| Гармаш Міра Володимирівна | |
|---|---|
| Міра Гармаш | |
| Псевдо | Ївга Жак |
| Народилася | 1926 Львів |
| Померла | 2011 |
| Діяльність | письменниця, поетка |
| Галузь | поезія |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Знання мов | українська |
| Батько | Дорошенко Володимир Вікторович |
Володимира (Мі́ра) Володимирівна Гарма́ш, у шлюбі Васили́шин, відома як Ївга Жак (Ї.Жак) (нар. 1926, Львів) — українська поетеса та письменниця.
Біографія Редагувати
Народилася й виростала у Львові в родині літературознавця-критика Володимира Дорошенка, директора бібліотеки Наукового Товариства ім. Тараса Шевченка, та вчительки.
Володимира закінчила гімназію у м. Львові та медичний факультет Мюнхенського університету, де здобула кандидатський ступінь. Виїхавши з батьками до Америки й осівши у Філадельфії, по додатковому навчанні, склавши державні іспити, стала працювати в біохімічній лабораторії морського флоту, а потім у лабораторії клітинної біохімії Дослідного інституту Кормана.
Творчий доробок Редагувати
Літературні зацікавлення виявила в ранньому віці. Перший вірш написала на 13-му році життя, друкований нарис мала в 15, друкований вірш у 19 років. Ширшу літературну діяльність почала в Америці в 1960-х роках. Її поезії друкуються в журналах «Київ», «Крилаті», «Овид», «Наше життя», «Визвольний шлях», «Естафета» і в літературних додатках деяких газет. Вірші й оповідання для дітей друкує у «Веселці», а пізніше сатири в «Лисі Микиті» під сатиричним псевдонімом Ївга Жак, що в скороченні дає Ї.Жак.
Авторка збірок поезій «Віднайдені роки» (1968), «Райдуга в пітьмі» (1972), «Срібна свиріль» (1978), «Розкритий вахляр» (1981), лірико-епічної поеми «Марія Луїза» (1973). Всі твори, крім сатир, оформив її чоловік Роман Василишин.
Основний мотив її поезій — туга за рідною Україною, захоплення її героїчним минулим, славними дочками й синами нашого народу.
- Гармаш Міра Віднайдені роки: Поезії. — Торонто: Гомін України, 1968. — 62 с.
- Гармаш Міра. Вірші // Естафета. Збірник АДУК. — Нью-Йорк — Торонто, 1974. — Ч. 2 — С. 80-81.
- Гармаш Міра. Марія Люїза: Поема. — Філадельфія, 1972. — 63 с.
- Гармаш Міра. Райдуга в пітьмі. — Філадельфія, 1972. — 60 с.
- Гармаш Міра. Срібна свиріль: Поезії. — Філадельфія, 1978. — 60 с.
Література Редагувати
- Кудлик Р. І сміх, і сльози, і любов… // Дзвін. — 1991. — № 8. — С. 17.
- Маркусь В. Гармаш Міра // Енциклопедія української діяспори /Гол. ред. В. Маркусь, спів-ред. Д.Маркусь. — Нью-Йорк — Чикаго, 2009. — Кн. 1. — С. 152.
- Пеленська І. Поетичне слово Міри Гармаш // Естафета. Збірник АДУК. — Нью-Йорк — Торонто, 1974. — С. 234—236.
- Романенчук Б. Гармаш Міра //Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1973. — Т. 2. — С. 338—339.
- Славутич Яр. Слово про Міру Гармаш // Українська література в Канаді: Вибрані дослідження, статті й рецензії. — Едмонтон: Славута, 1992. — С. 151—152.
- Харина М. Розмова з Мірою Гармаш // Українка в світі. — 1980. — № 2/3. — С. 22-24.
- Часопис «Дзвін», 8, 1991, стор. 17.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Інтернет-ресурси Редагувати
- http://nspu.org.ua/dovidnyk/Г [ 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про літераторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Czech National Authority Database