www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ганс Ейлер Ганс Генріх Ейлер нім Hans Heinrich Euler 6 жовтня 1909 1909жовтня06 Мерано 23 червня 1941 Азовське море німе

Ганс Ейлер

Ганс Генріх Ейлер (нім. Hans Heinrich Euler; 6 жовтня 1909(1909жовтня06), Мерано — 23 червня 1941, Азовське море) — німецький фізик-теоретик. Автор робіт з квантової електродинаміки, фізики елементарних частинок і фізики космічних променів, відомий насамперед як один з авторів лагранжиана Гейзенберга — Ейлера.

Ганс Ейлер
нім. Hans Heinrich Euler
Народився 6 квітня 1909(1909-04-06)
Мерано, Італія
Помер 1941
Азовське море
Країна  Німецька імперія
Діяльність фізик
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь теоретична фізика
Науковий керівник Вернер Гейзенберг і Фрідріх Гунд
Війна Друга світова війна
 Ганс Ейлер у Вікісховищі

Біографія ред.

Ганс Ейлер народився у південнотирольському місті Мерано у сім'ї художника. У 1914 році сім'я, у якій була і друга дитина (дівчинка Маріта), повернулася у рідне місто батька Дюссельдорф, де юний Ганс навчався у гімназії принца Георга (Prinz-Georg-Gymnasium) і у 1928 році отримав атестат зрілості (Abitur). Після року, проведеного на бременських корабельнях для отримання необхідних засобів й інженерних навичок, у 1929 році Ейлер вступив до Мюнхенського університету, щоб вивчати технічну фізику. Після двох семестрів він перевівся у Боннський університет, де зробив остаточний вибір на користь теоретичної фізики, і взимку 1933/34 року опинився у Лейпцизькому університеті, одному з найбільших центрів фізичних досліджень, де на той час працювали Вернер Гейзенберг, Петер Дебай та Фрідріх Гунд.

Восени 1935 року Ейлер успішно захистив докторську дисертацію «Розсіяння світла у світлі як наслідок теорії Дірака» (нім. Über die Streuung von Licht an Licht nach der Diracschen Theorie), виконану під керівництвом Гейзенберга, з відзнакою склав необхідні іспити і у червні 1936 року здобув докторський ступінь. Щоб забезпечувати сім'ю після смерті батька, молодий учений був змушений змінити кілька тимчасових робіт і лише восени 1937 року (про причину затримки див нижче) отримав оплачуване місце в інституті Гейзенберга. Вже у червні наступного року він представив роботу «До дискусії про гоффманові спалахи та проникну компоненту космічного випромінювання» (нім. Zur Diskussion der Hoffmaunschen Stöße und der durchdringenden Komponente der kosmischen Strahlung) для проходження процедури габілітації та з осені отримав право викладати у Лейпцизькому університеті. Ейлер вкрай негативно ставився до нацистського режиму, що частково зумовлювалося особистими мотивами. Цей «радикалізм» не був секретом для оточення. Так, він неодноразово відмовлявся вступати у будь-які нацистські організації та відвідувати табір для майбутніх викладачів, де проводилася їхня ідеологічна обробка. З цієї причини відразу після здобуття докторського ступеня Ейлер не був затверджений як помічник Гейзенберга; останньому у результаті знадобилося понад рік, щоб досягти цього призначення. Перед габілітацією Ейлер за порадою свого керівника таки відвідав табір для викладачів. Ось як у своїй автобіографічній книзі «Частина і ціле» Гейзенберг писав про одного зі своїх найближчих молодих учнів:

Він відразу мені сподобався не тільки своєю обдарованістю, яка далеко виходила за середній рівень, але також і своїм зовнішнім виглядом. Він виглядав більш вразливим і чуйним, ніж більшість студентів, і на його обличчі — якраз коли він посміхався — можна було іноді помітити страдницьку риску. У нього було тонке довгасте обличчя з запалими щоками та високим чолом, з білявим кучерявим волоссям, і в його промові відчувалася напружена зосередженість, незвичайна для молодої людини… його батьки ледве змогли нашкребти кошти на його навчання. Сам Він був переконаним комуністом… Ейлер був заручений з молодою дівчиною, яка через своє єврейське походження змушена була тікати з Німеччини та жила у Швейцарії. Про людей, які захопили у 1933 році владу у Німеччині, він міг говорити тільки з огидою.

Однак доказів, що Ейлер дотримувався комуністичних поглядів, не існує. За свідченням його близького друга Гаральда Вергеланда[en], Ейлер не був «політично організований» і за своїми переконаннями був скоріше соціал-демократом. Після початку Другої світової війни його спочатку не призвали до лав Збройних сил (мабуть, за станом здоров'я), проте у 1940 році, попри можливість отримати звільнення від військової служби для роботи в урановому проєкті, націленому на створення атомної бомби для нацистської Німеччини, він записався добровольцем в авіацію. Як писав Гейзенберг, на цей крок Ейлера штовхнуло гостре почуття безнадії; ось як він передає аргументи свого молодшого колеги:

Ви знаєте, що я це зробив не для того, щоб боротися за перемогу. Бо, по-перше, я не вірю в можливість перемоги Гітлера, а по-друге, перемога націонал-соціалістичної Німеччини була б для мене так само жахлива, як і перемога всякого агресора. Розв'язний цинізм, з яким можновладці порушують заради своєї вигоди все ними ж проголошені принципи, не залишає для мене більше ніякої надії… якби у мене ще залишалися якісь надії, я, напевно, і вчинив би по-іншому. Але я так сильно відчуваю безглуздість того, що відбувається, що вже не можу набратися мужності для думок про майбутнє.

Ейлер пройшов навчання на бортового метеоролога та штурмана і служив переважно у Відні та Південно-Східній Європі. Після нападу Німеччини на СРСР його підрозділ був відправлений на Східний фронт для проведення розвідувальних польотів над Кримом й Азовським морем. Машина Ейлера була збита у першому ж польоті 23 червня 1941 року. У наступні роки сім'я молодого фізика за підтримки Гейзенберга намагалася прояснити його долю, проте пошуки ні до чого не привели.

Наукова діяльність ред.

Наукова спадщина Ейлера містить 12 публікацій, написаних протягом шести останніх років життя. У 1935 році у своїй дисертації Ейлер досліджував важливе у квантовій електродинаміці завдання про розсіювання світла у світлі, поставлене Гейзенбергом і Дебаєм. Ця робота, у якій брав участь Бернгард Коккель[de] (інший учень Гейзенберга), стала одним із ранніх провісників теорії перенормування, проте сам ефект розсіювання світла на світлі, згідно з розрахунками, виявився надзвичайно малим і недоступним для безпосереднього експериментального спостереження. Через роки з'ясувалося, що при заміні одного з взаємодійних фотонів на віртуальний фотон кулонівського поля ядра атома ефект проявляється як дельбрюківське розсіювання. Розвиваючи свій підхід, у 1936 році спільно з Гейзенбергом Ейлер опублікував висновок лагранжиана Гейзенберга — Ейлера, який описує нелінійні поправки до рівнянь Максвелла, які враховують ефекти поляризації вакууму.

У співпраці з Гейзенбергом Ейлер розробив низку питань фізики космічних променів. Зокрема, у 1938 році їм вдалося розвинути методи аналізу даних про поглинання первинних (які надходять в атмосферу Землі з космосу) космічних променів у різних середовищах й оцінити час життя ( с) основної частинки «жорсткої» компоненти вторинного (яке утворюється в атмосфері при поглинанні первинного випромінювання та спостерігається поблизу поверхні Землі) космічного випромінювання. Цією часткою, яку на той час називали «мезоном» і помилково ототожнювали з передбаченою Хідекі Юковою часткою, за сучасними уявленнями є мюон. Того ж року Ейлер, працюючи у тісному контакті з експериментатором Герхардом Гоффманом[en], проаналізував природу так званих «гоффманових спалахів» (нім. Hoffmannsche Stöße), відповідальних за виробництво «жорсткої» компоненти космічних променів («мезонів»), і знайшов свідчення на користь гіпотези Гейзенберга про їх «вибухове» (а не каскадне, як у широких атмосферних зливах, які виробляють переважно електрони) походження.

Список публікацій ред.

  • Euler H., Kockel B. Über die Streuung von Licht an Licht nach der Diracschen Theorie // Naturwissenschaften. — 1935. — Nr. 15 (3 November). — DOI:10.1007/BF01493898.
  • Euler H. Über die Streuung von Licht an Licht nach der Diracschen Theorie // Annalen der Physik. — 1936. — Nr. 5 (3 November). — DOI:10.1002/andp.19364180503.
  • Heisenberg W., Euler H. Folgerungen aus der Diracschen Theorie des Positrons // Zeitschrift für Physik. — 1936. — Nr. 11—12 (3 November). — arXiv:physics/0605038. — DOI:10.1007/BF01343663.
  • Euler H. Über die Wechselwirkung in den schweren Atomkernen // Naturwissenschaften. — 1937. — Nr. 13 (3 November). — DOI:10.1007/BF01796279.
  • Euler H. Über die Art der Wechselwirkung in den schweren Atomkernen // Zeitschrift für Physik. — 1937. — Nr. 9—10 (3 November). — DOI:10.1007/BF01371561.
  • Euler H. Zur Diskussion der Hoffmannschen Stöße und der durchdringenden Komponente in der Höhenstrahlung // Naturwissenschaften. — 1938. — Nr. 23 (3 November). — DOI:10.1007/BF01590595.
  • Euler H. Die Erzeugung Hoffmaunscher Stöße durch Multiplikation // Zeitschrift für Physik. — 1938. — Nr. 7—8 (3 November). — DOI:10.1007/BF01343606.
  • Euler H. Über die durchdringende Komponente der kosmischen Strahlung und die von ihr erzeugten Hoffmannschen Stöße // Zeitschrift für Physik. — 1938. — Nr. 11—12 (3 November). — DOI:10.1007/BF01339951.
  • Euler H., Heisenberg W. Theoretische Gesichtspunkte zur Deutung der kosmischen Strahlung // Ergebnisse der exakten Naturwissenschaften. — 1938. — 3 November. — DOI:10.1007/BFb0112095. В русском переводе:
    • Гейзенберг В., Эйлер Г. К теории космического излучения. I // УФН. — 1939. — Т. 21, вип. 2 (3 листопада). — С. 130—161. — DOI:10.3367/UFNr.0021.193902d.0130.
    • Гейзенберг В., Эйлер Г. К теории космического излучения. II // УФН. — 1939. — Т. 21, вип. 3 (3 листопада). — С. 261—300. — DOI:10.3367/UFNr.0021.193903b.0261.
  • Euler H., Wergeland H. Über die ausgedehnten Schauer der kosmischen Strahlung in der Luft // Naturwissenschaften. — 1939. — Nr. 28 (3 November). — DOI:10.1007/BF01489233.
  • Euler H. Über die Beobachtung von Luftschauern und Kernzertrümmerungen der kosmischen Strahlung in der Ionisationskammer // Zeitschrift für Physik. — 1940. — Nr. 1—2 (3 November). — DOI:10.1007/BF01611493.
  • Euler H. Über die Beobachtung von Luftschauern und Kernzertrümmerungen der kosmischen Strahlung in der Ionisationskammer // Naturwissenschaften. — 1940. — Nr. 9 (3 November). — DOI:10.1007/BF01481149.

Примітки ред.

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #173144985 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984
  3. ↑ Hoffmann, 1989, с. 382.
  4. Hoffmann, 1989, с. 382—383.
  5. ↑ Hoffmann, 1989, с. 383.
  6. Cassidy, 2009, с. 238—239.
  7. Гейзенберг, 1989, с. 277.
  8. Гейзенберг, 1989, с. 292—293.
  9. Гейзенберг, 1989, с. 294.
  10. Cassidy, 2009, с. 309.
  11. Euler, 1936.
  12. Heisenberg & Euler, 1936.
  13. Mehra & Rechenberg, 2001, с. 921—922.
  14. Euler & Heisenberg, 1938.
  15. Mehra & Rechenberg, 2001, с. 954.
  16. Mehra & Rechenberg, 2001, с. 940.


Джерела ред.

  • Hoffmann D. Kriegsschicksale: Hans Euler (1909–1941) // Physikalische Blätter. — Nr. 9. — DOI:10.1002/phbl.19890450910.
  • Cassidy D.C. Beyond Uncertainty: Heisenberg, Quantum Physics, and the Bomb. — New York : Bellevue Literary Press, 2009.
  • Mehra J., Rechenberg H. The Historical Development of Quantum Theory. Vol. 6: The Completion of Quantum Mechanics, 1926-1941. Part 2: The Conceptual Completion and the Extensions of Quantum Mechanics, 1932-1941. — Springer, 2001.
  • Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое / Пер. с нем. — M. : Наука, 1989. — 401 с. — ISBN 5-02-012452-9.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gans Genrih Ejler nim Hans Heinrich Euler 6 zhovtnya 1909 1909zhovtnya06 Merano 23 chervnya 1941 Azovske more nimeckij fizik teoretik Avtor robit z kvantovoyi elektrodinamiki fiziki elementarnih chastinok i fiziki kosmichnih promeniv vidomij nasampered yak odin z avtoriv lagranzhiana Gejzenberga Ejlera Gans Ejlernim Hans Heinrich EulerNarodivsya 6 kvitnya 1909 1909 04 06 1 Merano ItaliyaPomer 1941 Azovske moreKrayina Nimecka imperiyaDiyalnist fizikAlma mater Lejpcizkij universitetGaluz teoretichna fizikaNaukovij kerivnik Verner Gejzenberg i Fridrih Gund 2 Vijna Druga svitova vijna Gans Ejler u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Naukova diyalnist 3 Spisok publikacij 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaBiografiya red Gans Ejler narodivsya u pivdennotirolskomu misti Merano u sim yi hudozhnika U 1914 roci sim ya u yakij bula i druga ditina divchinka Marita povernulasya u ridne misto batka Dyusseldorf de yunij Gans navchavsya u gimnaziyi princa Georga Prinz Georg Gymnasium i u 1928 roci otrimav atestat zrilosti Abitur Pislya roku provedenogo na bremenskih korabelnyah dlya otrimannya neobhidnih zasobiv j inzhenernih navichok u 1929 roci Ejler vstupiv do Myunhenskogo universitetu shob vivchati tehnichnu fiziku Pislya dvoh semestriv vin perevivsya u Bonnskij universitet de zrobiv ostatochnij vibir na korist teoretichnoyi fiziki i vzimku 1933 34 roku opinivsya u Lejpcizkomu universiteti odnomu z najbilshih centriv fizichnih doslidzhen de na toj chas pracyuvali Verner Gejzenberg Peter Debaj ta Fridrih Gund 3 Voseni 1935 roku Ejler uspishno zahistiv doktorsku disertaciyu Rozsiyannya svitla u svitli yak naslidok teoriyi Diraka nim Uber die Streuung von Licht an Licht nach der Diracschen Theorie vikonanu pid kerivnictvom Gejzenberga z vidznakoyu sklav neobhidni ispiti i u chervni 1936 roku zdobuv doktorskij stupin Shob zabezpechuvati sim yu pislya smerti batka molodij uchenij buv zmushenij zminiti kilka timchasovih robit i lishe voseni 1937 roku pro prichinu zatrimki div nizhche otrimav oplachuvane misce v instituti Gejzenberga Vzhe u chervni nastupnogo roku vin predstaviv robotu Do diskusiyi pro goffmanovi spalahi ta proniknu komponentu kosmichnogo viprominyuvannya nim Zur Diskussion der Hoffmaunschen Stosse und der durchdringenden Komponente der kosmischen Strahlung dlya prohodzhennya proceduri gabilitaciyi ta z oseni otrimav pravo vikladati u Lejpcizkomu universiteti 4 Ejler vkraj negativno stavivsya do nacistskogo rezhimu sho chastkovo zumovlyuvalosya osobistimi motivami Cej radikalizm ne buv sekretom dlya otochennya 5 Tak vin neodnorazovo vidmovlyavsya vstupati u bud yaki nacistski organizaciyi ta vidviduvati tabir dlya majbutnih vikladachiv de provodilasya yihnya ideologichna obrobka Z ciyeyi prichini vidrazu pislya zdobuttya doktorskogo stupenya Ejler ne buv zatverdzhenij yak pomichnik Gejzenberga ostannomu u rezultati znadobilosya ponad rik shob dosyagti cogo priznachennya Pered gabilitaciyeyu Ejler za poradoyu svogo kerivnika taki vidvidav tabir dlya vikladachiv 6 Os yak u svoyij avtobiografichnij knizi Chastina i cile Gejzenberg pisav pro odnogo zi svoyih najblizhchih molodih uchniv 7 Vin vidrazu meni spodobavsya ne tilki svoyeyu obdarovanistyu yaka daleko vihodila za serednij riven ale takozh i svoyim zovnishnim viglyadom Vin viglyadav bilsh vrazlivim i chujnim nizh bilshist studentiv i na jogo oblichchi yakraz koli vin posmihavsya mozhna bulo inodi pomititi stradnicku risku U nogo bulo tonke dovgaste oblichchya z zapalimi shokami ta visokim cholom z bilyavim kucheryavim volossyam i v jogo promovi vidchuvalasya napruzhena zoseredzhenist nezvichajna dlya molodoyi lyudini jogo batki ledve zmogli nashkrebti koshti na jogo navchannya Sam Vin buv perekonanim komunistom Ejler buv zaruchenij z molodoyu divchinoyu yaka cherez svoye yevrejske pohodzhennya zmushena bula tikati z Nimechchini ta zhila u Shvejcariyi Pro lyudej yaki zahopili u 1933 roci vladu u Nimechchini vin mig govoriti tilki z ogidoyu Odnak dokaziv sho Ejler dotrimuvavsya komunistichnih poglyadiv ne isnuye Za svidchennyam jogo blizkogo druga Garalda Vergelanda en Ejler ne buv politichno organizovanij i za svoyimi perekonannyami buv skorishe social demokratom 5 Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni jogo spochatku ne prizvali do lav Zbrojnih sil mabut za stanom zdorov ya prote u 1940 roci popri mozhlivist otrimati zvilnennya vid vijskovoyi sluzhbi dlya roboti v uranovomu proyekti nacilenomu na stvorennya atomnoyi bombi dlya nacistskoyi Nimechchini vin zapisavsya dobrovolcem v aviaciyu Yak pisav Gejzenberg na cej krok Ejlera shtovhnulo gostre pochuttya beznadiyi os yak vin peredaye argumenti svogo molodshogo kolegi 8 Vi znayete sho ya ce zrobiv ne dlya togo shob borotisya za peremogu Bo po pershe ya ne viryu v mozhlivist peremogi Gitlera a po druge peremoga nacional socialistichnoyi Nimechchini bula b dlya mene tak samo zhahliva yak i peremoga vsyakogo agresora Rozv yaznij cinizm z yakim mozhnovladci porushuyut zaradi svoyeyi vigodi vse nimi zh progolosheni principi ne zalishaye dlya mene bilshe niyakoyi nadiyi yakbi u mene she zalishalisya yakis nadiyi ya napevno i vchiniv bi po inshomu Ale ya tak silno vidchuvayu bezgluzdist togo sho vidbuvayetsya sho vzhe ne mozhu nabratisya muzhnosti dlya dumok pro majbutnye Ejler projshov navchannya na bortovogo meteorologa ta shturmana i sluzhiv perevazhno u Vidni ta Pivdenno Shidnij Yevropi Pislya napadu Nimechchini na SRSR jogo pidrozdil buv vidpravlenij na Shidnij front dlya provedennya rozviduvalnih polotiv nad Krimom j Azovskim morem Mashina Ejlera bula zbita u pershomu zh poloti 23 chervnya 1941 roku 5 9 U nastupni roki sim ya molodogo fizika za pidtrimki Gejzenberga namagalasya proyasniti jogo dolyu prote poshuki ni do chogo ne priveli 5 10 Naukova diyalnist red Naukova spadshina Ejlera mistit 12 publikacij napisanih protyagom shesti ostannih rokiv zhittya 5 U 1935 roci u svoyij disertaciyi 11 Ejler doslidzhuvav vazhlive u kvantovij elektrodinamici zavdannya pro rozsiyuvannya svitla u svitli postavlene Gejzenbergom i Debayem Cya robota u yakij brav uchast Berngard Kokkel de inshij uchen Gejzenberga stala odnim iz rannih provisnikiv teoriyi perenormuvannya prote sam efekt rozsiyuvannya svitla na svitli zgidno z rozrahunkami viyavivsya nadzvichajno malim i nedostupnim dlya bezposerednogo eksperimentalnogo sposterezhennya 3 Cherez roki z yasuvalosya sho pri zamini odnogo z vzayemodijnih fotoniv na virtualnij foton kulonivskogo polya yadra atoma efekt proyavlyayetsya yak delbryukivske rozsiyuvannya Rozvivayuchi svij pidhid u 1936 roci spilno z Gejzenbergom Ejler opublikuvav 12 visnovok lagranzhiana Gejzenberga Ejlera yakij opisuye nelinijni popravki do rivnyan Maksvella yaki vrahovuyut efekti polyarizaciyi vakuumu 13 U spivpraci z Gejzenbergom Ejler rozrobiv nizku pitan fiziki kosmichnih promeniv 14 Zokrema u 1938 roci yim vdalosya rozvinuti metodi analizu danih pro poglinannya pervinnih yaki nadhodyat v atmosferu Zemli z kosmosu kosmichnih promeniv u riznih seredovishah j ociniti chas zhittya 2 7 10 6 displaystyle 2 7 times 10 6 nbsp s osnovnoyi chastinki zhorstkoyi komponenti vtorinnogo yake utvoryuyetsya v atmosferi pri poglinanni pervinnogo viprominyuvannya ta sposterigayetsya poblizu poverhni Zemli kosmichnogo viprominyuvannya Ciyeyu chastkoyu yaku na toj chas nazivali mezonom i pomilkovo ototozhnyuvali z peredbachenoyu Hideki Yukovoyu chastkoyu za suchasnimi uyavlennyami ye myuon 15 Togo zh roku Ejler pracyuyuchi u tisnomu kontakti z eksperimentatorom Gerhardom Goffmanom en proanalizuvav prirodu tak zvanih goffmanovih spalahiv nim Hoffmannsche Stosse vidpovidalnih za virobnictvo zhorstkoyi komponenti kosmichnih promeniv mezoniv i znajshov svidchennya na korist gipotezi Gejzenberga pro yih vibuhove a ne kaskadne yak u shirokih atmosfernih zlivah yaki viroblyayut perevazhno elektroni pohodzhennya 16 Spisok publikacij red Euler H Kockel B Uber die Streuung von Licht an Licht nach der Diracschen Theorie Naturwissenschaften 1935 Nr 15 3 November DOI 10 1007 BF01493898 Euler H Uber die Streuung von Licht an Licht nach der Diracschen Theorie Annalen der Physik 1936 Nr 5 3 November DOI 10 1002 andp 19364180503 Heisenberg W Euler H Folgerungen aus der Diracschen Theorie des Positrons Zeitschrift fur Physik 1936 Nr 11 12 3 November arXiv physics 0605038 DOI 10 1007 BF01343663 Euler H Uber die Wechselwirkung in den schweren Atomkernen Naturwissenschaften 1937 Nr 13 3 November DOI 10 1007 BF01796279 Euler H Uber die Art der Wechselwirkung in den schweren Atomkernen Zeitschrift fur Physik 1937 Nr 9 10 3 November DOI 10 1007 BF01371561 Euler H Zur Diskussion der Hoffmannschen Stosse und der durchdringenden Komponente in der Hohenstrahlung Naturwissenschaften 1938 Nr 23 3 November DOI 10 1007 BF01590595 Euler H Die Erzeugung Hoffmaunscher Stosse durch Multiplikation Zeitschrift fur Physik 1938 Nr 7 8 3 November DOI 10 1007 BF01343606 Euler H Uber die durchdringende Komponente der kosmischen Strahlung und die von ihr erzeugten Hoffmannschen Stosse Zeitschrift fur Physik 1938 Nr 11 12 3 November DOI 10 1007 BF01339951 Euler H Heisenberg W Theoretische Gesichtspunkte zur Deutung der kosmischen Strahlung Ergebnisse der exakten Naturwissenschaften 1938 3 November DOI 10 1007 BFb0112095 V russkom perevode Gejzenberg V Ejler G K teorii kosmicheskogo izlucheniya I UFN 1939 T 21 vip 2 3 listopada S 130 161 DOI 10 3367 UFNr 0021 193902d 0130 Gejzenberg V Ejler G K teorii kosmicheskogo izlucheniya II UFN 1939 T 21 vip 3 3 listopada S 261 300 DOI 10 3367 UFNr 0021 193903b 0261 Euler H Wergeland H Uber die ausgedehnten Schauer der kosmischen Strahlung in der Luft Naturwissenschaften 1939 Nr 28 3 November DOI 10 1007 BF01489233 Euler H Uber die Beobachtung von Luftschauern und Kernzertrummerungen der kosmischen Strahlung in der Ionisationskammer Zeitschrift fur Physik 1940 Nr 1 2 3 November DOI 10 1007 BF01611493 Euler H Uber die Beobachtung von Luftschauern und Kernzertrummerungen der kosmischen Strahlung in der Ionisationskammer Naturwissenschaften 1940 Nr 9 3 November DOI 10 1007 BF01481149 Primitki red Deutsche Nationalbibliothek Record 173144985 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 a b Hoffmann 1989 s 382 Hoffmann 1989 s 382 383 a b v g d Hoffmann 1989 s 383 Cassidy 2009 s 238 239 Gejzenberg 1989 s 277 Gejzenberg 1989 s 292 293 Gejzenberg 1989 s 294 Cassidy 2009 s 309 Euler 1936 Heisenberg amp Euler 1936 Mehra amp Rechenberg 2001 s 921 922 Euler amp Heisenberg 1938 Mehra amp Rechenberg 2001 s 954 Mehra amp Rechenberg 2001 s 940 Dzherela red Hoffmann D Kriegsschicksale Hans Euler 1909 1941 Physikalische Blatter Nr 9 DOI 10 1002 phbl 19890450910 Cassidy D C Beyond Uncertainty Heisenberg Quantum Physics and the Bomb New York Bellevue Literary Press 2009 Mehra J Rechenberg H The Historical Development of Quantum Theory Vol 6 The Completion of Quantum Mechanics 1926 1941 Part 2 The Conceptual Completion and the Extensions of Quantum Mechanics 1932 1941 Springer 2001 Gejzenberg V Fizika i filosofiya Chast i celoe Per s nem M Nauka 1989 401 s ISBN 5 02 012452 9 Posilannya red Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gans Ejler amp oldid 39478420