www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гайове Луцький район Гайове іноді Переброди 1 до 1964 р Преображенське Пшебраже пол Przebraże Пшебродзь пол Przebródź се

Гайове (Луцький район)

Гайове́ (іноді Переброди, до 1964 р. — Преображенське, Пшебраже (пол. Przebraże), Пшебродзь (пол. Przebródź))— село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 486 осіб.

село Гайове
Країна  Україна
Область Волинська область
Район Луцький район
Рада Тростянецька сільська громада
Основні дані
Населення 486
Площа 2,372 км²
Густота населення 204,89 осіб/км²
Поштовий індекс 45282
Телефонний код +380 3365
Географічні дані
Географічні координати 50°54′21″ пн. ш. 25°33′20″ сх. д. / 50.90583° пн. ш. 25.55556° сх. д. / 50.90583; 25.55556Координати: 50°54′21″ пн. ш. 25°33′20″ сх. д. / 50.90583° пн. ш. 25.55556° сх. д. / 50.90583; 25.55556
Середня висота
над рівнем моря 		201 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Волі, 23, с. Тростянець, Ківерцівський р-н, Волинська обл., 45214;
староста — вул. Миколи Олексюка, 12, с. Озеро, Ківерцівський р-н, Волинська обл., 45222
Карта
Гайове
Гайове
Мапа

 Гайове у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Гайове.

Історія ред.

Колишні назви села та його адміністративно-територіальні приналежності ред.

Колишні назви села
Назва Період Посилання
Пшебродзь 1864-1921
Пшебраже 1921-1946 ,
Преображенське 1946-1964 ,
Гайове 1964-н.ч.

Село Пшебродзь (пол. Przebródź), як польська колонія, було засноване у 1864 році.

7 червня 1946 року село Пшебраже було перейменовано на Преображенське (а Пшебраженську сільську Раду перейменовано в Преображенську сільську Раду) Указом Президії Верховної Ради УРСР .

У 1964 році село Преображенське було перейменовано в село Гайове

Адміністративно-територіальні приналежності села
Назва села Адміністративно-територіальна приналежність Період
Пшебродзь Луцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія 1864-1917
Пшебраже ґміна Тростянець, Луцький повіт, Волинське воєводство, Польська Республіка 1921-1939
Пшебраже Пшебраженська сільська Рада, Киверцівський район, Волинська область, УРСР 1939-1941
Пшебраже район Ківерці, Луцький ґебіт, Генеральна округа Волинь-Поділля, Райхскомісаріат Україна 1942-1944
Преображенське Преображенська сільська Рада, Киверцівський район, Волинська область, УРСР 1946-
Гайове Озерська сільська рада, Ківерцівський район, Волинська область, УРСР 1965-2018
Гайове Тростянецька сільська громада, Ківерцівський район, Волинська область, Україна 2018-2020
Гайове Ківерцівська міська об'єднана територіальна громада, Луцький район, Волинська область, Україна 2020 - н.ч.

Українсько-польські стосунки часів II Світової війни ред.

У селі, у проміжку 8–10 березня 1943 року, відбулася, так звана, «антиукраїнська акція», на згадку про яку натрапили у фондах державних архівів України. Цей населений пункт відомий як значний осередок польської самооборони, яку не могли б створити й озброїти без санкції німецької адміністрації. Вона успішно відбила всі атаки загонів УПА і була ліквідована лише з приходом Червоної армії.

За іншими даними, село було найбільшим центром польської самооборони (тут було понад 30 самооборонних «пляцувок») у період «волинської трагедії». В селі функціонувала майстерня, у якій ремонтували пошкоджену трофейну зброю та виробляли автомати Стен. За свідченням істориків, до середини 1943 року у селі Пшебраже, проживало приблизно 20 тисяч поляків. Керівниками «самооборони» були Альберт Василевські, Людвік Францевич Малиновський, Генрик Цибульський (пол. Henryk Cybulski).

Коротка хронологія історичних подій в селі Пшебраже в 1943 р.

  • У  ніч  з 4 на 5  липня  повстанські відділи сконцентрувалися на околицях Пшебража, у якому на той час перебувала сильна база самооборони, з якої поляки тероризували навколишні українські села Омельне, Гавчиці, Тростянець. Бій за Пшебраже тривав добу. Під час штурму польських позицій повстанці змушені були використовувати навіть артилерію, однак взяти бази не змогли, оскільки з тилу штурмуючих несподівано атакували радянські партизани, які змусили повстанців відступити.
  • 12 липня керівник самооборони Генрик Цибульський зі своїм загоном провів вдалу попереджувальну атаку на школу кадрів УПА в селі Тростянець, у результаті якої її було знищено та розпорошено загони противника. Існує також версія, що напад поляків на Тростянець був з метою покарати мешканців села за те, що тут напередодні було вбито польського шуцмана, який хотів знайти їздового для перевезення партії масла із фільварку, що містився у колишній рільничій школі, до Ківерців.
  • 31 липня  відбулася друга атака загонами ОУН  і  УПА скупчення поляків у Пшебражому, проте була відбита польською самообороною.
  • 31 серпня українські сили підсилені львівським угрупуванням, за допомогою важкої артилерії розпочали штурм колонії Пшебраже. Поляки залучилися підтримкою підпоручника «Джазгі» партизанського загону АК «Луна», що налічував 107 людей, та самообороною з Рафалівки. Водночас через Варханські болота у напрямі на Германівку пробралася окрема відбірна група захисників Пшебража, що складалася зі 120 людей, підсилена відділом кінної розвідки Пшебража у складі 30 бійців, яка налагоджувала контакти з радянськими партизанськими загонами. Бандерівці не очікували контратаки (вони не врахували найгіршого — зрадництва) і зазнали великих втрат. У результаті залишки військ УПА почали відступати. Це була остання атака УПА на найбільший польський бастіон на Волині.

У «Кресовій книзі справедливих», яку написав Ромуальд Нєдзєлко, а випустив у світ Інститут національної пам'яті Республіки Польща, розповідається: «За свідченням Богуслава Лозінського, двоє українців — Сидір Ольхович і Никифор Климчук — попередили поляків, що неподалік села Тростянець бандерівці створюють потужне угрупування. Обидва прибули у Пшебраже з білими хустинами в руках і повідомили, що вони — українські патріоти, але не визнають методів боротьби, які використовують бандерівці. Тому передали командуванню Пшебража докладну інформацію про сили упівців у Тростянці та погодилися бути провідниками, якщо потрібно буде наступати».

Битви за Пшебраже припинилися наприкінці січня 1944 року, коли вторгнення Червоної Армії докорінно змінило ситуацію на Волині. Учасники самооборони були змушені переховуватися, чи вступити в комуністичні партизанські загони. 1945 р. польські мешканці були змушені переселитися до Польщі в рамках взаємних польсько-українських переселень, а більшість навколишніх хуторів і колоній припинили існування.

Сучасність ред.

До 8 жовтня 2018 року село підпорядковувалось Озерській сільській раді Ківерцівського району Волинської області.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 457 осіб, з яких 205 чоловіків та 252 жінки.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 469 осіб.

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,41 %
інші 0,21 %

Відомі люди ред.

  • Генрик Цибульський (пол. Henryk Cybulski) — народився в Пшебражі, до війни працював лісником, був знаним бігуном-стаєром; переконаний кресовий шовініст і українофоб; ув'язнений у сталінських концтаборах, утік із Сибіру й повернувся додому, в 1943—1944 рр. за дорученням уряду підпільної Польщі керував самообороною рідного села та нападами на сусідні українські села, співпрацював зі сталінськими червоними партизанами та окупаційною німецькою адміністрацією. Після приходу радянської влади самооборона Пшебража була розпущена, а Цибульський спершу переховувався, а пізніше вступив до комуністичної польської партизанської бригади «Ґрюнвальд», проте зазнав переслідувань комуністичної служби безпеки. В середині 80-х років в українському середовищі обговорювали роман Генрика Цибульського «Червоні ночі» (до 1990 року з'явилося п'ять накладів твору), у якому описана історія оборони села Пшебража.

Примітки ред.

  1. ↑ Борщик Я., Позняк-Хоменко Н. Волинь до «Волині»: протистояння почалося задовго до липня 43-го [ 10 липня 2018 у Wayback Machine.] // Історична правда. — 2018. — 7 липня.
  2. ↑ . Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 8 червня 2022. 
  3. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 7.6.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Волинської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  4. ↑ . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021. 
  5. . Верховна Рада України. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 15 червня 2020. 
  6. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019. 
  9. Тима П. Волинська проблема — дилеми українців у Польщі [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Джерела ред.

Посилання ред.


Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Gajove inodi Perebrodi 1 do 1964 r Preobrazhenske Pshebrazhe pol Przebraze Pshebrodz pol Przebrodz selo v Ukrayini u Luckomu rajoni Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 486 osib selo GajoveKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Luckij rajonRada Trostyanecka silska gromadaOsnovni daniNaselennya 486Plosha 2 372 km Gustota naselennya 204 89 osib km Poshtovij indeks 45282Telefonnij kod 380 3365Geografichni daniGeografichni koordinati 50 54 21 pn sh 25 33 20 sh d 50 90583 pn sh 25 55556 sh d 50 90583 25 55556 Koordinati 50 54 21 pn sh 25 33 20 sh d 50 90583 pn sh 25 55556 sh d 50 90583 25 55556Serednya visotanad rivnem morya 201 mMisceva vladaAdresa radi vul Voli 23 s Trostyanec Kivercivskij r n Volinska obl 45214 starosta vul Mikoli Oleksyuka 12 s Ozero Kivercivskij r n Volinska obl 45222KartaGajoveGajoveMapa Gajove u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Gajove Zmist 1 Istoriya 1 1 Kolishni nazvi sela ta jogo administrativno teritorialni prinalezhnosti 1 2 Ukrayinsko polski stosunki chasiv II Svitovoyi vijni 2 Suchasnist 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Vidomi lyudi 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya red Kolishni nazvi sela ta jogo administrativno teritorialni prinalezhnosti red Kolishni nazvi selaNazva Period PosilannyaPshebrodz 1864 1921 2 Pshebrazhe 1921 1946 2 3 Preobrazhenske 1946 1964 3 4 Gajove 1964 n ch 4 Selo Pshebrodz pol Przebrodz 2 yak polska koloniya bulo zasnovane u 1864 roci 7 chervnya 1946 roku selo Pshebrazhe bulo perejmenovano na Preobrazhenske a Pshebrazhensku silsku Radu perejmenovano v Preobrazhensku silsku Radu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 3 U 1964 roci selo Preobrazhenske bulo perejmenovano v selo Gajove 4 Administrativno teritorialni prinalezhnosti selaNazva sela Administrativno teritorialna prinalezhnist PeriodPshebrodz Luckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiya 1864 1917Pshebrazhe gmina Trostyanec Luckij povit Volinske voyevodstvo Polska Respublika 1921 1939Pshebrazhe Pshebrazhenska silska Rada Kivercivskij rajon Volinska oblast URSR 1939 1941Pshebrazhe rajon Kiverci Luckij gebit Generalna okruga Volin Podillya Rajhskomisariat Ukrayina 1942 1944Preobrazhenske Preobrazhenska silska Rada Kivercivskij rajon Volinska oblast URSR 1946 Gajove Ozerska silska rada Kivercivskij rajon Volinska oblast URSR 1965 2018Gajove Trostyanecka silska gromada Kivercivskij rajon Volinska oblast Ukrayina 2018 2020Gajove Kivercivska miska ob yednana teritorialna gromada Luckij rajon Volinska oblast Ukrayina 2020 n ch Ukrayinsko polski stosunki chasiv II Svitovoyi vijni red U seli u promizhku 8 10 bereznya 1943 roku vidbulasya tak zvana antiukrayinska akciya na zgadku pro yaku natrapili u fondah derzhavnih arhiviv Ukrayini Cej naselenij punkt vidomij yak znachnij oseredok polskoyi samooboroni yaku ne mogli b stvoriti j ozbroyiti bez sankciyi nimeckoyi administraciyi Vona uspishno vidbila vsi ataki zagoniv UPA i bula likvidovana lishe z prihodom Chervonoyi armiyi 1 Za inshimi danimi selo bulo najbilshim centrom polskoyi samooboroni tut bulo ponad 30 samooboronnih plyacuvok u period volinskoyi tragediyi V seli funkcionuvala majsternya u yakij remontuvali poshkodzhenu trofejnu zbroyu ta viroblyali avtomati Sten Za svidchennyam istorikiv do seredini 1943 roku u seli Pshebrazhe prozhivalo priblizno 20 tisyach polyakiv Kerivnikami samooboroni buli Albert Vasilevski Lyudvik Francevich Malinovskij Genrik Cibulskij pol Henryk Cybulski Korotka hronologiya istorichnih podij v seli Pshebrazhe v 1943 r U nich z 4 na 5 lipnya povstanski viddili skoncentruvalisya na okolicyah Pshebrazha u yakomu na toj chas perebuvala silna baza samooboroni z yakoyi polyaki terorizuvali navkolishni ukrayinski sela Omelne Gavchici Trostyanec Bij za Pshebrazhe trivav dobu Pid chas shturmu polskih pozicij povstanci zmusheni buli vikoristovuvati navit artileriyu odnak vzyati bazi ne zmogli oskilki z tilu shturmuyuchih nespodivano atakuvali radyanski partizani yaki zmusili povstanciv vidstupiti 12 lipnya kerivnik samooboroni Genrik Cibulskij zi svoyim zagonom proviv vdalu poperedzhuvalnu ataku na shkolu kadriv UPA v seli Trostyanec u rezultati yakoyi yiyi bulo znisheno ta rozporosheno zagoni protivnika Isnuye takozh versiya sho napad polyakiv na Trostyanec buv z metoyu pokarati meshkanciv sela za te sho tut naperedodni bulo vbito polskogo shucmana yakij hotiv znajti yizdovogo dlya perevezennya partiyi masla iz filvarku sho mistivsya u kolishnij rilnichij shkoli do Kiverciv 31 lipnya vidbulasya druga ataka zagonami OUN i UPA skupchennya polyakiv u Pshebrazhomu prote bula vidbita polskoyu samooboronoyu 31 serpnya ukrayinski sili pidsileni lvivskim ugrupuvannyam za dopomogoyu vazhkoyi artileriyi rozpochali shturm koloniyi Pshebrazhe Polyaki zaluchilisya pidtrimkoyu pidporuchnika Dzhazgi partizanskogo zagonu AK Luna sho nalichuvav 107 lyudej ta samooboronoyu z Rafalivki Vodnochas cherez Varhanski bolota u napryami na Germanivku probralasya okrema vidbirna grupa zahisnikiv Pshebrazha sho skladalasya zi 120 lyudej pidsilena viddilom kinnoyi rozvidki Pshebrazha u skladi 30 bijciv yaka nalagodzhuvala kontakti z radyanskimi partizanskimi zagonami Banderivci ne ochikuvali kontrataki voni ne vrahuvali najgirshogo zradnictva i zaznali velikih vtrat U rezultati zalishki vijsk UPA pochali vidstupati Ce bula ostannya ataka UPA na najbilshij polskij bastion na Volini U Kresovij knizi spravedlivih yaku napisav Romuald Nyedzyelko a vipustiv u svit Institut nacionalnoyi pam yati Respubliki Polsha rozpovidayetsya Za svidchennyam Boguslava Lozinskogo dvoye ukrayinciv Sidir Olhovich i Nikifor Klimchuk poperedili polyakiv sho nepodalik sela Trostyanec banderivci stvoryuyut potuzhne ugrupuvannya Obidva pribuli u Pshebrazhe z bilimi hustinami v rukah i povidomili sho voni ukrayinski patrioti ale ne viznayut metodiv borotbi yaki vikoristovuyut banderivci Tomu peredali komanduvannyu Pshebrazha dokladnu informaciyu pro sili upivciv u Trostyanci ta pogodilisya buti providnikami yaksho potribno bude nastupati Bitvi za Pshebrazhe pripinilisya naprikinci sichnya 1944 roku koli vtorgnennya Chervonoyi Armiyi dokorinno zminilo situaciyu na Volini Uchasniki samooboroni buli zmusheni perehovuvatisya chi vstupiti v komunistichni partizanski zagoni 1945 r polski meshkanci buli zmusheni pereselitisya do Polshi v ramkah vzayemnih polsko ukrayinskih pereselen a bilshist navkolishnih hutoriv i kolonij pripinili isnuvannya Suchasnist red Do 8 zhovtnya 2018 roku selo pidporyadkovuvalos Ozerskij silskij radi Kivercivskogo rajonu Volinskoyi oblasti 5 Naselennya red Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 457 osib z yakih 205 cholovikiv ta 252 zhinki 6 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 469 osib 7 Mova red Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 8 Mova Vidsotokukrayinska 99 38 rosijska 0 41 inshi 0 21 Vidomi lyudi red Genrik Cibulskij pol Henryk Cybulski narodivsya v Pshebrazhi do vijni pracyuvav lisnikom buv znanim bigunom stayerom perekonanij kresovij shovinist i ukrayinofob uv yaznenij u stalinskih konctaborah utik iz Sibiru j povernuvsya dodomu v 1943 1944 rr za doruchennyam uryadu pidpilnoyi Polshi keruvav samooboronoyu ridnogo sela ta napadami na susidni ukrayinski sela spivpracyuvav zi stalinskimi chervonimi partizanami ta okupacijnoyu nimeckoyu administraciyeyu Pislya prihodu radyanskoyi vladi samooborona Pshebrazha bula rozpushena a Cibulskij spershu perehovuvavsya a piznishe vstupiv do komunistichnoyi polskoyi partizanskoyi brigadi Gryunvald prote zaznav peresliduvan komunistichnoyi sluzhbi bezpeki V seredini 80 h rokiv v ukrayinskomu seredovishi obgovoryuvali roman Genrika Cibulskogo Chervoni nochi do 1990 roku z yavilosya p yat nakladiv tvoru u yakomu opisana istoriya oboroni sela Pshebrazha 9 Primitki red a b Borshik Ya Poznyak Homenko N Volin do Volini protistoyannya pochalosya zadovgo do lipnya 43 go Arhivovano 10 lipnya 2018 u Wayback Machine Istorichna pravda 2018 7 lipnya a b v Volinska tragediya 1943 1944 rokiv Arhiv originalu za 14 lyutogo 2017 Procitovano 8 chervnya 2022 a b v Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 7 6 1946 Pro zberezhennya istorichnih najmenuvan ta utochnennya nazv Volinskoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 27 zhovtnya 2021 a b v Oblikova kartka Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 Ozerska silska rada Volinska oblast Kivercivskij rajon Verhovna Rada Ukrayini Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 15 chervnya 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Volinska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Volinska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2019 Tima P Volinska problema dilemi ukrayinciv u Polshi Arhivovano 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine Dzherela red Bubenshikova O Doroga do krivavogo poboyisha Arhivovano 4 lyutogo 2020 u Wayback Machine Volinska gazeta Vakolyuk V Lampadi pam yati Pshebrazha W Dzien Zaduszny na Przebrazu Arhivovano 2 lipnya 2014 u Wayback Machine Volinskij monitor Monitor Wolynski 2009 9 5 listopada S 2 ukr pol Genocid ukrayinciv na Volini v roki vijni z knigi Arhivovano 21 serpnya 2016 u Wayback Machine Syemashko E Vinishuvalni akciyi OUN ta UPA na Volini u lipni 1943 roku Ustimchuk R Spilna nenavist do UPA Arhivovano 16 veresnya 2018 u Wayback Machine Volinska gazeta Zahisnik Pshebrazha Genrik Cibulskij lyudina AK i NKVS Posilannya red Pogoda v seli Gajove Arhivovano 19 grudnya 2011 u Wayback Machine nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Volinskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Gajove Luckij rajon amp oldid 36544419