Геологія Німеччини
Територія ФРН розташована в межах молодої Середньоєвропейської платформи (на півночі) і герцинської складчастої області (на півдні).
Фундамент Середньоєвропейської платформи на півночі каледонського віку, південніше – герцинського, залягає на глиб. 1-8 км. Осадовий чохол представлений карбонатними, піщано-глинистими відкладами девону і карбону, строкатими за літологічним складом товщами пермі і тріасу, з евапоритами яких пов'язані родов. калійної і кам. солей, та піщано-глинистими породами юри, крейди і кайнозою. На півдні платформні області обмежені Середньоєвропейською герцинською складчастою областю (родов. залізо-марганцевих і поліметалічних руд, бариту, плавикового шпату), які поділяються на 6 зон. Зона передових прогинів виконана потужною (до 5,5 км) вугленосною формацією сер. і верх. карбону (Рурський вугільний басейн). Реногерцинська зона (Рейнські Сланцеві гори і Гарц) складена потужною сланцево-флішевою товщею девону - ниж. карбону з прошарками вулканітів і невеликими плутонами гранітоїдів. Середньонімецька кристалічна зона, що відокремлює Саксо-Тюрінгську зону від Реногерцинської, представлена метаморфіч. сланцями, ґнейсами і гранітами пізньодокембрійського віку, які утворюють куполи. Саксо-Тюрінзька зона складена глинистими сланцями і флішами ордовика, ниж. карбону, серед яких є купольні підняття докембрійських кристалічних г.п. Зона центр. підняття, що виступає на зах. і півд.-зах. ФРН (Шварцвальд, Баварський Ліс, Ялицеві гори), складена докембрійськими ґнейсами і кристалічними сланцями, які вгору по розрізу переходять у філіти і метаморфізовані ефузиви верхів ріфею. Крайній південь країни займає область альп. складчастості, яка охоплює складені мезозойськими карбонатами зовн. зони Сх. Альп (родов. поліметалічних, мідних і уранових руд) та Передальпійський крайовий прогин (моласовий басейн), з яким пов'язані родов. нафти і газу. Шоста зона - тер. Сх. Німеччини, яка примикає до південно-зах. краю древньої Сх.-Європейської платформи і перекрита четвертинними відкладами, в осн. плейстоценовими льодовиковими, серед яких переважають моренні, флювіо-гляціальні і алювіальні утворення потужністю до 300 м. Мезозойські відклади оголені на півночі на о. Рюген (крейда), на півдні північніше Гарцу і в Тюрінгії (тріас); палеозойські – на Флехтінгенських висотах (карбон-перм), в Гарці (силур-перм), в Тюрінгському Лісі, Тюрінгських Сланцевих горах і Рудних горах (кембрій-перм); метаморфічні утворення протерозою не давніші 1 млрд років – в осн. в Рудних горах і Оберлаузіце. З відкладами платформного чохла пов'язані поклади бурого вугілля, калійних солей, мідистих сланців, нафти і газу, з варисційськими спорудами – свинцево-цинкових, залізних, уранових і інш. руд.
Тер. ФРН в межах Середньоєвропейської платформи практично асейсмічна, в південних гірських районах сейсмічність слабка.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
Посилання Редагувати
- http://www.geoberg.de/foto/deutsch.php [ 5 травня 2009 у Wayback Machine.]