Герман Геєрманс (нід. Herman Heijermans) [псевдонім — Самюел Фалкланд нід. Samuel Falkland] (3 грудня 1864, Роттердам — 22 листопада 1924, Зандворт) — нідерландський письменник.
Герман Геєрманс | |
---|---|
Псевдонім | Samuel Falkland, Koos Habbema і Heinz Sperber |
Народився | 3 грудня 1864[…] Роттердам, Південна Голландія, Нідерланди |
Помер | 22 листопада 1924[…] (59 років) Зандворт, Північна Голландія, Нідерланди ·злоякісна пухлина |
Країна | Нідерланди |
Діяльність | драматург, письменник, журналіст |
Мова творів | нідерландська |
Конфесія | Реформістський юдаїзм |
Батько | Herman Heijermans Sr.d |
Брати, сестри | Marie Heijermansd, Ida Heijermansd і Louis Heijermansd |
Діти | Hermine Heijermansd і Marjolein Heijermansd |
Автограф | |
| |
Герман Геєрманс у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія ред.
З 1895 року — член Соціал-демократичної робітничої партії Нідерландів (СДРПН). Редактор журналу «De Jonge Gids» (1897—1901). Прозові твори Геєрманса, найкращий з яких — роман «Місто діамантів» (1904, рос. пер. 1904), характеризуються соціально-критичною, антибуржуазною спрямованістю. У драмах «Гетто» (1899), «Сьома заповідь» (1900), «Всіх скорботних» (1905) критикував моральні підвалини буржуазного суспільства. Боротьбі трудящих присвячені п'єси «Загибель „Надії“» (1901, рос. пер. 1925), «Глюкауф!» (1911). У драмах Геєрманса помітний вплив натуралізму і символізму; найкращим п'єсам властиві реалістичні риси. У п'єсах «Сонце, що сходить» (1908) і «Єва Бонер» (1919) позначилося прагнення Геєрманса знайти опору у стоїчній мудрості. Автор сатиричної алегорії «Мудрий кіт» (1920).
Твори ред.
- Toneelwerken, dl 1—3, Arnst., 1965;
- Kamertjeszonde, Amst., 1966;
- Droompaard en andere falklandjes, 6 dr., Amst., 1968;
Українські переклади:
- Надія. X.- К., 1924.
У російському перекладі:
- Глаза, или Необычайные приключения Иоба, СПБ, 1911;
- В работе, М., 1904;
- Новое солнце, СПБ, 1911.
Примітки ред.
- Czech National Authority Database
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #11877364X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Herman Heijermans — 2009.
Література ред.
- Луначарский А. В., Заметки философа, «Образование», 1906, декабря, с. 90—91;
- Дикий А. Д., Повесть о театральной юности, М., 1957, с. 211—32;
- Karsten G., H. Heijermans…, Amst., 1934;
- Flaxman S., H. Heijermans and his dramas. The Hague, 1954;
- Schilp С. A., H. Heijermans, Amst., 1967;
- Jong E. de, H. Heijermans en de vernieuwing van het Europese drama, Groningen, 1967.