www.wikidata.uk-ua.nina.az

Глобальний Південь неологізм який позначає країни які Світовий банк вважає з низьким або середнім доходом в Азії Африці

Глобальний Південь

Глобальний Південь — неологізм, який позначає країни, які Світовий банк вважає з низьким або середнім доходом в Азії, Африці, Латинській Америці та Карибському басейні.

Світова карта, що показує традиційне визначення поділу Північ-Південь
Світова карта, що представляє категорії індексів людського розвитку (на основі даних за 2017 рік, опублікованих у 2018 році).
   Країни описані як високо-дохідні за Світовим банком.

Ці країни часто описуються як новопромислові або в процесі індустріалізації. Глобальний Південь зовсім не обов'язково відноситься до географічного півдня (багато країн Південного світу знаходяться на географічному півночі). «Третій світ» -термін, який почав розвиватися для опису цих країн, був неумісним у порівнянні з «Першим світом». «Країни, що розвиваються», «менш розвинені країни» і «менш розвинені регіони» також вважаються недоречними для посилання на «Глобальний Південь».

Поява терміну Редагувати

Перше використання терміну Global South в сучасному політичному сенсі відбулося в 1969 році. Карл Оглесбі, пише в ліберальному католицькому журналі Commonweal в спеціальному випуску про війну у В'єтнамі, що століття північного «панування над глобальним півднем … є сходилося … щоб зробити нестерпний соціальний порядок.» («dominance over the global south… have converged… to produce an intolerable social order.»)

Цей термін набув привабливості протягом другої половини 20-го століття. Він з'явився в менш ніж двох десятках публікацій в 2004 році, але в сотнях публікацій до 2013 року. Виникнення нового терміну означало розгляд неспокійних реалій його попередників, а саме: Третій світ або світ, що розвивається- новий термін менш ієрархічний.

Дебати за термін Редагувати

З його розвитком багато вчених віддали перевагу використанню Глобального Півдня над своїми попередниками (колишніми країнами, що розвиваються).

Лі Енн Дак, співредактор Global South, стверджувала, що цей термін краще підходить для протистояння «гегемоністським силам, які загрожують автономії та розвитку цих країн». Інші критики та вчені, такі як Альваро Мендес (співзасновник Лондонської школи економіки та глобальної південної групи політичних наук), аплодували розширенням повноважень цього терміну. У статті « Обговорення глобального півдня» Мендес обговорює країни, що розвиваються, а саме Китай, Індія та Бразилія. Передбачається, що до 2030 року 80 % населення середнього класу у світі буде жити в країнах, що розвиваються. Популярність терміна «позначає на зміщення від центральної спрямованості на розвиток і культурні відмінності» і визнає важливість геополітичних відносин.

Деякі вчені не згодні з цим терміном. Ці критики стверджують, що "величезний загальний термін " повинен бути усунений. Інші стверджували, що від використання терміну та його подальших наслідків виграють переважно ті, що належать вищим класам країн у межах Глобального Півдня; які виступають «на користь від політичної та економічної реальності [розширення] відносин південь-південь».

Географічні межі Глобального Півдня залишаються джерелом дискусій. Критики та вчені, як Андреа Холлінгтон, Олівер Таппе, Тійо Сальверда і Тобіас Шварц, погоджуються, що цей термін не є «статичною концепцією». Інші, як і Родольфо Магалланес, виступали проти «об'єднання великої кількості країн і регіонів в одну категорію [тому, що вона] має тенденцію приховувати конкретні (історичні) відносини між різними країнами та / або регіонами» і дисбаланси влади в цих відносинах. Він стверджує, що це «може затьмарювати відмінності у багатстві між країнами — і, отже, подібність між багатими на Глобальному Півдні і Глобальним Північчю, а також важка ситуація, з якою можуть зіткнутися бідні в усьому світі». Це говорить про те, що цей термін не слід розуміти географічно, «образ світу, розділений екватором, що відокремлює більш багаті країни від своїх бідних колег». Скоріше, географію слід краще розуміти як економічну та міграційну, світ розуміється через «більш широкий контекст глобалізації або глобального капіталізму». Починаючи розуміти глобальний Південь у цьому розумінні, видно, що «більшість людей у так званому глобальному півдні реально живуть у Північній півкулі».

Використання визначення Редагувати

Глобальний Південь «з'явився частково для того, щоб допомогти країнам південної півкулі працювати у співпраці з політичних, економічних, соціальних, екологічних, культурних та технічних питань». Це називається співробітництво Південно-Південний (SSC), "політичний та економічний термін, який відноситься до довгострокової мети — добуття світових економічних змін, які є корисними для країн глобального Півдня і призводять до більшої солідарності серед країн у невігідному становищі у світовій системі. Сподіваємося, що країни в рамках Глобального Півдня будуть «допомагати один одному в соціальному, політичному і економічному розвитку, радикально змінюючи світову систему, щоб відобразити їхні інтереси, а не тільки інтереси Глобального Півночі в цьому процесі».

Це керується принципами «поваги до національного суверенітету, національної власності, незалежності, рівності, невимовленості, невтручання у внутрішні справи та взаємні вигоди». Країни, що використовують цю модель співпраці Південь-Південь, розглядають її як «взаємовигідні відносини, які поширюють знання, навички, досвід і ресурси для вирішення своїх завдань розвитку, таких як ріст населення, бідність, голод, хвороби, погіршення навколишнього середовища, конфлікти та стихійні лиха.» Ці країни також працюють разом для вирішення "транскордонних питань, таких як охорона навколишнього середовища, ВІЛ / СНІД, рух капіталів і робочої сили.

По мірі того, як глобальні лідери Півдня стали більш наполегливими у світовій політиці, співпраця Південь-Південь збільшилася, щоб «кинути виклик політичному та економічному пануванню Півночі». SSC стала популярною політичною та економічною концепцією сьогодні через недавні «географічні зрушення у виробництві з Півночі до Глобального Півдня» і нещодавні «ключові дипломатичні досягнення» деяких держав, таких як Китай. Ці сучасні економічні тенденції «посилили історичний потенціал економічного зростання та індустріалізації в глобальному півдні», які відновлюють цільові зусилля SSC, що «звільняють структури, введені під час колоніальної ери і виходять за межі післявоєнної політичної та економічної географії». Використовується в кількох книгах і спеціальному випуску [./https://en.wikipedia.org/wiki/American_literature [Архівовано 4 травня 2019 у Wayback Machine.] American Literature], термін «глобальний південь», нещодавно став відомим для американської літератури.

Політика Редагувати

Країни Глобальниго Півдня почали керувати самостійно лише у другій половині ХХ століття. Більшість з них керувалася імперською європейською владою до того, як відбулася деколонізація. Політичні системи на Глобальному Півдні дуже різноманітні. Тим не менш, деякі спільні риси включають політику. Перш за все, багато держав зосередилися на створенні демократичного уряду за останні кілька десятиліть ; вони колись керувалися європейськими державами і не мали власного уряду. Еліти — найчастіше військові, керовані владою протягом перших десятиліть після деколонізації. Це змінилося в 1990-х роках, шляхом розширення прав громадян у державах, таких як Індія, Бразилія та Південна Африка.

Процес на шляху до демократичної держави часто був складним завданням. Одним з бар'єрів, з якими зіткнулися, були корупція та непотизм, вбудовані в ці політичні системи. Інший виклик демократизації включав низьку довіру та участь у демократії. Мешканці Глобального Півдня були відносно новими для демократичної системи і мали залучатися до участі. Це називається "ефективним громадянством ". Соціолог Патрік Хеллер визначає його як: « закриття [розриву] між формальними юридичними правами на цивільній і політичній арені, а фактична можливість реального здійснення цих прав — це те, що я маю на увазі під ефективним громадянством».

Економіка Редагувати

" Країни, що розвиваються " вільно посилаються на Глобальний Південь. Термін, хоч і застарів, але економічно докладний. Після незалежності та деколонізації ці держави потребували нової інфраструктури та економічного стимулювання. Багато спиралися на інвестиції з зарубіжних країн. Це фінансування було спрямоване на покращення інфраструктури та промисловості, але призвело до створення системи системної експлуатації. Вони продавали сировину, за угоду. Натомість західні країни використовували дешеву робочу силу на глобальному півдні для виробництва. Захід отримав значну користь від цієї системи, але залишив Глобальний Південь нерозвиненим.

Ця система експлуатації називається неоколоніалізмом. Неоколоніалізм — це система, в якій розвинені країни використовують менш розвинені країни. Це не обов'язково означає, що колишні колонії все ще контролюються їх колишнім колонізатором; це стосується колоніальної експлуатації. Було створено декілька установ, щоб покласти край цій системі експлуатації. Одним з таких інститутів є Новий Міжнародний Економічний Порядок (New International Economic Order). Вони мають політику «без будь-яких обмежень», яка сприяє збереженню або самодостатності країн, що розвиваються. Зокрема, вони виступають за суверенітет над природними ресурсами та індустріалізацію.

Глобальні проблеми, що найчастіше обговорюються країнами з боку Глобального Півдня, включають: глобалізацію, глобальне управління охороною здоров'я, охорону здоров'я та профілактику. Це протиставляється тим, що країни, що базуються на північноамериканських країнах, схильні звертатися до інновацій у науці та техніці. Згодом коаліції країн, що розвиваються, як лобі NIEO за паритет. Ці вимоги були відкинуті розвиненими країнами. Це відхилення призвело до продовження неоколоніалістичної системи. Підйом Китаю може означати зростання країн БРІК. Існує зростаюча співпраця між цими чотирма (іноді п'ять країн, коли Південна Африка включена) швидко зростає.

Див. також Редагувати

Список літератури Редагувати

  1. Mitlin, Diana; Satterthwaite, David (2013). (англ.). Routledge. ISBN 9780415624664. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 4 травня 2019. 
  2. Oglesby, Carl (1969). "Vietnamism has failed . . . The revolution can only be mauled, not defeated, ". Commonweal. 90.
  3. Pagel, Heikie; Ranke, Karen; Hempel, Fabian; Köhler, Jonas (11 липня 2014). . Humboldt University of Berlin. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 6 жовтня 2016. 
  4. ↑ . gssc.uni-koeln.de. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016. 
  5. . web.archive.org. 4 вересня 2016. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 27 лютого 2019. 
  6. . web.archive.org. 26 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 жовтня 2016. Процитовано 27 лютого 2019. 
  7. Dados, Nour; Connell, Raewyn (2012-01-01). «the global south». Contexts. 11 (1): 12–13. JSTOR 41960738
  8. Eriksen, Thomas Hylland (January 2015). . Global South Studies Center. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016. 
  9. ↑ Gray, Kevin; Gills, Barry K. (2016-04-02). «South–South cooperation and the rise of the Global South». Third World Quarterly. 37 (4): 557—574. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:4» визначена кілька разів з різним вмістом
  10. ↑ South-south cooperation. (2013). Appropriate Technology, 40(1), 45-48. Retrieved from http://search.proquest.com/docview/1326792037 [ 24 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  11. ↑ United Nations. . United Nations Development Programme. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. 
  12. ↑ United Nations. United Nations Office for South-South Cooperation. United Nations Development Programme. Архів оригіналу за 3 грудня 2012. 
  13. ↑ Acharya, Amitav (2016-07-03). «Studying the Bandung conference from a Global IR perspective». Australian Journal of International Affairs. 70 (4): 342—357.
  14. Kim, Heidi Kathleen (Spring 2011). «The Foreigner in Yoknapatawpha: Rethinking Race in Faulkner's „Global South“». Philological Quarterly. 90: 199—228.
  15. Palat, Ravi Arvind (2010). «World Turned Upside Down? Rise of the global South and the contemporary global financial turbulence». Third World Quarterly. 31: 365—366 — via JSTOR.
  16. Heller, Patrick (2012). «Democracy, Participatory Politics and Development: Some Comparative Lessons from Brazil, India and South Africa». Polity. 44: 644—646 — via JSTOR.
  17. ↑ Roy, Pallavi (2016). «Economic growth, the UN and the Global South: an unfulfilled promise». Third World Quarterly. 37: 1291—1293 — via JSTOR. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:0» визначена кілька разів з різним вмістом
  18. . Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 25 липня 2021. Процитовано 1 квітня 2019. 
  19. Ager, Alastair; Yu, Gary; Hermosilla, Sabrina (2012). «Mapping the key issues shaping the landscape of global public health». Global Public Health. 7 (1): 16–28.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Globalnij Pivden neologizm yakij poznachaye krayini yaki Svitovij bank vvazhaye z nizkim abo serednim dohodom v Aziyi Africi Latinskij Americi ta Karibskomu basejni Svitova karta sho pokazuye tradicijne viznachennya podilu Pivnich PivdenSvitova karta sho predstavlyaye kategoriyi indeksiv lyudskogo rozvitku na osnovi danih za 2017 rik opublikovanih u 2018 roci Krayini opisani yak visoko dohidni za Svitovim bankom Ci krayini chasto opisuyutsya yak novopromislovi abo v procesi industrializaciyi Globalnij Pivden zovsim ne obov yazkovo vidnositsya do geografichnogo pivdnya bagato krayin Pivdennogo svitu znahodyatsya na geografichnomu pivnochi Tretij svit termin yakij pochav rozvivatisya dlya opisu cih krayin buv neumisnim u porivnyanni z Pershim svitom Krayini sho rozvivayutsya mensh rozvineni krayini i mensh rozvineni regioni takozh vvazhayutsya nedorechnimi dlya posilannya na Globalnij Pivden 1 Zmist 1 Poyava terminu 2 Debati za termin 3 Vikoristannya viznachennya 4 Politika 5 Ekonomika 6 Div takozh 7 Spisok literaturiPoyava terminu RedaguvatiPershe vikoristannya terminu Global South v suchasnomu politichnomu sensi vidbulosya v 1969 roci Karl Oglesbi pishe v liberalnomu katolickomu zhurnali Commonweal v specialnomu vipusku pro vijnu u V yetnami sho stolittya pivnichnogo panuvannya nad globalnim pivdnem ye shodilosya shob zrobiti nesterpnij socialnij poryadok dominance over the global south have converged to produce an intolerable social order 2 Cej termin nabuv privablivosti protyagom drugoyi polovini 20 go stolittya Vin z yavivsya v mensh nizh dvoh desyatkah publikacij v 2004 roci ale v sotnyah publikacij do 2013 roku 3 Viniknennya novogo terminu oznachalo rozglyad nespokijnih realij jogo poperednikiv a same Tretij svit abo svit sho rozvivayetsya novij termin mensh iyerarhichnij 4 Debati za termin RedaguvatiZ jogo rozvitkom bagato vchenih viddali perevagu vikoristannyu Globalnogo Pivdnya nad svoyimi poperednikami kolishnimi krayinami sho rozvivayutsya Li Enn Dak spivredaktor Global South stverdzhuvala sho cej termin krashe pidhodit dlya protistoyannya gegemonistskim silam yaki zagrozhuyut avtonomiyi ta rozvitku cih krayin 5 Inshi kritiki ta vcheni taki yak Alvaro Mendes spivzasnovnik Londonskoyi shkoli ekonomiki ta globalnoyi pivdennoyi grupi politichnih nauk aploduvali rozshirennyam povnovazhen cogo terminu U statti Obgovorennya globalnogo pivdnya Mendes obgovoryuye krayini sho rozvivayutsya a same Kitaj Indiya ta Braziliya Peredbachayetsya sho do 2030 roku 80 naselennya serednogo klasu u sviti bude zhiti v krayinah sho rozvivayutsya 6 Populyarnist termina poznachaye na zmishennya vid centralnoyi spryamovanosti na rozvitok i kulturni vidminnosti i viznaye vazhlivist geopolitichnih vidnosin 7 Deyaki vcheni ne zgodni z cim terminom Ci kritiki stverdzhuyut sho velicheznij zagalnij termin povinen buti usunenij 8 Inshi stverdzhuvali sho vid vikoristannya terminu ta jogo podalshih naslidkiv vigrayut perevazhno ti sho nalezhat vishim klasam krayin u mezhah Globalnogo Pivdnya 4 yaki vistupayut na korist vid politichnoyi ta ekonomichnoyi realnosti rozshirennya vidnosin pivden pivden 4 Geografichni mezhi Globalnogo Pivdnya zalishayutsya dzherelom diskusij Kritiki ta vcheni yak Andrea Hollington Oliver Tappe Tijo Salverda i Tobias Shvarc pogodzhuyutsya sho cej termin ne ye statichnoyu koncepciyeyu 4 Inshi yak i Rodolfo Magallanes vistupali proti ob yednannya velikoyi kilkosti krayin i regioniv v odnu kategoriyu tomu sho vona maye tendenciyu prihovuvati konkretni istorichni vidnosini mizh riznimi krayinami ta abo regionami i disbalansi vladi v cih vidnosinah 4 Vin stverdzhuye sho ce mozhe zatmaryuvati vidminnosti u bagatstvi mizh krayinami i otzhe podibnist mizh bagatimi na Globalnomu Pivdni i Globalnim Pivnichchyu a takozh vazhka situaciya z yakoyu mozhut zitknutisya bidni v usomu sviti 4 Ce govorit pro te sho cej termin ne slid rozumiti geografichno obraz svitu rozdilenij ekvatorom sho vidokremlyuye bilsh bagati krayini vid svoyih bidnih koleg 4 Skorishe geografiyu slid krashe rozumiti yak ekonomichnu ta migracijnu svit rozumiyetsya cherez bilsh shirokij kontekst globalizaciyi abo globalnogo kapitalizmu 4 Pochinayuchi rozumiti globalnij Pivden u comu rozuminni vidno sho bilshist lyudej u tak zvanomu globalnomu pivdni realno zhivut u Pivnichnij pivkuli 4 Vikoristannya viznachennya RedaguvatiGlobalnij Pivden z yavivsya chastkovo dlya togo shob dopomogti krayinam pivdennoyi pivkuli pracyuvati u spivpraci z politichnih ekonomichnih socialnih ekologichnih kulturnih ta tehnichnih pitan 9 10 Ce nazivayetsya spivrobitnictvo Pivdenno Pivdennij SSC politichnij ta ekonomichnij termin yakij vidnositsya do dovgostrokovoyi meti dobuttya svitovih ekonomichnih zmin yaki ye korisnimi dlya krayin globalnogo Pivdnya i prizvodyat do bilshoyi solidarnosti sered krayin u nevigidnomu stanovishi u svitovij sistemi 9 10 Spodivayemosya sho krayini v ramkah Globalnogo Pivdnya budut dopomagati odin odnomu v socialnomu politichnomu i ekonomichnomu rozvitku radikalno zminyuyuchi svitovu sistemu shob vidobraziti yihni interesi a ne tilki interesi Globalnogo Pivnochi v comu procesi 9 Ce keruyetsya principami povagi do nacionalnogo suverenitetu nacionalnoyi vlasnosti nezalezhnosti rivnosti nevimovlenosti nevtruchannya u vnutrishni spravi ta vzayemni vigodi 11 12 Krayini sho vikoristovuyut cyu model spivpraci Pivden Pivden rozglyadayut yiyi yak vzayemovigidni vidnosini yaki poshiryuyut znannya navichki dosvid i resursi dlya virishennya svoyih zavdan rozvitku takih yak rist naselennya bidnist golod hvorobi pogirshennya navkolishnogo seredovisha konflikti ta stihijni liha 11 12 Ci krayini takozh pracyuyut razom dlya virishennya transkordonnih pitan takih yak ohorona navkolishnogo seredovisha VIL SNID 11 12 ruh kapitaliv i robochoyi sili 11 12 Po miri togo yak globalni lideri Pivdnya stali bilsh napoleglivimi u svitovij politici spivpracya Pivden Pivden zbilshilasya shob kinuti viklik politichnomu ta ekonomichnomu panuvannyu Pivnochi 11 12 13 SSC stala populyarnoyu politichnoyu ta ekonomichnoyu koncepciyeyu sogodni cherez nedavni geografichni zrushennya u virobnictvi z Pivnochi do Globalnogo Pivdnya 13 i neshodavni klyuchovi diplomatichni dosyagnennya deyakih derzhav takih yak Kitaj 13 Ci suchasni ekonomichni tendenciyi posilili istorichnij potencial ekonomichnogo zrostannya ta industrializaciyi v globalnomu pivdni yaki vidnovlyuyut cilovi zusillya SSC sho zvilnyayut strukturi vvedeni pid chas kolonialnoyi eri i vihodyat za mezhi pislyavoyennoyi politichnoyi ta ekonomichnoyi geografiyi 9 Vikoristovuyetsya v kilkoh knigah i specialnomu vipusku https en wikipedia org wiki American literature Arhivovano 4 travnya 2019 u Wayback Machine American Literature termin globalnij pivden neshodavno stav vidomim dlya amerikanskoyi literaturi 14 Politika RedaguvatiKrayini Globalnigo Pivdnya pochali keruvati samostijno lishe u drugij polovini HH stolittya Bilshist z nih keruvalasya imperskoyu yevropejskoyu vladoyu do togo yak vidbulasya dekolonizaciya Politichni sistemi na Globalnomu Pivdni duzhe riznomanitni Tim ne mensh deyaki spilni risi vklyuchayut politiku Persh za vse bagato derzhav zoseredilisya na stvorenni demokratichnogo uryadu za ostanni kilka desyatilit 15 voni kolis keruvalisya yevropejskimi derzhavami i ne mali vlasnogo uryadu Eliti najchastishe vijskovi kerovani vladoyu protyagom pershih desyatilit pislya dekolonizaciyi Ce zminilosya v 1990 h rokah shlyahom rozshirennya prav gromadyan u derzhavah takih yak Indiya Braziliya ta Pivdenna Afrika Proces na shlyahu do demokratichnoyi derzhavi chasto buv skladnim zavdannyam Odnim z bar yeriv z yakimi zitknulisya buli korupciya ta nepotizm vbudovani v ci politichni sistemi Inshij viklik demokratizaciyi vklyuchav nizku doviru ta uchast u demokratiyi Meshkanci Globalnogo Pivdnya buli vidnosno novimi dlya demokratichnoyi sistemi i mali zaluchatisya do uchasti Ce nazivayetsya efektivnim gromadyanstvom Sociolog Patrik Heller viznachaye jogo yak zakrittya rozrivu mizh formalnimi yuridichnimi pravami na civilnij i politichnij areni a faktichna mozhlivist realnogo zdijsnennya cih prav ce te sho ya mayu na uvazi pid efektivnim gromadyanstvom 16 Ekonomika Redaguvati Krayini sho rozvivayutsya vilno posilayutsya na Globalnij Pivden Termin hoch i zastariv ale ekonomichno dokladnij Pislya nezalezhnosti ta dekolonizaciyi ci derzhavi potrebuvali novoyi infrastrukturi ta ekonomichnogo stimulyuvannya Bagato spiralisya na investiciyi z zarubizhnih krayin Ce finansuvannya bulo spryamovane na pokrashennya infrastrukturi ta promislovosti ale prizvelo do stvorennya sistemi sistemnoyi ekspluataciyi Voni prodavali sirovinu za ugodu Natomist zahidni krayini vikoristovuvali deshevu robochu silu na globalnomu pivdni dlya virobnictva 17 Zahid otrimav znachnu korist vid ciyeyi sistemi ale zalishiv Globalnij Pivden nerozvinenim Cya sistema ekspluataciyi nazivayetsya neokolonializmom Neokolonializm ce sistema v yakij rozvineni krayini vikoristovuyut mensh rozvineni krayini Ce ne obov yazkovo oznachaye sho kolishni koloniyi vse she kontrolyuyutsya yih kolishnim kolonizatorom ce stosuyetsya kolonialnoyi ekspluataciyi Bulo stvoreno dekilka ustanov shob poklasti kraj cij sistemi ekspluataciyi 18 Odnim z takih institutiv ye Novij Mizhnarodnij Ekonomichnij Poryadok New International Economic Order Voni mayut politiku bez bud yakih obmezhen yaka spriyaye zberezhennyu abo samodostatnosti krayin sho rozvivayutsya Zokrema voni vistupayut za suverenitet nad prirodnimi resursami ta industrializaciyu Globalni problemi sho najchastishe obgovoryuyutsya krayinami z boku Globalnogo Pivdnya vklyuchayut globalizaciyu globalne upravlinnya ohoronoyu zdorov ya ohoronu zdorov ya ta profilaktiku Ce protistavlyayetsya tim sho krayini sho bazuyutsya na pivnichnoamerikanskih krayinah shilni zvertatisya do innovacij u nauci ta tehnici 19 Zgodom koaliciyi krayin sho rozvivayutsya yak lobi NIEO za paritet Ci vimogi buli vidkinuti rozvinenimi krayinami Ce vidhilennya prizvelo do prodovzhennya neokolonialistichnoyi sistemi Pidjom Kitayu mozhe oznachati zrostannya krayin BRIK Isnuye zrostayucha spivpracya mizh cimi chotirma inodi p yat krayin koli Pivdenna Afrika vklyuchena shvidko zrostaye 17 Div takozh RedaguvatiPodil Pivnich Pivden Ekologichnij borg Krayini sho rozvivayutsya Plan Marshala Dekolonizaciya NeokolonializmSpisok literaturi Redaguvati Mitlin Diana Satterthwaite David 2013 Urban Poverty in the Global South Scale and Nature angl Routledge ISBN 9780415624664 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 4 travnya 2019 Oglesby Carl 1969 Vietnamism has failed The revolution can only be mauled not defeated Commonweal 90 Pagel Heikie Ranke Karen Hempel Fabian Kohler Jonas 11 lipnya 2014 The Use of the Concept Global South in Social Science amp Humanities Humboldt University of Berlin Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 6 zhovtnya 2016 a b v g d e zh i k Introduction Concepts of the Global South GSSC gssc uni koeln de Arhiv originalu za 4 veresnya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2016 Introduction Concepts of the Global South GSSC web archive org 4 veresnya 2016 Arhiv originalu za 4 veresnya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2019 Discussion on the Global South GSSC web archive org 26 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2016 Procitovano 27 lyutogo 2019 Dados Nour Connell Raewyn 2012 01 01 the global south Contexts 11 1 12 13 JSTOR 41960738 Eriksen Thomas Hylland January 2015 What s wrong with the Global North and the Global South Global South Studies Center Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2016 a b v g Gray Kevin Gills Barry K 2016 04 02 South South cooperation and the rise of the Global South Third World Quarterly 37 4 557 574 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva 4 viznachena kilka raziv z riznim vmistom a b South south cooperation 2013 Appropriate Technology 40 1 45 48 Retrieved from http search proquest com docview 1326792037 Arhivovano 24 grudnya 2019 u Wayback Machine a b v g d United Nations United Nations Special Unit for South South Cooperation United Nations Development Programme Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 a b v g d United Nations United Nations Office for South South Cooperation United Nations Development Programme Arhiv originalu za 3 grudnya 2012 a b v Acharya Amitav 2016 07 03 Studying the Bandung conference from a Global IR perspective Australian Journal of International Affairs 70 4 342 357 Kim Heidi Kathleen Spring 2011 The Foreigner in Yoknapatawpha Rethinking Race in Faulkner s Global South Philological Quarterly 90 199 228 Palat Ravi Arvind 2010 World Turned Upside Down Rise of the global South and the contemporary global financial turbulence Third World Quarterly 31 365 366 via JSTOR Heller Patrick 2012 Democracy Participatory Politics and Development Some Comparative Lessons from Brazil India and South Africa Polity 44 644 646 via JSTOR a b Roy Pallavi 2016 Economic growth the UN and the Global South an unfulfilled promise Third World Quarterly 37 1291 1293 via JSTOR Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva 0 viznachena kilka raziv z riznim vmistom Neocolonialism Encyclopedia Britannica angl Arhiv originalu za 25 lipnya 2021 Procitovano 1 kvitnya 2019 Ager Alastair Yu Gary Hermosilla Sabrina 2012 Mapping the key issues shaping the landscape of global public health Global Public Health 7 1 16 28 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Globalnij Pivden amp oldid 39478798