www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гаряча точка біорізноманіття Точка біорізноманіття це біогеографічний регіон зі значним рівнем біорізноманіття якому заг

Гаряча точка біорізноманіття

Точка біорізноманіття — це біогеографічний регіон зі значним рівнем біорізноманіття, якому загрожує житло людини.

Норман Майерс писав про цю концепцію у двох статтях у «The Environmentalist»(1988), та 1990 р. переглянутих після ретельного аналізу Майерсом та іншими «Hotspots: біологічно найбагатші та найбільш зникаючі наземні екорегіони Землі» та стаття, опублікована в журналі Nature.

Щоб кваліфікуватися як точка біорізноманіття на випуску карти гарячих точок Myers 2000, регіон повинен відповідати двом суворим критеріям: він повинен містити щонайменше 0,5% або 1500 видів судинних рослин як ендеміків, і він повинен втратити принаймні 75% її первинної рослинності. У всьому світі за цим визначенням кваліфікуються 36 областей. Ці місця підтримують близько 60% рослин в світі, птахів, ссавців, рептилій і амфібій видів, з дуже високою часткою тих видів, як ендеміків. Деякі з цих гарячих точок підтримують до 15 000 ендемічних видів рослин, а деякі втратили до 95% свого природного середовища існування.

Гарячі точки біорізноманіття розміщують свої різноманітні екосистеми лише на 2,4% поверхні планети однак площа, визначена як гаряча точка, охоплює набагато більшу частку суші. Оригінальні 25 гарячих точок охоплювали 11,8% площі суші Землі. Загалом, нинішні гарячі точки охоплюють понад 15,7% площі суші, але втратили близько 85% свого місця проживання. Ця втрата середовища існування пояснює, чому приблизно 60% земного життя у світі живе лише на 2,4% площі суші.

Ініціативи щодо збереження точки доступу ред.

Зараз захищений лише невеликий відсоток від загальної площі земель у гарячих точках біорізноманіття. Кілька міжнародних організацій багато в чому працюють над збереженням гарячих точок біорізноманіття.

  • Фонд критичного екосистемного партнерства (CEPF) - це глобальна програма, яка передбачає фінансування та технічну допомогу неурядовим організаціям та участь у захисті найбагатших регіонів рослинного та тваринного різноманіття Землі, включаючи: гарячі точки біорізноманіття, зони пустелі з високим біорізноманіттям та важливі морські регіони.
  • Всесвітній фонд природи створив систему під назвою «Глобальний 200 екорегіонів», метою якої є вибір пріоритетних екорегіонів для збереження в кожному з 14 наземних, 3 прісноводних та 4 морських середовищ існування. Їх вибирають за видовим багатством, ендемізмом, таксономічною унікальністю, незвичними екологічними чи еволюційними явищами та глобальною рідкістю. Усі гарячі точки біорізноманіття містять принаймні один глобальний екорегіон 200.
  • Birdlife International визначила 218 «ендемічних районів для птахів» (EBA), кожна з яких містить два або більше видів птахів, які більше ніде не зустрічаються. Birdlife International визначила понад 11 000 важливих районів для птахів всьому світі.
  • Міжнародний фонд рослинництва координує декілька країн світу з метою виявлення важливих рослинних районів.
  • Альянс за нульове вимирання - це ініціатива багатьох наукових організацій та природоохоронних груп, які співпрацюють з метою зосередження уваги на найбільш загрозливих ендемічних видах світу. Вони виявили 595 місць, включаючи багато важливих районів для птахів Birdlife .
  • Національне географічне товариство підготувало світову карту гарячих точок та фігури та метадані ArcView для гарячих точок біорізноманіття включаючи деталі окремої фауни, що перебуває під загрозою зникнення, у кожній гарячій точці, яку можна отримати від Міжнародної консерваційної організації.

Під впливом цього центральний уряд Індії прибув новий орган під назвою CAMPA (Управління та планування фондів компенсаційних лісів) для контролю знищення лісів та біологічних плям в Індії.

Розподіл за регіонами ред.

Гарячі точки біорізноманіття. Оригінальна пропозиція зеленим кольором та додані регіони синім кольором.

Північна та Центральна Америка

  • Флористична провінція Каліфорнії (8)
  • Лісові сосново-дубові ліси (26)
  • Месоамерика (2)
  • Північноамериканська прибережна рівнина (36)

Карибський басейн

  • Карибські острови (3)

Південна Америка

Європа

Африка

Середня Азія

  • Гори Середньої Азії (31)

Південна Азія

Південно-Східна Азія та Азіатсько-Тихоокеанський регіон

Східна Азія

  • Японія (33)
  • Гори Південно-Західного Китаю (20)

Західна Азія

  • Кавказ (15)
  • Ірано-анатолійський (30)

Критика «гарячих точок» ред.

Високий рівень підходу до гарячих точок біорізноманіття призвів до певної критики. Такі документи, як Kareiva & Marvier (2003)   стверджували, що гарячі точки біорізноманіття:

  • Не відображають належним чином інші форми видового багатства (наприклад, загальне видове багатство або видову загрозу).
  • Не представляє належним чином таксони, крім судинних рослин (наприклад, хребетні або гриби).
  • Не захищає гарячі точки меншого масштабу.
  • Не дозволяє змінювати схему землекористування. Гарячі точки представляють регіони, які зазнали значних втрат середовища існування, але це не означає, що вони постійно втрачають місця існування. З іншого боку, регіони, які є відносно цілими (наприклад, басейн Амазонки), зазнали відносно невеликих втрат земель, але в даний час втрачають середовище існування з надзвичайною швидкістю.
  • Не захищає екосистемні послуги.
  • Не враховує філогенетичне різноманіття.

Нещодавня серія статей вказує на те, що точки доступу до біорізноманіття (і багато інших пріоритетних регіонів) не стосуються поняття витрат. Метою гарячих точок біорізноманіття є не просто визначити регіони, що мають велику цінність біорізноманіття, а визначити пріоритетні витрати на збереження. Визначені регіони включають деякі з розвинених країн світу (наприклад, Каліфорнійська флористична провінція), а також інші країни, що розвиваються (наприклад, Мадагаскар). Вартість землі, можливо, варіюватиметься в цих регіонах на порядок чи більше, але позначення точки доступу до біорізноманіття не враховують важливості збереження цієї різниці. Однак наявні ресурси для збереження також, як правило, змінюються таким чином.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ . www.bsienvis.nic.in. Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 18 червня 2021. 
  2. ↑ . Conservation International. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 18 червня 2021. 
  3. Myers, N. (1988). Threatened biotas: "Hot spots" in tropical forests 8. с. 187–208. doi:10.1007/BF02240252. 
  4. Myers, N. The Environmentalist 10 243-256 (1990)
  5. Russell A. Mittermeier, Norman Myers and Cristina Goettsch Mittermeier, Hotspots: Earth's Biologically Richest and Most Endangered Terrestrial Ecoregions, Conservation International, 2000 ISBN 978-968-6397-58-1
  6. ↑ Myers, Norman; Mittermeier, Russell A.; Mittermeier, Cristina G.; da Fonseca, Gustavo A. B.; Kent, Jennifer (2000). . Nature 403 (6772): 853–858. Bibcode:2000Natur.403..853M. ISSN 0028-0836. PMID 10706275. doi:10.1038/35002501. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 18 червня 2021. 
  7. . Critical Ecosystem Partnership Fund. Conservation International. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 10 серпня 2020. 
  8. . www.e-education.psu.edu. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 18 червня 2021. 
  9. . The Biodiversity Hotspots. 7 жовтня 2010. Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 22 червня 2012. 
  10. . The Biodiversity Hotspots. 7 жовтня 2010. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 22 червня 2012. 
  11. . Biodiversityhotspots.org. 7 жовтня 2010. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 22 червня 2012. 
  12. . Critical Ecosystem Partnership Fund. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 7 лютого 2019. 
  13. Noss, Reed F.; Platt, William J.; Sorrie, Bruce A.; Weakley, Alan S.; Means, D. Bruce; Costanza, Jennifer; Peet, Robert K. (2015). How global biodiversity hotspots may go unrecognized: lessons from the North American Coastal Plain. Diversity and Distributions 21 (2): 236–244. doi:10.1111/ddi.12278. 
  14. Kareiva, P. and M. Marvier (2003) Conserving Biodiversity Coldspots, American Scientist, 91, 344-351.
  15. Daru, Barnabas H.; van der Bank, Michelle; Davies, T. Jonathan (2014). Spatial incongruence among hotspots and complementary areas of tree diversity in southern Africa. Diversity and Distributions 21 (7): 769–780. doi:10.1111/ddi.12290. 
  16. Possingham, H. and K. Wilson (2005) Turning up the heat on hotspots, Nature, 436, 919-920.

Подальше читання ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tochka bioriznomanittya ce biogeografichnij region zi znachnim rivnem bioriznomanittya yakomu zagrozhuye zhitlo lyudini 1 2 Norman Majers pisav pro cyu koncepciyu u dvoh stattyah u The Environmentalist 1988 3 ta 1990 r 4 pereglyanutih pislya retelnogo analizu Majersom ta inshimi Hotspots biologichno najbagatshi ta najbilsh znikayuchi nazemni ekoregioni Zemli 5 ta stattya opublikovana v zhurnali Nature 6 Shob kvalifikuvatisya yak tochka bioriznomanittya na vipusku karti garyachih tochok Myers 2000 region povinen vidpovidati dvom suvorim kriteriyam vin povinen mistiti shonajmenshe 0 5 abo 1500 vidiv sudinnih roslin yak endemikiv i vin povinen vtratiti prinajmni 75 yiyi pervinnoyi roslinnosti 6 U vsomu sviti za cim viznachennyam kvalifikuyutsya 36 oblastej 7 Ci miscya pidtrimuyut blizko 60 roslin v sviti ptahiv ssavciv reptilij i amfibij vidiv z duzhe visokoyu chastkoyu tih vidiv yak endemikiv Deyaki z cih garyachih tochok pidtrimuyut do 15 000 endemichnih vidiv roslin a deyaki vtratili do 95 svogo prirodnogo seredovisha isnuvannya Garyachi tochki bioriznomanittya rozmishuyut svoyi riznomanitni ekosistemi lishe na 2 4 poverhni planeti 2 odnak plosha viznachena yak garyacha tochka ohoplyuye nabagato bilshu chastku sushi Originalni 25 garyachih tochok ohoplyuvali 11 8 ploshi sushi Zemli 1 Zagalom ninishni garyachi tochki ohoplyuyut ponad 15 7 ploshi sushi ale vtratili blizko 85 svogo miscya prozhivannya 8 Cya vtrata seredovisha isnuvannya poyasnyuye chomu priblizno 60 zemnogo zhittya u sviti zhive lishe na 2 4 ploshi sushi Zmist 1 Iniciativi shodo zberezhennya tochki dostupu 2 Rozpodil za regionami 3 Kritika garyachih tochok 4 Div takozh 5 Primitki 6 Podalshe chitannya 7 PosilannyaIniciativi shodo zberezhennya tochki dostupu red Zaraz zahishenij lishe nevelikij vidsotok vid zagalnoyi ploshi zemel u garyachih tochkah bioriznomanittya Kilka mizhnarodnih organizacij bagato v chomu pracyuyut nad zberezhennyam garyachih tochok bioriznomanittya Fond kritichnogo ekosistemnogo partnerstva CEPF ce globalna programa yaka peredbachaye finansuvannya ta tehnichnu dopomogu neuryadovim organizaciyam ta uchast u zahisti najbagatshih regioniv roslinnogo ta tvarinnogo riznomanittya Zemli vklyuchayuchi garyachi tochki bioriznomanittya zoni pusteli z visokim bioriznomanittyam ta vazhlivi morski regioni Vsesvitnij fond prirodi stvoriv sistemu pid nazvoyu Globalnij 200 ekoregioniv metoyu yakoyi ye vibir prioritetnih ekoregioniv dlya zberezhennya v kozhnomu z 14 nazemnih 3 prisnovodnih ta 4 morskih seredovish isnuvannya Yih vibirayut za vidovim bagatstvom endemizmom taksonomichnoyu unikalnistyu nezvichnimi ekologichnimi chi evolyucijnimi yavishami ta globalnoyu ridkistyu Usi garyachi tochki bioriznomanittya mistyat prinajmni odin globalnij ekoregion 200 Birdlife International viznachila 218 endemichnih rajoniv dlya ptahiv EBA kozhna z yakih mistit dva abo bilshe vidiv ptahiv yaki bilshe nide ne zustrichayutsya Birdlife International viznachila ponad 11 000 vazhlivih rajoniv dlya ptahiv vsomu sviti Mizhnarodnij fond roslinnictva koordinuye dekilka krayin svitu z metoyu viyavlennya vazhlivih roslinnih rajoniv Alyans za nulove vimirannya ce iniciativa bagatoh naukovih organizacij ta prirodoohoronnih grup yaki spivpracyuyut z metoyu zoseredzhennya uvagi na najbilsh zagrozlivih endemichnih vidah svitu Voni viyavili 595 misc vklyuchayuchi bagato vazhlivih rajoniv dlya ptahiv Birdlife Nacionalne geografichne tovaristvo pidgotuvalo svitovu kartu 9 garyachih tochok ta figuri ta metadani ArcView dlya garyachih tochok bioriznomanittya 10 vklyuchayuchi detali okremoyi fauni sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya u kozhnij garyachij tochci yaku mozhna otrimati vid Mizhnarodnoyi konservacijnoyi organizaciyi 11 Pid vplivom cogo centralnij uryad Indiyi pribuv novij organ pid nazvoyu CAMPA Upravlinnya ta planuvannya fondiv kompensacijnih lisiv dlya kontrolyu znishennya lisiv ta biologichnih plyam v Indiyi Rozpodil za regionami red nbsp Garyachi tochki bioriznomanittya Originalna propoziciya zelenim kolorom ta dodani regioni sinim kolorom Pivnichna ta Centralna Amerika Floristichna provinciya Kaliforniyi 8 Lisovi sosnovo dubovi lisi 26 Mesoamerika 2 Pivnichnoamerikanska priberezhna rivnina 36 12 13 Karibskij basejn Karibski ostrovi 3 Pivdenna Amerika Atlantichnij lis 4 Serrado 6 Chilijski zimovi doshovo valdivijski lisi 7 Tumbes Choko Magdalina 5 Tropichni Andi 1 Yevropa Seredzemnomorskij basejn 14 Afrika Floristichnij region misu 12 Priberezhni lisi Shidnoyi Afriki 10 Shidnij Afromontan 28 Gvinejski lisi Zahidnoyi Afriki 11 Afrikanskij rig 29 Madagaskar ta ostrovi Indijskogo okeanu 9 Maputalend Pondoland Olbani 27 Sokovitij Karu 13 Serednya Aziya Gori Serednoyi Aziyi 31 Pivdenna Aziya Shidna Gimalayi 32 Indo Birma Indiya ta M yanma 19 Zahidni Gati ta Shri Lanka 21 Pivdenno Shidna Aziya ta Aziatsko Tihookeanskij region Shidno Melanezijski ostrovi 34 Nova Kaledoniya 23 Nova Zelandiya 24 Filippini 18 Polineziya Mikroneziya 25 Pomirni lisi Shidnoyi Avstraliyi 35 Pivdenno zahidna Avstraliya 22 Sandalendski ta Nikobarski ostrovi Indiyi 16 Vallesa 17 Shidna Aziya Yaponiya 33 Gori Pivdenno Zahidnogo Kitayu 20 Zahidna Aziya Kavkaz 15 Irano anatolijskij 30 Kritika garyachih tochok red Visokij riven pidhodu do garyachih tochok bioriznomanittya prizviv do pevnoyi kritiki Taki dokumenti yak Kareiva amp Marvier 2003 14 stverdzhuvali sho garyachi tochki bioriznomanittya Ne vidobrazhayut nalezhnim chinom inshi formi vidovogo bagatstva napriklad zagalne vidove bagatstvo abo vidovu zagrozu Ne predstavlyaye nalezhnim chinom taksoni krim sudinnih roslin napriklad hrebetni abo gribi Ne zahishaye garyachi tochki menshogo masshtabu Ne dozvolyaye zminyuvati shemu zemlekoristuvannya Garyachi tochki predstavlyayut regioni yaki zaznali znachnih vtrat seredovisha isnuvannya ale ce ne oznachaye sho voni postijno vtrachayut miscya isnuvannya Z inshogo boku regioni yaki ye vidnosno cilimi napriklad basejn Amazonki zaznali vidnosno nevelikih vtrat zemel ale v danij chas vtrachayut seredovishe isnuvannya z nadzvichajnoyu shvidkistyu Ne zahishaye ekosistemni poslugi Ne vrahovuye filogenetichne riznomanittya 15 Neshodavnya seriya statej vkazuye na te sho tochki dostupu do bioriznomanittya i bagato inshih prioritetnih regioniv ne stosuyutsya ponyattya vitrat 16 Metoyu garyachih tochok bioriznomanittya ye ne prosto viznachiti regioni sho mayut veliku cinnist bioriznomanittya a viznachiti prioritetni vitrati na zberezhennya Viznacheni regioni vklyuchayut deyaki z rozvinenih krayin svitu napriklad Kalifornijska floristichna provinciya a takozh inshi krayini sho rozvivayutsya napriklad Madagaskar Vartist zemli mozhlivo variyuvatimetsya v cih regionah na poryadok chi bilshe ale poznachennya tochki dostupu do bioriznomanittya ne vrahovuyut vazhlivosti zberezhennya ciyeyi riznici Odnak nayavni resursi dlya zberezhennya takozh yak pravilo zminyuyutsya takim chinom Div takozh red Bioriznomanittya riznomanitnist ta minlivist form zhittya Ekoregion ekologichno ta geografichno viznachena teritoriya mensha za bioregion Global 200 Krayini z nadvisokim bioriznomanittyam krayini z nadzvichajno visokim biologichnim riznomanittyam abo bagatma endemichnimi vidami Prirodoohoronna zona teritoriyi zahisheni ekologichnim chi kulturnim znachennyam Dika priroda Bezturbotne prirodne seredovishePrimitki red a b Biodiversity Hotspots in India www bsienvis nic in Arhiv originalu za 17 sichnya 2019 Procitovano 18 chervnya 2021 a b Why Hotspots Matter Conservation International Arhiv originalu za 1 lipnya 2019 Procitovano 18 chervnya 2021 Myers N 1988 Threatened biotas Hot spots in tropical forests 8 s 187 208 doi 10 1007 BF02240252 Myers N The Environmentalist 10 243 256 1990 Russell A Mittermeier Norman Myers and Cristina Goettsch Mittermeier Hotspots Earth s Biologically Richest and Most Endangered Terrestrial Ecoregions Conservation International 2000 ISBN 978 968 6397 58 1 a b Myers Norman Mittermeier Russell A Mittermeier Cristina G da Fonseca Gustavo A B Kent Jennifer 2000 Biodiversity hotspots for conservation priorities Nature 403 6772 853 858 Bibcode 2000Natur 403 853M ISSN 0028 0836 PMID 10706275 doi 10 1038 35002501 Arhiv originalu za 2 serpnya 2015 Procitovano 18 chervnya 2021 Biodiversity hotspots defined Critical Ecosystem Partnership Fund Conservation International Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 10 serpnya 2020 Biodiversity Hotspots www e education psu edu Arhiv originalu za 24 sichnya 2019 Procitovano 18 chervnya 2021 Conservation International The Biodiversity Hotspots 7 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 27 bereznya 2012 Procitovano 22 chervnya 2012 Conservation International The Biodiversity Hotspots 7 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 20 bereznya 2012 Procitovano 22 chervnya 2012 Resources Biodiversityhotspots org 7 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 22 chervnya 2012 North American Coastal Plain Critical Ecosystem Partnership Fund Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 7 lyutogo 2019 Noss Reed F Platt William J Sorrie Bruce A Weakley Alan S Means D Bruce Costanza Jennifer Peet Robert K 2015 How global biodiversity hotspots may go unrecognized lessons from the North American Coastal Plain Diversity and Distributions 21 2 236 244 doi 10 1111 ddi 12278 Kareiva P and M Marvier 2003 Conserving Biodiversity Coldspots American Scientist 91 344 351 Daru Barnabas H van der Bank Michelle Davies T Jonathan 2014 Spatial incongruence among hotspots and complementary areas of tree diversity in southern Africa Diversity and Distributions 21 7 769 780 doi 10 1111 ddi 12290 Possingham H and K Wilson 2005 Turning up the heat on hotspots Nature 436 919 920 Podalshe chitannya red Vidilenij vipusk Filosofskih tranzakcij V pro garyachi tochki bioriznomanittya Deyaki statti znahodyatsya u vilnomu dostupi Spyros Sfenthourakis Anastasios Legakis Garyachi tochki endemichnih nazemnih bezhrebetnih u Pivdennij Greciyi Kluwer Academic Publishers 2001Posilannya red nbsp Portal Ekologiya AZ rajoniv znachennya bioriznomanittya Garyachi tochki bioriznomanittya Arhivovano 21 listopada 2011 u Wayback Machine Proekt Garyachi tochki bioriznomanittya organizaciyi Conservation International Proekt garyachih tochok zberezhennya bioriznomanittya afrikanskih dikih sobak Arhivovano 10 lyutogo 2009 u Wayback Machine Garyachi tochki bioriznomanittya v Indiyi Arhivovano 29 chervnya 2020 u Wayback Machine Novi karti bioriznomanittya mayut kolorove koduvannya dlya vidobrazhennya garyachih tochok Fajl formi garyachih tochok bioriznomanittya v2016 1 Arhivovano 17 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Garyacha tochka bioriznomanittya amp oldid 37803156