www.wikidata.uk-ua.nina.az

Х юстон Стюарт Чемберлен У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чемберлен англ Houston Stewart Chamberlain 9

Х'юстон Стюарт Чемберлен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чемберлен.

Х'юстон Стюарт Чемберлен (англ. Houston Stewart Chamberlain, 9 вересня 1855, Саутсі, Гемпшир, Англія, — 9 січня 1927 Байройт, Німеччина) — англо-німецький письменник, соціолог, філософ, один з основоположників наукового расизму.

Х'юстон Стюарт Чемберлен
англ. Houston Stewart Chamberlain
Народився 9 вересня 1855(1855-09-09)[…]
Саутсіd, Гемпшир[d], Сполучене Королівство
Помер 9 січня 1927(1927-01-09)[…] (71 рік)
Байройт, Веймарська республіка
Поховання
міський цвинтар Байройтаd : 

Країна  Сполучене Королівство
 Веймарська республіка
Діяльність racial theorist, політик, філософ, есеїст
Alma mater Женевський університет, Cheltenham Colleged і Stubbington House Schoold
Знання мов німецька
Партія Німецька вітчизняна партія і Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько William Charles Chamberlaind
Мати Eliza Jane Halld
Брати, сестри Безіл Голл Чемберлен
У шлюбі з Eva von Bülowd і Anna Horstd

Біографія Редагувати

Народився в Саутсі, штат Гемпшир, Англія, в сім'ї британського адмірала. Погане здоров'я Чемберлена часто приводило до того, що його відправляли в теплі кліматичні зони Росії, Іспанії і Італії на зиму. Це постійне пересування ускладнювало Чемберлену створення тривалих дружніх стосунків. Вивчав природничі науки в Женеві та естетику та філософію в Дрездені. Гарячий шанувальник Ріхарда Вагнера, одружений з дочкою композитора Євою Вагнер. У 1908 році він оселився в Байройті (Баварія), ставши германофілом. Під час Першої світової війни він публікував у німецькій пресі численні антибританські статті, за що в Англії отримав прізвисько «Англійський сувій». На його похороні був Адольф Гітлер, з яким він мав особисте знайомство.

Ідеї ​​та розробки Редагувати

Основна робота Чемберлена — опублікований в 1899 р. двотомник «Основи XIX століття» стала вкрай популярною у всій Європі на початку 20 століття. Теоретично Чемберлен розробив тезу про євроцентризм, а саме про те, що європейська культура є результатом злиття п'яти компонентів: мистецтва, літератури та філософії Стародавньої Греції, правової системи та форми правління та управління Давнього Риму, християнства в його протестантській формі, відроджуючи творчий тевтонський дух, який відбиває руйнівний вплив євреїв та юдаїзму загалом.

У I томі своєї книги Чемберлен розглядає події до 1200 р., спадщину античного світу. З еллінізмом наступив небувалий розквіт людського інтелекту, — пише Чемберлен. Греки творили всюди — у мові, релігії, політиці, філософії, науці, історії, географії. Вершиною цього творчого духу став Гомер. Але в спадщині еллінів виявилися й темні сторони: жорстокі недалекоглядні демократії, відсутність високої політики, застаріла мораль і занепад релігії. Греція, на відміну від Риму, на думку Чемберлена, тяжіла до Азії. Незважаючи на двотисячолітню спадщину, Рим не зумів протистояти розпаду на своїй величезній території. Він змістив центр тяжіння цивілізації в бік Заходу, неусвідомлено завершуючи акт світової значимості. Але Рим залишив після себе неймовірну мішанину різних типів і рас. Серед цього хаосу народів виявилися і євреї — єдина раса, якій вдалося зберегти чистоту крові. Силою ж, яка протистоїть крихітній, але впливовій єврейській нації, історія обрала арійців.

У II томі Чемберлен аналізує відродження нового німецького світу і боротьбу за світове панування. У цій боротьбі беруть участь, на думку Чемберлена, три релігійних ідеали: Схід (елліни), Північ (арійці) і Рим. На півночі колишньої Римської імперії арійцям вдалося створити нову культуру, яка «безсумнівно є найбільшим з усього, що було досягнуто людством до теперішнього часу». Євреї стали спадкоємцями римського расового хаосу; арійська раса ж виявилася у відповіді за духовний порятунок людства. Всі досягнення науки, промисловості, політекономії і мистецтва стимулювалися і рухалися вперед арійцями.

Чемберлен називає народження Христа найбільш важливою датою в історії людства. Але для всіх має бути очевидним, писав він, що Христос не був євреєм, в ньому не було ні краплі єврейської крові, а ті хто називав його євреєм були просто неосвіченими або лицемірними людьми.

Вплив Редагувати

Ідеї ​​Чемберлена знайшли благодатний ґрунт у творчості низки художників, письменників та дослідників, зокрема Герберта Уеллса та ін.

Імператор Вільгельм II назвав його роботу монографією найбільшої важливості.

Джордж Бернард Шоу назвав його книгу «Основи XIX століття» «справжнім шедевром».

Твори Редагувати

  • Das Drama Richard Wagners, 1892.
  • Recherches sur La Seve Ascendante, Neuchâtel, 1897.
  • The Life of Wagner, Munich, 1897, translated into English by G. Ainslie Hight.
  • Grundlagen des Neunzehnten Jahrhunderts, 1899.
  • Immanuel Kant. Die Persönlichkeit als Einführung in das Werk, Munich: F. Bruckmann, 1905, 786 pages.
  • The Foundations of the Nineteenth Century, translated into English from the German by John Lees, M.A., D.Lit

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118675508 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Freebase — 2007.
    d:Track:Q1453477
  6. Bermbach U. Houston Stewart Chamberlain. Wagners Schwiegersohn – Hitlers Vordenker — J.B. Metzler, 2015. — S. 507. — ISBN 978-3-47602-565-4
    d:Track:Q1661918d:Track:Q107548996d:Track:Q2473130
  7. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  8. Bibliothèque nationale de France Record #123617967 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
    d:Track:Q90d:Track:Q193563d:Track:Q15222191

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chemberlen H yuston Styuart Chemberlen angl Houston Stewart Chamberlain 9 veresnya 1855 Sautsi Gempshir Angliya 9 sichnya 1927 Bajrojt Nimechchina anglo nimeckij pismennik sociolog filosof odin z osnovopolozhnikiv naukovogo rasizmu H yuston Styuart Chemberlenangl Houston Stewart ChamberlainNarodivsya 9 veresnya 1855 1855 09 09 1 2 Sautsid Gempshir d Spoluchene KorolivstvoPomer 9 sichnya 1927 1927 01 09 1 2 71 rik Bajrojt Vejmarska respublika 4 Pohovannya miskij cvintar Bajrojtad Krayina Spoluchene Korolivstvo Vejmarska respublikaDiyalnist racial theorist politik filosof eseyistAlma mater Zhenevskij universitet 5 Cheltenham Colleged i Stubbington House SchooldZnannya mov nimecka 1 Partiya Nimecka vitchiznyana partiya i Nacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 6 Batko William Charles Chamberlaind 7 Mati Eliza Jane Halld 7 Brati sestri Bezil Goll Chemberlen 7 U shlyubi z Eva von Bulowd 8 7 i Anna Horstd 7 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Ideyi ta rozrobki 3 Vpliv 4 Tvori 5 Div takozh 6 Primitki 7 DzherelaBiografiya RedaguvatiNarodivsya v Sautsi shtat Gempshir Angliya v sim yi britanskogo admirala Pogane zdorov ya Chemberlena chasto privodilo do togo sho jogo vidpravlyali v tepli klimatichni zoni Rosiyi Ispaniyi i Italiyi na zimu Ce postijne peresuvannya uskladnyuvalo Chemberlenu stvorennya trivalih druzhnih stosunkiv Vivchav prirodnichi nauki v Zhenevi ta estetiku ta filosofiyu v Drezdeni Garyachij shanuvalnik Riharda Vagnera odruzhenij z dochkoyu kompozitora Yevoyu Vagner U 1908 roci vin oselivsya v Bajrojti Bavariya stavshi germanofilom Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vin publikuvav u nimeckij presi chislenni antibritanski statti za sho v Angliyi otrimav prizvisko Anglijskij suvij Na jogo pohoroni buv Adolf Gitler z yakim vin mav osobiste znajomstvo Ideyi ta rozrobki RedaguvatiOsnovna robota Chemberlena opublikovanij v 1899 r dvotomnik Osnovi XIX stolittya stala vkraj populyarnoyu u vsij Yevropi na pochatku 20 stolittya Teoretichno Chemberlen rozrobiv tezu pro yevrocentrizm a same pro te sho yevropejska kultura ye rezultatom zlittya p yati komponentiv mistectva literaturi ta filosofiyi Starodavnoyi Greciyi pravovoyi sistemi ta formi pravlinnya ta upravlinnya Davnogo Rimu hristiyanstva v jogo protestantskij formi vidrodzhuyuchi tvorchij tevtonskij duh yakij vidbivaye rujnivnij vpliv yevreyiv ta yudayizmu zagalom U I tomi svoyeyi knigi Chemberlen rozglyadaye podiyi do 1200 r spadshinu antichnogo svitu Z ellinizmom nastupiv nebuvalij rozkvit lyudskogo intelektu pishe Chemberlen Greki tvorili vsyudi u movi religiyi politici filosofiyi nauci istoriyi geografiyi Vershinoyu cogo tvorchogo duhu stav Gomer Ale v spadshini elliniv viyavilisya j temni storoni zhorstoki nedalekoglyadni demokratiyi vidsutnist visokoyi politiki zastarila moral i zanepad religiyi Greciya na vidminu vid Rimu na dumku Chemberlena tyazhila do Aziyi Nezvazhayuchi na dvotisyacholitnyu spadshinu Rim ne zumiv protistoyati rozpadu na svoyij velicheznij teritoriyi Vin zmistiv centr tyazhinnya civilizaciyi v bik Zahodu neusvidomleno zavershuyuchi akt svitovoyi znachimosti Ale Rim zalishiv pislya sebe nejmovirnu mishaninu riznih tipiv i ras Sered cogo haosu narodiv viyavilisya i yevreyi yedina rasa yakij vdalosya zberegti chistotu krovi Siloyu zh yaka protistoyit krihitnij ale vplivovij yevrejskij naciyi istoriya obrala arijciv U II tomi Chemberlen analizuye vidrodzhennya novogo nimeckogo svitu i borotbu za svitove panuvannya U cij borotbi berut uchast na dumku Chemberlena tri religijnih ideali Shid ellini Pivnich arijci i Rim Na pivnochi kolishnoyi Rimskoyi imperiyi arijcyam vdalosya stvoriti novu kulturu yaka bezsumnivno ye najbilshim z usogo sho bulo dosyagnuto lyudstvom do teperishnogo chasu Yevreyi stali spadkoyemcyami rimskogo rasovogo haosu arijska rasa zh viyavilasya u vidpovidi za duhovnij poryatunok lyudstva Vsi dosyagnennya nauki promislovosti politekonomiyi i mistectva stimulyuvalisya i ruhalisya vpered arijcyami Chemberlen nazivaye narodzhennya Hrista najbilsh vazhlivoyu datoyu v istoriyi lyudstva Ale dlya vsih maye buti ochevidnim pisav vin sho Hristos ne buv yevreyem v nomu ne bulo ni krapli yevrejskoyi krovi a ti hto nazivav jogo yevreyem buli prosto neosvichenimi abo licemirnimi lyudmi Vpliv RedaguvatiIdeyi Chemberlena znajshli blagodatnij grunt u tvorchosti nizki hudozhnikiv pismennikiv ta doslidnikiv zokrema Gerberta Uellsa ta in Imperator Vilgelm II nazvav jogo robotu monografiyeyu najbilshoyi vazhlivosti Dzhordzh Bernard Shou nazvav jogo knigu Osnovi XIX stolittya spravzhnim shedevrom Tvori RedaguvatiDas Drama Richard Wagners 1892 Recherches sur La Seve Ascendante Neuchatel 1897 The Life of Wagner Munich 1897 translated into English by G Ainslie Hight Grundlagen des Neunzehnten Jahrhunderts 1899 Immanuel Kant Die Personlichkeit als Einfuhrung in das Werk Munich F Bruckmann 1905 786 pages The Foundations of the Nineteenth Century translated into English from the German by John Lees M A D LitDiv takozh RedaguvatiZhozef Artyur de Gobino Rihard Vagner Fridrih Maks Myuller Arijska rasa Naukovij rasizm RasaPrimitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118675508 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Freebase 2007 d Track Q1453477 Bermbach U Houston Stewart Chamberlain Wagners Schwiegersohn Hitlers Vordenker J B Metzler 2015 S 507 ISBN 978 3 47602 565 4 d Track Q1661918d Track Q107548996d Track Q2473130 a b v g d Kindred Britain d Track Q75653886 Bibliotheque nationale de France Record 123617967 BnF catalogue general Paris BnF d Track Q90d Track Q193563d Track Q15222191Dzherela RedaguvatiH yuston Styuart Chemberlen biografiya Arhivovano 27 veresnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title H 27yuston Styuart Chemberlen amp oldid 37118949