат. Cn. Servilius Cn.f.Cn.n. Caepio | |
| Ім'я при народженні | Gnaeus Servilius Caepio |
| Народився | невідомо Стародавній Рим |
| Помер | 174 до н. е. невідомо ·чума |
| Громадянство | Римська республіка |
| Діяльність | політик, державний і військовий діяч |
| Суспільний стан | патрицій[d] |
| Посада | консул |
| Термін | 203 рік до н. е. |
| Попередник | Марк Корнелій Цетег |
| Наступник | Марк Сервілій Пулекс Гемін |
| Конфесія | давньоримська релігія |
| Рід | Сервілії |
| Батько | Гней Сервілій Цепіон |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Гней Сервілій Цепіон |
Біографія ред.
Походив з патриціанського роду Сервіліїв. Ймовірно був сином або онуком Гнея Сервілія Цепіона, консула 253 року до н. е.
213 року до н. е. став членом колегії понтифіків. 207 року до н. е. його було обрано курульним еділом. 205 року до н. е. він став міським претором.
Наприкінці Другої Пунічної війни його було обрано консулом у 203 році до н. е. разом з Гаєм Сервілієм Геміном, його близьким родичем. Існує легенда, що Гней Сервілій мав битву з Ганнібалом, коли той відбував з Італійського півострова до Карфагена, але ймовірно це не є правдою і скоріше за все Гней Сервілій викоріняв зрадників у провінції Бруттії, йому здалися багато місцевих фортець. Обидва консули в сенаті почали атаку на Публія Корнелія Сципіона Африканського, який успішно воював з карфагенським військом в Африці і чий вплив в Римі безупинно зростав. Гней Сервілій вирішив доправити свої війська до Карфагену, навіть встиг їх переправити до Сицилії, але обраний сенатом диктатор Публій Сульпіцій Гальба Максим заборонив це йому і повернув до Італії.
По закінченню війни Гней Сервілій залишився ворогом Ганнібала. У 195 році до н. е. його разом з Марком Клавдієм Марцеллом і Квінтом Теренцієм Куллеоном сенат направив до Карфагену, щоб викрити Ганнібала в антиримському союзі з Антіохом III і домогтися його видачі, як змовника, що готує нову війну. Це посольство не увінчалося повним успіхом тільки через те, що Ганнібал утік до Східного Середземномор'я.
У 192 році до н. е. Гней Сервилий увійшов до складу посольства, відправленого в Елладу «для підтримки в союзниках належного духу» напередодні війни з Антіохом III.
Гней Сервилий Цепіон помер у 174 році до н. е. від чуми під час її епідемії.
Сім'я ред.
- Син Гней Сервілій Цепіон, консул 169 року до н. е., який у рік смерті батька був претором.
Джерела ред.
- Fasti Capitolini: Gnaeus Servilius Caepio Cn. f. Cn. n. (лат.)
- Тит Лівій, Ab Urbe condita libri, xxv. 2, xxviii. 10, 38, 46, xxix. 38, XXX, 1, 19, 24, xxxv. 23, xli. 26. (лат.)
- Полібій, Ἰστορίαι (Історія), 3. (гр.)
- Friedrich Münzer: Servilius 44. // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band II A,2, Stuttgart 1923, Sp. 1780. (нім.)
- Tassilo Schmitt: Servilius [I 8]. // Der Neue Pauly (DNP). Band 11, Metzler, Stuttgart 2001, ISBN 3-476-01481-9. (нім.)
- J.C. Yardley (2009). Hannibal's War:, Books 21-30 (Google eBook). Oxford University Press. (англ.)
- Smith, William (1870). Dictionary of Greek and Roman biography and mythology. 1. Boston, Little. p. 533. (англ.)
- Broughton T. Magistrates of the Roman Republic. — New York, 1951. — Vol. I. — P. 600. (англ.)
- Geiger J. The Last Servilii Caepiones of the Republic // Ancient Society. — 1973. — № IV. — С. 143—156. (англ.)
- Digital Prosopography of the Roman Republic