www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гарольд в Італії фр Harold en Italie симфонія для оркестру з солюючим альтом Гектора Берліоза op 16 Твір написаний в 183

Гарольд в Італії

«Гарольд в Італії» (фр. Harold en Italie) ― симфонія для оркестру з солюючим альтом Гектора Берліоза, op. 16. Твір написаний в 1834 році і присвячений другові композитора, Юберу Феррану. За жанром «Гарольд в Італії» займає проміжне місце між симфонією і концертом. «Гарольд в Італії» вважається одним з найбільших творів для альта у світовій музичній літературі і входить в репертуар відомих виконавців на цьому інструменті. У різний час запису цієї симфонії зробили Вільям Прімроуз, Нобукі Імаї, Пінхас Цукерман, Юрій Башмет та інші відомі альтисти.

Гарольд в Італії
фр. Harold en Italie
Композитор Гектор Берліоз
Каталог H 68
Створено 1834
Видано 1848
Тональність соль мажор
Інструментування альт і оркестр
Прем'єра
Дата 23 листопада 1834

Історія створення Редагувати

У 1833 році Нікколо Паганіні попросив Берліоза написати сольний твір для альта — інструменту, яким Паганіні добре володів. На початку 1834 року композитор показав йому закінчену першу частину, в якій партія альта соло трактувалася не як у концерті (де соло інструмент домінує над оркестром), а лише трохи виділялася із загальної маси оркестрової і містила багато пауз. Паганіні не схвалив цього, сказавши, що волів би грати без великих пауз. Незабаром Паганіні через слабке здоров'я надовго поїхав до Ніцци, а Берліоз продовжив писати симфонію, взявши як програму фрагмент поеми Джорджа Гордона Байрона «Паломництво Чайлд-Гарольда». Берліоз писав про створення симфонії:

23 листопада 1834 року симфонія була вперше виконана в Паризькій консерваторії (диригент Нарсіс Жирар), виконував соло Кретьєн Юран. Паганіні, якому так і не вдалося її виконати через хворобу, почув її лише в 1838 році і захоплено відгукнувся про неї.

Існують перекладення «Гарольда в Італії»: для альта і фортепіано Ференца Ліста і для фортепіано в чотири руки Мілія Балакірєва.

Структура Редагувати

В симфонії чотири частини:

  1. «Гарольд в горах. Сцени меланхолії, щастя і радості» (Harold aux montagnes. Scènes de mélancolie, de bonheur et de joie).
  2. «Хода паломників, що співають вечірню молитву» (Marche des pélérins chantant la prière du soir).
  3. «Серенада горця в Абруццо до своєї коханої» (Sérénade d'un montagnard des Abruzzes à sa maîtresse)
  4. «Оргія розбійників. Спогади про попередні сценах» (Orgie des brigands. Souvenirs des scènes précédentes)

Посилання Редагувати

  1. International Music Score Library Project — 2006.
    d:Track:Q523660
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Garold v Italiyi fr Harold en Italie simfoniya dlya orkestru z solyuyuchim altom Gektora Berlioza op 16 Tvir napisanij v 1834 roci i prisvyachenij drugovi kompozitora Yuberu Ferranu Za zhanrom Garold v Italiyi zajmaye promizhne misce mizh simfoniyeyu i koncertom Garold v Italiyi vvazhayetsya odnim z najbilshih tvoriv dlya alta u svitovij muzichnij literaturi i vhodit v repertuar vidomih vikonavciv na comu instrumenti U riznij chas zapisu ciyeyi simfoniyi zrobili Vilyam Primrouz Nobuki Imayi Pinhas Cukerman Yurij Bashmet ta inshi vidomi altisti Garold v Italiyifr Harold en ItalieKompozitor Gektor BerliozKatalog H 68Stvoreno 1834Vidano 1848Tonalnist sol mazhor 1 Instrumentuvannya alt i orkestrPrem yeraData 23 listopada 1834Istoriya stvorennya RedaguvatiU 1833 roci Nikkolo Paganini poprosiv Berlioza napisati solnij tvir dlya alta instrumentu yakim Paganini dobre volodiv Na pochatku 1834 roku kompozitor pokazav jomu zakinchenu pershu chastinu v yakij partiya alta solo traktuvalasya ne yak u koncerti de solo instrument dominuye nad orkestrom a lishe trohi vidilyalasya iz zagalnoyi masi orkestrovoyi i mistila bagato pauz Paganini ne shvaliv cogo skazavshi sho voliv bi grati bez velikih pauz Nezabarom Paganini cherez slabke zdorov ya nadovgo poyihav do Nicci a Berlioz prodovzhiv pisati simfoniyu vzyavshi yak programu fragment poemi Dzhordzha Gordona Bajrona Palomnictvo Chajld Garolda Berlioz pisav pro stvorennya simfoniyi Ya zadumav napisati dlya orkestru ryad scen v yakih alt solo zvuchav bi yak dosit aktivnij personazh yakij zberigaye vsyudi pritamannij jomu harakter ya hotiv upodibniti alt melanholijnomu mrijniku v dusi Chajld Garolda Bajrona 23 listopada 1834 roku simfoniya bula vpershe vikonana v Parizkij konservatoriyi dirigent Narsis Zhirar vikonuvav solo Kretyen Yuran Paganini yakomu tak i ne vdalosya yiyi vikonati cherez hvorobu pochuv yiyi lishe v 1838 roci i zahopleno vidguknuvsya pro neyi Isnuyut perekladennya Garolda v Italiyi dlya alta i fortepiano Ferenca Lista i dlya fortepiano v chotiri ruki Miliya Balakiryeva Struktura RedaguvatiV simfoniyi chotiri chastini Garold v gorah Sceni melanholiyi shastya i radosti Harold aux montagnes Scenes de melancolie de bonheur et de joie Hoda palomnikiv sho spivayut vechirnyu molitvu Marche des pelerins chantant la priere du soir Serenada gorcya v Abrucco do svoyeyi kohanoyi Serenade d un montagnard des Abruzzes a sa maitresse Orgiya rozbijnikiv Spogadi pro poperedni scenah Orgie des brigands Souvenirs des scenes precedentes Posilannya RedaguvatiO simfonii Garold v Italii Arhivovano 3 bereznya 2009 u Wayback Machine na sajte Berlioza Noty simfonii Arhivovano 29 veresnya 2010 u Wayback Machine na IMSLP International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Garold v Italiyi amp oldid 36107490