Віта Поштова городище площа Віта Поштова50 19 15 пн ш 30 23 09 сх д 50 32087060002777434 пн ш 30 38607450002777810 сх д

|площа

Віта-Поштова


50°19′15″ пн. ш. 30°23′09″ сх. д. / 50.32087060002777434° пн. ш. 30.38607450002777810° сх. д.Координати: 50°19′15″ пн. ш. 30°23′09″ сх. д. / 50.32087060002777434° пн. ш. 30.38607450002777810° сх. д.
Тип	колишній населений пункт^d і городище
Країна	Україна
Розташування	Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської обалсті
Площа	2 га
Засновано	10 століття
Будівництво	Х ст. —
Стан	зруйноване
Віта-Поштова (городище) (Україна)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Віта-Поштова.

Віта-Поштова — городище часів Київської Русі поблизу Києва у Фастівському районі.

Атрибутування городища. Версія про літописний Звенигород ред.

Городище розташоване поблизу села Віта-Поштова Київської області. На думку ряду дослідників, саме тут було літописне місто Звенигород, вперше згадане в літописі в 1097 році в контексті опису осліплення князя Василька:

На ту ніч повезли його (князя Василька — прим.) до Звенигорода, — а це є город невеликий коло Києва, так верстов із десять оддалеки,— і, привізши його на возі, окованого, зсадили його з воза, і ввели у невелику хижу^{[джерело?]}

Наступна зградка про Звенигород датується 1150 роком:

Ізяслав же, це почувши, рушив од Звенигорода до [города] Тумаща, і туди прибули до нього чорні клобуки. Жінок своїх і дітей своїх у городах заперши на Пороссі, самі вони приїхали до Ізяслава всіма своїми силами^{[джерело?]}

Остання літописна згадка про Звенигород у Київському князівстві датується 1235 роком:

Отож, коли половці прийшли до Києва і грабували землю Руську, то Данило хотів вийти [з Києва] додому лісовою стороною, бо Данило знесилився був. Але Володимир просив, а [воєвода] Мирослав піддержував його: «Виступимо на поганих половців». Устріли ж їх половці коло Звенигорода^{[джерело?]}

Історія вивчення та розміри городища ред.

Городище неодноразово досліджувалося археологами Л. Добровольським, Н. Лінкою, П. Єфименко та П.Раппопортом. Площа дитинця складає близько 0,45 га (90:50 м), окольного граду — 1,4 га (140:100 м). Загальна площа городища — майже 2 га. Культурний шар городища містить давньоруську кераміку ХІ-ХІІІ ст.

Примітки ред.

↑ Куза А. В. Древнерусские городища X—XIII веков. Свод археологических памятников. — М., 1996. — С. 171—172

Галерея ред.

Джерела та література ред.

Плахонін А. Г. Звенигород київський [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с.
Куза А. В. Древнерусские городища X—XIII веков. Свод археологических памятников. — М., 1996

[Kuza-1] Куза А. В. Древнерусские городища X—XIII веков. Свод археологических памятников. — М., 1996. — С. 171—172