Гейсон

Ге́йсон, ге́йзон (грец. γεῖσον) — елемент давньогрецьких архітектурних ордерів, верхня виносна плита карниза. Горизонтальний антаблемент разом з нахиленими гейсонами утворюють обрамлення трикутного фронтону. Як правило, горизонтальний і обидва нахилені гейзони ідентичні одні одним. Плита гейсона споряджалася симою.

Гейсони, що обрамляють фронтон

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гейсон (значення).

У доричному ордері складається з блока складної форми, що несе на софіті скошені плитки-мутули, прикрашені трьома рядами виступаючих гут, очевидно, призначені для запобігання потраплянню дощових вод на фриз. В іонічному ордері мутули замінені дентикулами.

Див. також

• Слізник

Примітки

1. Tadeusz Broniewski. Historia architektury dla wszystkich. — Wrocław : Ossolineum, 1980. — С. 54. — ISBN 83-04-00510-7. (пол.)
2. Encyklopedia sztuki starożytnej. — Warszawa : PWN, 1998. — С. 270. — ISBN 83-01-12466-0. (пол.)

Джерела

• Гейсон [ 8 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.