Гевара птах ГевараСамець гевари Боа Нова штат Баїя Бразилія Самиця гевари Боа Нова штат Баїя Бразилія Охоронний статусПі

?

Гевара

Самець гевари (Боа-Нова, штат Баїя, Бразилія)

Самиця гевари (Боа-Нова, штат Баїя, Бразилія)

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд:	Тиранни (Tyranni)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід:	*Гевара (Rhopornis)* Richmond, 1902
Вид:	Гевара

Біноміальна назва

Rhopornis ardesiacus
(Wied-Neuwied, 1831)

Ареал виду

Синоніми

Myiothera ardesiaca

Посилання

Вікісховище:	Rhopornis ardesiacus
Віківиди:	Rhopornis ardesiacus
ITIS:	916008
МСОП:	22701706
NCBI:	464285

Гева́ра (Rhopornis ardesiacus) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Ендемік Бразилії. Це єдиний представник монотипового роду Гевара (Rhopornis).

Опис ред.

Довжина птаха становить 19 см, вага 23-28 г. Гевара має сіре забарвлення, на крилах чорні і білі смужки. У самця горло чорне, очі яскраво-червоні, у самиці горло біле, тім'я коричнева, очі темно-червоні.

Поширення і екологія ред.

Ареал птаха фрагментований, обмежений кількома ділянками на південному сході Баїї і на північному сході Мінас-Жерайса. Гевари живуть в підліску відкритих сухих тропічних лісів, в заростях ліан і бромелієвих (ехмей і ананасів) на висоті 100-900 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Гевари харчуються камахами та іншими безхребетними, яких шукють в лісовій підстилці. Це територіальні птахи. Зазвичай площа території, яку займає пара птахів, становить 0.9-2 га. Інкубаційний період триває в листопаді-березні. Гніздо розміщується на землі, серед густих бромелієвих заростей. Воно має фрому неглибокої чаші діаметром близько 9 см. В кладці 2 яйця рожевуватого кольору, поцяткованих червоними плямками. Інкубаційний період триває 13 днів.

Збереження ред.

МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться під загрозою зникнення. Популяцію гевар оцінюють в 600-1700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). . World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
Thomas M. Brooks; John D. Pilgrim; Ana S. L. Rodrigues; Gustavo A. B. Da Fonseca (2005). Conservation status and geographic distribution of avian evolutionary history. У Andy Purvis; John L. Gittleman; Thomas Brooks. . Conservation Biology 8. Cambridge University Press. с. 267–294. ISBN 978-0-521-82502-3. Процитовано 2 серпня 2021. {{cite book}}: |archiveurl= вимагає |url= (довідка)

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 2 серпня 2021.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). . World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.

[4] Thomas M. Brooks; John D. Pilgrim; Ana S. L. Rodrigues; Gustavo A. B. Da Fonseca (2005). Conservation status and geographic distribution of avian evolutionary history. У Andy Purvis; John L. Gittleman; Thomas Brooks. . Conservation Biology 8. Cambridge University Press. с. 267–294. ISBN 978-0-521-82502-3. Процитовано 2 серпня 2021. {{cite book}}: |archiveurl= вимагає |url= (довідка)