Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Ю́рій Олекса́ндрович Гайда́єв (*14 серпня 1954, Донецьк) — лікар, науковець, державний діяч України лівого спрямування. Міністр охорони здоров'я України (23 березня — 18 грудня 2007). Заслужений лікар України (2002). Доктор медичних наук (2007).
| Юрій Олександрович Гайдаєв | |
|---|---|
| 12-й Міністр охорони здоров'я України | |
| 23 березня 2007 — 18 грудня 2007 | |
| Президент | Віктор Ющенко |
| Прем'єр-міністр | Віктор Янукович |
| Попередник | Юрій Поляченко |
| Наступник | Василь Князевич |
| Народився | 14 серпня 1954 (69 років) Донецьк |
| Відомий як | політик |
| Політична партія | КПУ |
| Нагороди | |
| Народний депутат України | |||
|---|---|---|---|
| 6-го скликання | |||
| Комуністична партія України | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Біографія Редагувати
Закінчив Запорізький медичний інститут (1978), факультет «Лікувальна справа»;
- 07.1978—11.1982 — лікар-інтерн, ургентний лікар-уролог урологічного відділення 5-ї міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги міста Запоріжжя.
- 11.1982—11.1984 — клінічний ординатор Київського НДІ урології та нефрології.
- 11.1984—01.1992 — в.о. молодшого наукового працівника, молодший науковий працівник, старший науковий працівник відділення пластичної та відновної урології Київського НДІ урології та нефрології.
- 01.1992—09.1997 — завідувач урологічного відділення, заступник головного лікаря з медичної частини Київської обласної клінічної лікарні.
- 09.1997—01.1998 — старший науковий працівник відділення розробки, наукового супроводження, контролю виконання національних та регіональних програм реформування галузі Українського інституту громадського здоров'я.
- 01.1998—01.1999 — заступник головного лікаря з медичної частини Київського міського шпиталю для інвалідів Великої Вітчизняної війни.
- 01.1999—12.2000 — головний лікар Міської клінічної лікарні № 14.
- 12.2000—12.2005 — головний лікар Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
- 12.2005—03.2007 — заступник Міністра, 23 березня — 18 грудня 2007 — Міністр охорони здоров'я України.
- Державний службовець 4-го рангу (02.2006).
Наукова діяльність Редагувати
- Кандидат медичних наук (1989).
- Доктор медичних наук (2007); докторська дисертація на тему: «Научное обоснование модели внедрения в Украине Государственных целевых программ улучшения здоровья народа» (Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика).
Відзнаки Редагувати
- Заслужений лікар України (2002).
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003).
Депутатська діяльність Редагувати
Народний депутат України 6-го скликання 11.2007—12.2012 від КПУ, № 5 в списку, Міністр охорони здоров'я України, безпартійний. Член фракції КПУ (з 11.2007). Член Комітету з питань охорони здоров'я (з 12.2007), голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров'я, розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності (з 01.2008).
10 серпня 2012 року у другому читанні проголосував за Закон України «Про засади державної мовної політики», який суперечить Конституції України, не має фінансово-економічного обґрунтування і спрямований на знищення української мови. Закон було прийнято із порушеннями регламенту.
Особисте життя Редагувати
Має 4-х дітей.
Примітки Редагувати
- 67 інституцій громадянського суспільства аргументовано закликали депутатів не голосувати за прийняття законопроєкту «Про засади державної мовної політики» [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт «Майдан»
- Висновок Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності 23.05.2012[недоступне посилання з квітня 2019]
- Більшість зі штовханиною просунула мовний закон Колесніченка [ 6 вересня 2012 у Wayback Machine.] — 1+1. ТСН
- ЗАКОН ПРО МОВИ УХВАЛИЛИ [ 31 жовтня 2012 у Wayback Machine.] — Українська Правда