Гаї Шевченківські Гаї Шевче нківські раніше Гаї Гніздичні Гаї Шляхтинецькі село в Україні у Байковецькій сільській грома

49°36′05″ пн. ш. 25°37′48″ сх. д. / 49.60139° пн. ш. 25.63000° сх. д. / 49.60139; 25.63000Координати: 49°36′05″ пн. ш. 25°37′48″ сх. д. / 49.60139° пн. ш. 25.63000° сх. д. / 49.60139; 25.63000

Середня висота
над рівнем моря

326 м234

Водойми

Гнізна

Найближча залізнична станція

Тернопіль (станція)

Місцева влада

Адреса ради

с. Гаї-Шевченківські, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47716

Староста

Рудий Ярослав Тарасович

Карта

Гаї-Шевченківські

Мапа

Гаї-Шевченківські у Вікісховищі

До 1990 р. — хутір. До 1995 року село належало до Лозівської сільської ради, у 1995—1999 — до Шляхтинецької сільської ради. Центр сільради (1998—2018). 11 липня 2018 р. прийнято рішення про входження до складу Байковецької сільської громади.

Історія ред.

До 1990 року Гаї-Шевченківські — хутір, який з часом розбудований у село.

Хутір почали заселяти, найімовірніше, на початку-середині 19 століття. Особливо після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 р. Відоме від 1863 р. як Гаї Шляхтинецькі. Назва пов’язана з місцем розташування – поблизу села Шляхтинці; після німецько-радянської війни населений пункт назвали на честь Т. Шевченка.

В УСС і УГА воював Степан Сердюк. У 1920–1930-х рр. діяла філія товариства “Просвіта” і гурток “Рідної школи”.

В ОУН і УПА перебували, загинули, репресовані, симпатики цих об’єднань – близько 17 осіб, у т. ч. з дивізії “Галичина” – Микола Барабаш; криївка була в садибі Ткачів.

До 1990 року в селі було 50 дворів.

Символіка ред.

Рішення сесій сільської ради №8/6/11 «Про затвердження офіційної символіки Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та Положення про зміст, опис Гербів, Прапорів Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та порядок їх використання» від 26.02.2021 [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]

Герб ред.

Герб села Гаї-Шевченківські складається з двох рівних горизонтальних частин: верхньої білої, на якій розміщено графічний портрет молодого Тараса Шевченка і по краях дві червоно-чорні гілки калини, і нижньої, яка складається з двох смуг – червоної і чорної. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «ГАЇ-ШЕВЧЕНКІВСЬКІ» і «1986».

Прапор ред.

Квадратне полотнище розділене двома рівновеликими частинами. Верхня – біла з зображенням графічного портрета Тараса Шевченка і двох гілок калини по краях. Нижня – з червоною і чорною смугами.

На Прапорі повторюються кольори Герба.

Тлумачення символіки ред.

Враховуючи назву села, у Гербі використано портрет пророка українського народу молодого Тараса Шевченка (герб є промовистим), а також гілки калини, яка є одним з найбільш значущих символів ідентифікації нашої нації. Червоний і чорний кольори – це кольори національно-визвольного руху українців. Багато мешканців Гаїв-Шевченківських боролися в лавах Української повстанської армії.

Корона означає статус населеного пункту.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 163 особи, з яких 90 чоловіків та 73 жінки. Населення у 2016 році становило 1779 осіб. Станом на лютий 2021 року — 1895 осіб.

Станом на 19 жовтня 2023 року у селі проживає 1914 жителів.

Релігія ред.

церкви Успіння Пресвятої Богородиці (2008, УГКЦ);
церква святого преподобного Іова Почаївського (2011, ПЦУ);
церква Успіння Пресвятої Богородиці (2016, ПЦУ).

Споруджено чотири фігури Божої Матері.

Храмовим празником громади села Гаї-Шевченківські є 28 серпня — день Успіння Пресвятої Богородиці.

Пам'ятки ред.

Споруджено пам'ятник 5-м повстанцям сотні «Бурлаки», полеглим 21 травня 1945 року в Шляхтинецькому лісі (1990).

Встановлено пам'ятний знак на місці криївки командира 3-ї воєнної округи «Лисоня» Володимира Якубовського (псевдо «Бондаренко»; 1994) і пам'ятний камінь на місці криївки надрайонового проводу УПА (2000).

23 серпня 2009 року відбулося відкриття погруддя пам'ятника Т. Г. Шевченка.

24 серпня 2014 року в селі відкрили пам'ятник Героям Небесної сотні. Ініціатор встановлення — мешканець села, голова громадської організації «Майдан Тернопіль» Богдан Брич.

Поблизу Гаїв-Шевченківських є Шляхтинецький ботанічний заказник місцевого значення.

Культура, освіта ред.

До 1939 року на хуторі діяв гурток «Рідної школи». Члени гуртка організовували драматичні вистави і концерти. Зібрані на виставах і концертах кошти передавалися керівництву гімназії товариства «Рідна школа» в м. Тернополі.

У 1960-х, на початку 1970-х років на хуторі діяла початкова школа.

У центрі села, «на гойдалці», проводилися виїзні перегляди кінофільмів та відбувався збір молоді.

28 липня 2013 року відкрито дошкільний навчальний заклад «Лісова казка».

Традиційними святами є День села, відзначення Шевченківських днів. Віднедавна до святкових днів села також увійшли «Свято вареників» та «Козацькі забави», «Веселі канікули з Богом» (останнє — за сприяння греко-католицької церкви).

Спорт ред.

У селі діє футбольна команда «Гаї Шевченківські», яка бере участь у різних районних змаганнях. Команда у 2014 році виграла кубок чемпіонату Тернопільського району з футболу (група «А»).

Галерея ред.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Богдан Габлевич — український громадський діяч, будівельник;
о. Антін Лотович — український громадсько-релігійний діяч;
Володимир Лотович — український громадсько-релігійний діяч;
Зиновій Сердюк — український поет.

Померли ред.

Єпископ Іов (Василь Павлишин) — релігійний діяч.
Теодозія Підгайна-Гуляк — діячка Українського національно-визвольного руху.

Примітки ред.

Поштові індекси України
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Інна Мечик. Вони не могли жити, як раби // Свобода. — 2014. — № 69 (27 серп.). — С. 4.
Весна Х. Підгайна-Гуляк Теодозія Несторівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 464. — ISBN 978-966-528-318-8.

Література ред.

Лютинець С., Уніят В. Гаї-Шевченківські // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 321. — ISBN 966-528-197-6.
Уніят-Карпович, В. ГАЇ ШЕВЧЕНКІВСЬКІ [Текст] / Ж. Тихоступ, В. Уніят-Карпович // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 366 : фот. кольор.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гаї-Шевченківські

Гаї-Шевченківські // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.

Зовнішні відеофайли
	Греко-католицька та православна громади села Гаї Шевченківські об'єднались на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. 14 березня.

Олександр Шмуригін. Архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор освятив новозбудований храм у селі Гаї Шевченківські [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // УПЦ КП. — 2016. — 27 червня.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Поштові індекси України

[населення_1989-2] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[3] Інна Мечик. Вони не могли жити, як раби // Свобода. — 2014. — № 69 (27 серп.). — С. 4.

[4] Весна Х. Підгайна-Гуляк Теодозія Несторівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 464. — ISBN 978-966-528-318-8.