Марі́я Лукі́вна Гайда́р, у дівоцтві Фа́стова (нар. 28 вересня 1920 — 18 вересня 2011) — передовик сільського господарства Української РСР, ланкова колгоспу імені Паризької комуни Семенівського району Полтавської області, Герой Соціалістичної Праці (19.03.1947). Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання (1966—1970). Депутат Верховної Ради Української РСР 2—5-го скликань (1947—1963).
| Марія Луківна Гайдар | |
|---|---|
| | |
| Народилася | 28 вересня 1920 Малі Липняги |
| Померла | 18 вересня 2011 (90 років) |
| Громадянство | СРСР |
| Національність | українка |
| Діяльність | колгоспниця, політична діячка |
| Знання мов | українська |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Народилася в селі Малі Липняги Хорольського повіту Полтавської губернії (тепер — Семенівський район Полтавської області) в селянській родині. Здобула початкову освіту в 1933 році.
Трудову діяльність розпочала у 1935 році в колгоспі імені Паризької комуни села Малі Липняги Семенівського району. У 1938 році вступила в комсомол і очолила ланку з вирощування цукрових буряків.
У роки німецько-радянської війни у 1941—1943 роках перебувала на тимчасово окупованій території, працювала на господарських роботах. Чоловік Марії загинув на фронті 1943 року.
Починаючи з 1944 року очолювана нею ланка в колгоспі імені Паризької комуни Семенівського району щорічно збирала великі врожаї цукрового буряку, за що неодноразово була учасницею Всесоюзної сільськогосподарської виставки (ВСГВ) в Москві, де нагороджувалась золотими, срібними та бронзовими медалями. Член ВКП(б) з 1948 року.
З 1951 року очолювала ланку в укрупненому колгоспі імені Карла Маркса села Великі Липняги Семенівського району Полтавської області. У 1960—1966 роках заочно здобула середню освіту в Семенівській районній загальноосвітній заочній середній школі.
У 1971—1975 роках — голова виконавчого комітету Липнягівської сільської ради депутатів трудящих Семенівського району Полтавської області.
Обиралась делегатом ХХІІ з'їзду КПРС (1961), XXVIII (1954), XX (1959), XXII (1961) з'їздів КПУ, ІІІ Всесоюзного з'їзду колгоспників (1969).
З 1975 року — на пенсії. Згодом переїхала у Вінницьку область.
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19 березня 1947 року за отримання у 1946 році високих врожаїв цукрового буряку (630 центнерів з гектару на площі 6,6 га) Фастовій Марії Луківні присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна (№ 61487) і золотої медалі «Серп і Молот» (№ 289).
Нагороджена двома орденами Леніна (19.03.1947, 23.06.1949), орденами Трудового Червоного Прапора (26.02.1958), «Знак Пошани» (30.04.1966) і медалями, в тому числі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років» та «За трудову доблесть» (8.04.1971).
Примітки ред.
Посилання ред.
- ПОЛТАВІКА: Гайдар Марія Луківна. Герой Соціалістичної Праці (1947). [ 10 жовтня 2017 у Wayback Machine.]