Гай Фанній Страбон (середина — кінець II ст. до н. е.) — давньоримський політик, консул 122 року до н. е., та історик-анналіст II ст. до н. е.
| Гай Фанній | |
|---|---|
| лат. C. Fannius M.f. | |
| Народився | не пізніше 165 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер | не раніше 122 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | письменник, Ancient Roman historian, давньоримський політик, Ancient Roman military personnel |
| Знання мов | латина |
| Членство | Scipionic Circled |
| Посада | народний трибун, давньоримський сенатор[d] і консул |
| Батько | Marcus Fanniusd |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | Laelia Minord |
| Діти | Gaius Fanniusd |
Життєпис ред.
Походив з аристократичної родини. Проте замало знань щодо його життя. Відомо, що він слухав лекції стоїка Панетія. Невідомо коли став зятем Гая Лелія, впливового римського політика, друга Сципіона Молодшого.
У 146 році до н. е. Гай Фанній брав участь у захоплені Карфагену. У 142 році став народним трибуном. У 141 році до н. е. його було спрямовано з підкріпленням для військ, що боролися з Віріатом.
Після повернення через деякий час зблизився з партією Гракхів. Він став другом Гая Гракха, за допомогою останнього Гая Фаннія у 122 році до н. е. обрано консулом. Втім незабаром перейшов на бік оптиматів й виступив проти законопроєкту Гая Гракха щодо надання італікам прав римського громадянства. Після цього допомагав розбити прихильників Гракха.
Творчість ред.
Фанній написав роботу під назвою «Аннали», яка починалася з стародавніх часів до його часу. Сучасники та нащадки цінували цю історичну працю, зокрема Саллюстій та Цицерон. До нашого часу надійшло лише 9 фрагментів.
Джерела ред.
- Badian, Ernst, Domitus Ahenobarbus, Gnaeus (2), in Hornblower, Simon, Oxford Classical Dictionary, Oxford, Oxford University Press. (англ.)
- Cicero M. T. De re publica — 0051.
- ↑ Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
- ↑ Digital Prosopography of the Roman Republic