Слізник, слізниця, іноді яструбиний дзьоб — архітектурний елемент, виносна плита карниза з жолобом на нижній поверхні, яка увінчує споруду. Призначається для відводу води від віконних і дверних пройм. Відомий вже в романській архітектурі, але узвичаївся тільки в добу готики. З поширенням широких вікон слізники стали популярними і на житлових будинках.
В архітектурі Стародавньої Греції слізнику аналогічний гейсон.
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Слізник |
- Слізник // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Гейсон // Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Burden, Ernest E. (2002). Illustrated Dictionary of Architecture. McGraw-Hill Professional. с. 213. ISBN 0-07-137529-5.