Галицьке озеро Га лицьке озеро рос Галичское озеро найбільше озеро Костромської області Росії 58 24 23 пн ш 42 17 54 сх

Га́лицьке озеро (рос. Галичское озеро) — найбільше озеро Костромської області Росії.

Галицьке озеро

58°24′23″ пн. ш. 42°17′54″ сх. д. / 58.40650000002777631° пн. ш. 42.2985000000277722° сх. д.Координати: 58°24′23″ пн. ш. 42°17′54″ сх. д. / 58.40650000002777631° пн. ш. 42.2985000000277722° сх. д.
Розташування
Країна	Росія
Регіон	Костромська область
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні	75,4 км²
Висота	100 м
Глибина макс.	5 м
Довжина	17 км
Ширина	6,4 км
Вода
Басейн
Вливаються	Chelsma^d, Srednyaya^d і Svyatichka^d
Витікають	Вьокса (притока Костроми)^d
Площа басейну	872 км²
Країни басейну	Росія
Інше
Geonames	562155
Код ДВР Росії	08010300111110000005789
Галицьке озеро (Росія)


Галицьке озеро у Вікісховищі

Гідрографія ред.

Площа 75,4 км². Витягнуто із заходу на схід. Довжина озера — 17 км, найбільша ширина — 6,4 км, глибина до 3,5 метра. Береги плоскі, заболочені. Дно мулисте, в озері великі запаси сапропелю. Покривається льодом в кінці жовтня — початку листопада, скресає в квітні.

Рівень води в озері — 101 м над рівнем моря. Галицьке озеро живиться в основному ґрунтовими водами. Зі східного боку в нього впадають кілька річок, найбільші — Челсма і Середня, витікає Вьокса.

На південному березі озера розташоване місто Галич.

Палеогеографія ред.

Улоговина озера утворилася понад 125 тисяч років тому при таненні льодовикових вод. У той час її розміри перевершували величину нинішнього озера.

Історія ред.

В одному з рідкісних говорів жителів узбережжя Галицького озера збереглася ймовірна стара назва водойми — «Нерон».

Озеро в XXI столітті ред.

Озеро багате на рибу, проте в останні роки спостерігається тенденція до його обміління. Через мілководність 70 % площі водойми поросло заростями і замулено, що може поставити під загрозу екосистему озера.

Навколишня природа ред.

Навколо знаходиться Державний природний заказник «Галицький», що включає в себе заболочені приозерні ділянки. У ньому збереглася реліктова чорна вільха, там зустрічається понад 180 видів птахів, 37 видів ссавців і 9 видів амфібій і рептилій.

Примітки ред.

Озеро Галичское / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
↑ А. В. Измайлова. Галичское озеро // Вода России. з джерела 9 вересня 2020
Галичское озеро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
↑ Аркуш карти O-38-XIII. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1989 р. (рос.)
Аркуш карти O-38-49-Г.
↑ . history.galich44.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 14 травня 2020.
Свиньин П. П. часть I, глава «Галич» // Картины России и быт разноплеменных её народов из путешествий П.П.Свиньина. — С-Петербург, 1839. — С. 170—171. (рос.)
Г. К. Фомичева, Т. М. Колесова. Экологическое состояние Галичского озера // Костромская земля / выпуск № 3 (1995). kostromka.ru (рос.). оригіналу за 20181013220743. Процитовано 20 червня 2019.

Посилання ред.

История рыболовства и Рыбной слободы в Галиче с конца XVIII до середины XX веков. history.galich44.ru (рос.). оригіналу за 20180923233810. Процитовано 20 червня 2019. (рос.)
Галичское озеро и его подробное описание. костромские-деревни.рф (рос.). Костромские деревни. оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 20 червня 2019. (рос.)
Фотогалерея Галичского озера. fotki.galich44.ru. оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 20 червня 2019. (рос.)

[ГВР-1] Озеро Галичское / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

[Вода_России-2] А. В. Измайлова. Галичское озеро // Вода России. з джерела 9 вересня 2020

[БСЭ3-3] Галичское озеро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).

[O-38-XIII-4] Аркуш карти O-38-XIII. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1981 р. Видання 1989 р. (рос.)

[O-38-49-Г-5] Аркуш карти O-38-49-Г.

[:0-6] . history.galich44.ru. Архів оригіналу за 19 листопада 2020. Процитовано 14 травня 2020.

[7] Свиньин П. П. часть I, глава «Галич» // Картины России и быт разноплеменных её народов из путешествий П.П.Свиньина. — С-Петербург, 1839. — С. 170—171. (рос.)

[kostromka.ru-8] Г. К. Фомичева, Т. М. Колесова. Экологическое состояние Галичского озера // Костромская земля / выпуск № 3 (1995). kostromka.ru (рос.). оригіналу за 20181013220743. Процитовано 20 червня 2019.