Гвоздики бліді, гвоздика блідоквіткова, гвоздика азовська (Dianthus pallidiflorus) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae), поширений на півдні Європи й у Туреччині. Етимологія: лат. pallidus — «блідий», лат. i — «сполучна голосна», лат. florus — «квітувати».
| Гвоздика блідоквіткова | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Порядок: | Гвоздикоцвіті (Caryophyllales) |
| Родина: | Гвоздикові (Caryophyllaceae) |
| Рід: | Гвоздики (Dianthus) |
| Вид: | Гвоздика блідоквіткова (D. pallidiflorus) |
| Біноміальна назва | |
| Dianthus pallidiflorus |
Опис ред.
Багаторічна рослина 25–40 см заввишки. Листки лінійні, разом зі стеблом внизу шорсткі, вгорі голі, сизі. Пелюстки 4–6 мм довжиною, білі або рожеві.
Поширення ред.
Європа: Україна, Болгарія, Греція; Азія: Туреччина.
Рослина входить у Червоний список рослин Дніпропетровської, Донецької, Запорізької областей.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Dianthus pallidiflorus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0. (укр.)
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 81.
- ↑ Euro+Med Plantbase. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 30.01.2018. (англ.)
- . Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 30.01.2018.
| Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |