www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віртуальна шовкова магістраль Проєкт Віртуа льна шо вкова магістра ль Шовковий проєкт передбачається створення мережі су

Віртуальна шовкова магістраль

Проєкт "Віртуа́льна шо́вкова магістра́ль" ("Шовковий проєкт") передбачається створення мережі супутникового зв'язку, яка забезпечить доступ до інтернету вченим і дослідникам у восьми країнах Південного Кавказу та Центральної Азії. Проєкт не тільки дає прямі практичні вигоди його учасникам, забезпечуючи доступ до глобальної інформаційної мережі, але також служить меті зміцнення принципу партнерства, що є невід'ємною частиною стратегічної концепції НАТО та вносить свій вклад в зміцнення миру і стабільності в євроатлантичному регіоні.

Проєкт, розроблений і проводиться Науковим Комітетом НАТО з ініціативи його Консультативної комісії по мережах ЕОМ, дозволить вченим і викладачам ряду держав-партнерів НАТО отримати надійний і економічний доступ до Інтернету.

Обґрунтування ред.

названий на честь Великого шовкового шляху - легендарної торгової магістралі, що з'єднувала Азію і Європу в перші століття нашої ери. Крім торгівлі Великий шовковий шлях сприяв обміну інформацією та знаннями між найважливішими регіонами світу. У конфігурацію "Шовкової мережі" входять супутникові антени та мережева апаратура, встановлені в кожній з восьми країн-учасниць, центральний розподільний пункт (мережевий центр) в Західній Європі, обладнаний супутниковою антеною і мережевий апаратурою, супутників, які надаються кампанією за контрактом та доступ до Інтернету . Під'єднання до Інтернету для вчених і викладачів восьми країн буде здійснюватися з використанням загального супутникового променя.

Проблематика проєкту ред.

Науковий комітет НАТО надає підтримку проєктам створення мереж ЕОМ в регіонах Кавказу і Центральної Азії з 1994 р Головним завданням подібних проєктів, деякі з яких ще знаходяться в процесі реалізації, є надання допомоги вченим в країнах Південного Кавказу (Азербайджані, Вірменії та Грузії) і Центральної Азії (Казахстані, Киргизькій Республіці, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані) у створенні інфраструктури зв'язку, відповідної їх потребам. Вже створені базові локальні обчислювальні мережі (ЛОМ) та регіональні обчислювальні мережі (РВС), а також вдосконалені наявні технічні засоби для підвищення надійності з'єднань в мережі науково-дослідних організацій та навчальних закладів. Після створення наземної інфраструктури стало ясно, що для повномасштабного використання цієї нової інфраструктури і вдосконалених технічних засобів, а також для полегшення наукових контактів з глобальним співтовариством вчених, цим країнам необхідно надійне підключення до Інтернету.

Так як ці країни знаходяться за межами європейської зони Інтернету, призначеної для дослідників і викладачів вищих навчальних закладів, у них немає можливості отримати економічний доступ до високошвидкісної волоконно-оптичного зв'язку, використовуваної в даний час в Європі. Єдиний альтернативний варіант - підключення до Інтернету через супутник - також дуже дорогий і, як правило, не доступний колективам вчених і викладачів регіону. В результаті реалізації проєкту все співтовариство вчених восьми країн-учасниць зможе отримувати інформацію зі швидкістю від 64 до 384 кбіт /с. Для порівняння, звичайні західноєвропейські користувачі Інтернету в побутових умовах отримують інформацію зі швидкістю набагато більшою. Без допомоги ззовні держави-партнери не можуть знайти кошти, необхідні для поліпшення і підвищення надійності підключення до Інтернету. Більш того, без належного доступу до Інтернету вчені та дослідники цього регіону залишатимуться в ізоляції і не зможуть обмінюватися науковими знаннями зі своїми колегами в інших країнах світу.

Загальна характеристика проєкту ред.

"Шовковий проєкт" - це проєкт створення мереж ЕОМ. Він має конкретну спрямованість на полегшення обміну інформацією між науково-дослідними організаціями та вищими навчальними закладами в країнах Кавказу і Центральної Азії та подібними установами в решті частини світу з допомогою простого і надійного підключення до Інтернету. Затвердження проєкту відбулося 29 жовтня 2001 на осінньому засіданні Наукового комітету НАТО в Грузії і потім до його здійснення приступила Консультативна комісія по мережах ЕОМ Наукового комітету. Для підключення до Інтернету і створення "Шовкової мережі" - сучасної інформаційної мережі, яка навесні 2003 року була повністю введена в експлуатацію - кожна з восьми країн-учасниць отримала найсучасніші супутникові технології.

Програма "Наука заради миру" супутникова тарілка "Віртуальний шовковий шлях" DESY

У кожній з країн-учасниць за допомогою НАТО створюються організації національних науково-дослідних і освітніх мереж (НРЕН), які будуть задовольняти потреби науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів у підключенні до національних мереж. НРЕН визначатимуть основні принципи допустимого використання мереж, в тому числі склад передбачуваних користувачів, вимоги до доступу для користувачів мережі, а також типи наукових досліджень і проєктів, для яких призначається така мережа. Однак при використанні "Шовкової мережі" подібні національні мережі повинні будуть застосовувати принципи допустимого використання, прийняті в європейських НРЕН, через які проводиться переміщення даних. Хоча ці принципи не накладають зайвих обмежень, переміщення даних у цих мережах можливо виключно в некомерційних цілях.

Технології, застосовувані в "Шовкової мережі", забезпечують можливість застосування сучасних методів кешування (записи даних в буферну пам'ять). Механізм кешування присутній на кожному сайті "Шовкової мережі" в восьми країнах-учасницях, тому при запиті інформації користувачем спочатку проводиться перевірка її наявності в одному з таких кешей. Якщо вона там виявляється, то таку інформацію діставатимуть на місці, а не через супутниковий зв'язок. Подібні методи кешування дозволяють постійно підвищувати реально існуючу пропускну здатність мережі (час, необхідний для передачі та отримання даних) і домагатися економії смуги пропускання на 30%, що підвищує загальну економічність і ефективність мережі. Інформацію можна кешувати відповідно до різноманітними критеріями, в тому числі за змістом, термінами її застаріння або об'ємом.

В інфраструктуру "Шовкової мережі" входить також Пункт обміну даними на Інтернеті, де проводяться зустрічі місцевих прокатників мережі. Пункт обміну даними на Інтернеті дає можливість прокатникам мережі обмінюватися національними потоками даних на Інтернеті, що дозволяє обходити дорогі міжнародні з'єднання за рахунок внутрішньої взаємодії. Ця особливість "Шовкової мережі" дає значні фінансові вигоди країнам-учасницям у внутрішній господарської діяльності з використанням Інтернету.

Вся система контролюється і управляється Центром керівництва, контролю та управління "Шовкової мережі" (ЦРКУ). Контроль над системою має найважливіше значення з ряду причин, наприклад, для підтримки прийнятного якості її роботи, виявлення потреби в ліквідації несправностей та видачі свідчень про необхідність модернізації. Ефективне керівництво системою також необхідно для підтримки в необхідних межах пропускної здатності мережі в кожній з країн-користувачів та сталого надання їм призначених частот, не позбавляючи при цьому інших країн-учасниць виділеної їм частки. Крім того, при особливих подіях необхідно буде розподіляти додаткові частоти і змінювати, при необхідності, характеристики кешей. У Гамбурзі створено Оперативний центр "Шовкової мережі" (ОЦШС) з пультом допомоги (обслуживаемом російськомовними операторами), де можна отримати відповіді на питання про мережу, повідомити про виникаючі проблеми, отримати технічну допомогу і встановити контакт з компанією "ЄвразіяСат", що надає супутниковий зв'язок . З пульта допомоги також контролюється пропускна здатність мережі для визначення ступеня її надмірності або недостатності відповідно до виникаючих потреб.

Вхід на в'їзді DESY в Гамбурзі, Німеччина

Успішній реалізації проєкту сприяла значна підтримка, надана НАТО іншими організаціями, в тому числі "Cisco Systems" і "Deutsches Elektronen-Synchrotron" (DESY), багатонаціональна компанія з виробництва електронної техніки, пожертвувала апаратуру на 400 тис. Дол. США, яка буде встановлена на восьми національних станціях. "DESY", німецький науково-дослідний інститут, який знаходиться в Гамбурзі, запропонував безкоштовно розмістити у себе європейський мережевий центр і забезпечити технічне керівництво мережею - ця послуга оцінюється в 350 тис. дол. США. Крім того , "DESY" також дав згоду на підключення "Шовкової мережі" до "GÉANT" (загальноєвропейської гигабитной дослідницької мережі Європейського союзу), що дозволить користувачам "Шовкової мережі" з'єднуватися з численними іншими дослідницькими мережами в усьому світі. Ця послуга оцінюється в 125 тис. дол. США. На додаток до цього Комісія європейських співтовариств надає фінансування (220 тис. дол. США) двом європейським університетам - Лондонському університетському коледжі та університети Гронігема - для керівництва проєктом та надання послуг з підтримки об'єктів інфраструктури.

Спільна робота над проєктом ред.

"Шовковий проєкт" - це найбільший з усіх проєктів, що проводяться при спонсорстві Наукового комітету НАТО. Він розрахований на три роки при обсязі фінансування рівному $2,5 млн, що становить 40% бюджету на створення мереж ЕОМ. Це капіталовкладення підкреслює цінності, що в цих восьми державах-партнерах розширенню знань про інформаційні технології та придбання навичок роботи з ними вченими. Очікується, що "Шовковий проєкт" дасть ряд позитивних результатів. Висококваліфіковані дослідники та викладачі отримають доступ до ефективного і цінному засобу пізнання, розширять доступ до інформації. В XXI столітті це служить найважливішою складовою частиною не тільки успішної наукової також відкритості і демократичності суспільства. На додаток до цього "Шовковий проєкт" сприятиме вдосконаленню освітньої діяльності і допоможе ліквідувати розрив між багатими в інформаційному відношенні країнами. За проєктом також потрібна тісна співпраця між усім країнами-учасницями, що сприяє зміцненню миру і безпеки в регіоні.

Розширення проєкту ред.

"Шовковий проєкт" дозволить вдосконалити ряд аспектів систем зв'язку в країнах-учасницях, але їм забезпечується лише середньострокове рішення проблем підключення до Інтернету в цьому регіоні. Спонсорська діяльність НАТО дозволила створити необхідну інфраструктуру та можливості зв'язку для задоволення безпосередніх потреб регіону. Проте фінансування проєкту розраховане лише до 2005 року. Тому паралельно з проєктом робляться кроки по його розширенню з метою передачі іншим знань і досвіду, необхідних для технічного обслуговування та управління "Шовковий проєкт". Першорядним завданням стало вишукування додаткових джерел фінансування для довготривалого функціонування мережі. Це дозволить забезпечити успішну безперервну роботу по проєкту і продовжити оновлення інфраструктури "Шовкової мережі" відповідно до розвитку технологій в цій галузі. Крім того, важливо створити належні структури управління цією мережею. В результаті цього НРЕН була поставлена ​​задача пошуку міцних фінансово-управлінських структур і встановлення з ними договірних відносин з тим, щоб після припинення фінансування по лінії НАТО інфраструктура "Шовкової мережі" могла продовжувати справно служити і в наступні роки. Існує також ймовірність того, що "Шовковий проєкт" може бути розширений за рахунок включення в нього різних міжнародних і неурядових організацій, що працюють в цьому регіоні. Першими організаціями, що розглядають таку можливість, стали Програма розвитку ООН (ПРООН), яка займається питаннями посилення зв'язку з державними органами і неурядовими організаціями регіону, і "Фонд Сороса" - неурядова організація, яка прагне до розвитку демократії в цьому регіоні за допомогою підключенню до Інтернету .

Наукова програма НАТО ред.

Наукова програма НАТО об'єднує науковців з країн НАТО і держав-партнерів в цілях обміну науковими знаннями та співробітництва в розвитку науки. На додаток до сприяння розвитку міжнародного співробітництва, необхідного для прогресу науки, Наукова програма також служить справі миру, зміцнюючи довіру і взаєморозуміння і сприяючи міцним зв'язкам між вченими в Євроатлантичному регіоні. Наукова програма підрозділяється на чотири підпрограми: "Наукові стипендії" (для підготовки молодих дослідників), "Гранти для спільних науково-технічних проєктів" (для налагодження співпраці між дослідниками і створення міцних зв'язків між вченими), Підтримка дослідницької інфраструктури (для сприяння державам-партнерам у організації своїх дослідницької діяльності та створення необхідної базової інфраструктури для мереж ЕОМ), "Наука заради миру і безпеки " (для підтримки Партнерів в період їх переходу до ринкової економіки, заснованої на оптимальних екологічних принципах). Загальний напрямок цієї діяльності та керівництво Наукової програмою забезпечується Науковим комітетом НАТО, до складу якого входять представники всіх держав-членів НАТО.

Компонент "Підтримка дослідницької інфраструктури" Наукової програми НАТО забезпечує сприяння в області мереж ЕОМ, науково-технічної політики та організації. Його мета - створити базову інфраструктуру, необхідну для науково-дослідної і дослідно-конструкторської роботи в тих країнах, де відсутні необхідні технології. Це дозволить налагодити контакти між вченими на місцевому та регіональному рівні з міжнародним науковим співтовариством.

  • в науковій програмі НАТО щорічно беруть участь приблизно 10 000 вчених з країн РЄАП;
  • щорічно присуджується приблизно 1100 наукових стипендій;
  • щорічно проводиться близько 100 наукових конференцій, в яких бере участь понад 5000 осіб з країн НАТО і держав-партнерів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  2. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  3. . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 19 вересня 2020. 
  4. . Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  5. [internet2.edu. Retrieved 2014-08-05.]
  6. [redclara.net Retrieved 2014-08-05.]
  7. http://www.geant.net/ [ 19 січня 2005 у Wayback Machine.] Офіційний сайт GÉANT
  8. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  9. . Архів оригіналу за 9 квітня 2010. Процитовано 12 серпня 2014. 
  10. Газета. КЗ[недоступне посилання]
  11. . Архів оригіналу за 9 квітня 2010. Процитовано 12 серпня 2014. 
  12. . Архів оригіналу за 8 травня 2011. Процитовано 12 серпня 2014. 
  13. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  14. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2014. 
  15. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  16. . Архів оригіналу за 25 серпня 2008. Процитовано 12 серпня 2014. 
  17. . Архів оригіналу за 16 червня 2007. Процитовано 16 червня 2007. 
  18. . Архів оригіналу за 8 листопада 2011. Процитовано 12 серпня 2014. 
  19. . Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  20. . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 серпня 2014. 
  21. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 
  22. . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 12 серпня 2014. 

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Proyekt Virtua lna sho vkova magistra l Shovkovij proyekt peredbachayetsya stvorennya merezhi suputnikovogo zv yazku yaka zabezpechit dostup do internetu vchenim i doslidnikam u vosmi krayinah Pivdennogo Kavkazu ta Centralnoyi Aziyi Proyekt ne tilki daye pryami praktichni vigodi jogo uchasnikam zabezpechuyuchi dostup do globalnoyi informacijnoyi merezhi ale takozh sluzhit meti zmicnennya principu partnerstva sho ye nevid yemnoyu chastinoyu strategichnoyi koncepciyi NATO ta vnosit svij vklad v zmicnennya miru i stabilnosti v yevroatlantichnomu regioni Proyekt rozroblenij i provoditsya Naukovim Komitetom NATO z iniciativi jogo Konsultativnoyi komisiyi po merezhah EOM dozvolit vchenim i vikladacham ryadu derzhav partneriv NATO otrimati nadijnij i ekonomichnij dostup do Internetu Zmist 1 Obgruntuvannya 1 1 Problematika proyektu 1 2 Zagalna harakteristika proyektu 2 Spilna robota nad proyektom 3 Rozshirennya proyektu 4 Naukova programa NATO 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaObgruntuvannya red nazvanij na chest Velikogo shovkovogo shlyahu legendarnoyi torgovoyi magistrali sho z yednuvala Aziyu i Yevropu v pershi stolittya nashoyi eri Krim torgivli Velikij shovkovij shlyah spriyav obminu informaciyeyu ta znannyami mizh najvazhlivishimi regionami svitu U konfiguraciyu Shovkovoyi merezhi vhodyat suputnikovi anteni ta merezheva aparatura vstanovleni v kozhnij z vosmi krayin uchasnic centralnij rozpodilnij punkt merezhevij centr v Zahidnij Yevropi obladnanij suputnikovoyu antenoyu i merezhevij aparaturoyu suputnikiv yaki nadayutsya kampaniyeyu za kontraktom ta dostup do Internetu Pid yednannya do Internetu dlya vchenih i vikladachiv vosmi krayin bude zdijsnyuvatisya z vikoristannyam zagalnogo suputnikovogo promenya Problematika proyektu red Naukovij komitet NATO nadaye pidtrimku proyektam stvorennya merezh EOM v regionah Kavkazu i Centralnoyi Aziyi z 1994 r Golovnim zavdannyam podibnih proyektiv deyaki z yakih she znahodyatsya v procesi realizaciyi ye nadannya dopomogi vchenim v krayinah Pivdennogo Kavkazu Azerbajdzhani Virmeniyi ta Gruziyi i Centralnoyi Aziyi Kazahstani Kirgizkij Respublici Tadzhikistani Turkmenistani ta Uzbekistani u stvorenni infrastrukturi zv yazku vidpovidnoyi yih potrebam Vzhe stvoreni bazovi lokalni obchislyuvalni merezhi LOM ta regionalni obchislyuvalni merezhi RVS a takozh vdoskonaleni nayavni tehnichni zasobi dlya pidvishennya nadijnosti z yednan v merezhi naukovo doslidnih organizacij ta navchalnih zakladiv Pislya stvorennya nazemnoyi infrastrukturi stalo yasno sho dlya povnomasshtabnogo vikoristannya ciyeyi novoyi infrastrukturi i vdoskonalenih tehnichnih zasobiv a takozh dlya polegshennya naukovih kontaktiv z globalnim spivtovaristvom vchenih cim krayinam neobhidno nadijne pidklyuchennya do Internetu Tak yak ci krayini znahodyatsya za mezhami yevropejskoyi zoni Internetu priznachenoyi dlya doslidnikiv i vikladachiv vishih navchalnih zakladiv u nih nemaye mozhlivosti otrimati ekonomichnij dostup do visokoshvidkisnoyi volokonno optichnogo zv yazku vikoristovuvanoyi v danij chas v Yevropi Yedinij alternativnij variant pidklyuchennya do Internetu cherez suputnik takozh duzhe dorogij i yak pravilo ne dostupnij kolektivam vchenih i vikladachiv regionu V rezultati realizaciyi proyektu vse spivtovaristvo vchenih vosmi krayin uchasnic zmozhe otrimuvati informaciyu zi shvidkistyu vid 64 do 384 kbit s Dlya porivnyannya zvichajni zahidnoyevropejski koristuvachi Internetu v pobutovih umovah otrimuyut informaciyu zi shvidkistyu nabagato bilshoyu Bez dopomogi zzovni derzhavi partneri ne mozhut znajti koshti neobhidni dlya polipshennya i pidvishennya nadijnosti pidklyuchennya do Internetu Bilsh togo bez nalezhnogo dostupu do Internetu vcheni ta doslidniki cogo regionu zalishatimutsya v izolyaciyi i ne zmozhut obminyuvatisya naukovimi znannyami zi svoyimi kolegami v inshih krayinah svitu 1 Zagalna harakteristika proyektu red Shovkovij proyekt ce proyekt stvorennya merezh EOM Vin maye konkretnu spryamovanist na polegshennya obminu informaciyeyu mizh naukovo doslidnimi organizaciyami ta vishimi navchalnimi zakladami v krayinah Kavkazu i Centralnoyi Aziyi ta podibnimi ustanovami v reshti chastini svitu z dopomogoyu prostogo i nadijnogo pidklyuchennya do Internetu Zatverdzhennya proyektu vidbulosya 29 zhovtnya 2001 na osinnomu zasidanni Naukovogo komitetu NATO v Gruziyi i potim do jogo zdijsnennya pristupila Konsultativna komisiya po merezhah EOM Naukovogo komitetu Dlya pidklyuchennya do Internetu i stvorennya Shovkovoyi merezhi suchasnoyi informacijnoyi merezhi yaka navesni 2003 roku bula povnistyu vvedena v ekspluataciyu kozhna z vosmi krayin uchasnic otrimala najsuchasnishi suputnikovi tehnologiyi nbsp Programa Nauka zaradi miru suputnikova tarilka Virtualnij shovkovij shlyah DESYU kozhnij z krayin uchasnic za dopomogoyu NATO stvoryuyutsya organizaciyi nacionalnih naukovo doslidnih i osvitnih merezh NREN yaki budut zadovolnyati potrebi naukovo doslidnih ustanov ta vishih navchalnih zakladiv u pidklyuchenni do nacionalnih merezh NREN viznachatimut osnovni principi dopustimogo vikoristannya merezh v tomu chisli sklad peredbachuvanih koristuvachiv vimogi do dostupu dlya koristuvachiv merezhi a takozh tipi naukovih doslidzhen i proyektiv dlya yakih priznachayetsya taka merezha Odnak pri vikoristanni Shovkovoyi merezhi podibni nacionalni merezhi povinni budut zastosovuvati principi dopustimogo vikoristannya prijnyati v yevropejskih NREN cherez yaki provoditsya peremishennya danih Hocha ci principi ne nakladayut zajvih obmezhen peremishennya danih u cih merezhah mozhlivo viklyuchno v nekomercijnih cilyah 2 Tehnologiyi zastosovuvani v Shovkovoyi merezhi zabezpechuyut mozhlivist zastosuvannya suchasnih metodiv keshuvannya zapisi danih v bufernu pam yat Mehanizm keshuvannya prisutnij na kozhnomu sajti Shovkovoyi merezhi v vosmi krayinah uchasnicyah tomu pri zapiti informaciyi koristuvachem spochatku provoditsya perevirka yiyi nayavnosti v odnomu z takih keshej Yaksho vona tam viyavlyayetsya to taku informaciyu distavatimut na misci a ne cherez suputnikovij zv yazok Podibni metodi keshuvannya dozvolyayut postijno pidvishuvati realno isnuyuchu propusknu zdatnist merezhi chas neobhidnij dlya peredachi ta otrimannya danih i domagatisya ekonomiyi smugi propuskannya na 30 sho pidvishuye zagalnu ekonomichnist i efektivnist merezhi Informaciyu mozhna keshuvati vidpovidno do riznomanitnimi kriteriyami v tomu chisli za zmistom terminami yiyi zastarinnya abo ob yemom V infrastrukturu Shovkovoyi merezhi vhodit takozh Punkt obminu danimi na Interneti de provodyatsya zustrichi miscevih prokatnikiv merezhi Punkt obminu danimi na Interneti daye mozhlivist prokatnikam merezhi obminyuvatisya nacionalnimi potokami danih na Interneti sho dozvolyaye obhoditi dorogi mizhnarodni z yednannya za rahunok vnutrishnoyi vzayemodiyi Cya osoblivist Shovkovoyi merezhi daye znachni finansovi vigodi krayinam uchasnicyam u vnutrishnij gospodarskoyi diyalnosti z vikoristannyam Internetu Vsya sistema kontrolyuyetsya i upravlyayetsya Centrom kerivnictva kontrolyu ta upravlinnya Shovkovoyi merezhi CRKU Kontrol nad sistemoyu maye najvazhlivishe znachennya z ryadu prichin napriklad dlya pidtrimki prijnyatnogo yakosti yiyi roboti viyavlennya potrebi v likvidaciyi nespravnostej ta vidachi svidchen pro neobhidnist modernizaciyi Efektivne kerivnictvo sistemoyu takozh neobhidno dlya pidtrimki v neobhidnih mezhah propusknoyi zdatnosti merezhi v kozhnij z krayin koristuvachiv ta stalogo nadannya yim priznachenih chastot ne pozbavlyayuchi pri comu inshih krayin uchasnic vidilenoyi yim chastki Krim togo pri osoblivih podiyah neobhidno bude rozpodilyati dodatkovi chastoti i zminyuvati pri neobhidnosti harakteristiki keshej U Gamburzi stvoreno Operativnij centr Shovkovoyi merezhi OCShS z pultom dopomogi obsluzhivaemom rosijskomovnimi operatorami de mozhna otrimati vidpovidi na pitannya pro merezhu povidomiti pro vinikayuchi problemi otrimati tehnichnu dopomogu i vstanoviti kontakt z kompaniyeyu YevraziyaSat sho nadaye suputnikovij zv yazok Z pulta dopomogi takozh kontrolyuyetsya propuskna zdatnist merezhi dlya viznachennya stupenya yiyi nadmirnosti abo nedostatnosti vidpovidno do vinikayuchih potreb nbsp Vhid na v yizdi DESY v Gamburzi NimechchinaUspishnij realizaciyi proyektu spriyala znachna pidtrimka nadana NATO inshimi organizaciyami v tomu chisli Cisco Systems 3 i Deutsches Elektronen Synchrotron 4 DESY bagatonacionalna kompaniya z virobnictva elektronnoyi tehniki pozhertvuvala aparaturu na 400 tis Dol SShA yaka bude vstanovlena na vosmi nacionalnih stanciyah DESY nimeckij naukovo doslidnij institut yakij znahoditsya v Gamburzi zaproponuvav bezkoshtovno rozmistiti u sebe yevropejskij merezhevij centr i zabezpechiti tehnichne kerivnictvo merezheyu cya posluga ocinyuyetsya v 350 tis dol SShA Krim togo DESY takozh dav zgodu na pidklyuchennya Shovkovoyi merezhi do GEANT 5 6 zagalnoyevropejskoyi gigabitnoj doslidnickoyi merezhi Yevropejskogo soyuzu 7 sho dozvolit koristuvacham Shovkovoyi merezhi z yednuvatisya z chislennimi inshimi doslidnickimi merezhami v usomu sviti Cya posluga ocinyuyetsya v 125 tis dol SShA Na dodatok do cogo Komisiya yevropejskih spivtovaristv nadaye finansuvannya 220 tis dol SShA dvom yevropejskim universitetam Londonskomu universitetskomu koledzhi ta universiteti Gronigema dlya kerivnictva proyektom ta nadannya poslug z pidtrimki ob yektiv infrastrukturi Spilna robota nad proyektom red Shovkovij proyekt ce najbilshij z usih proyektiv sho provodyatsya pri sponsorstvi Naukovogo komitetu NATO Vin rozrahovanij na tri roki pri obsyazi finansuvannya rivnomu 2 5 mln sho stanovit 40 byudzhetu na stvorennya merezh EOM Ce kapitalovkladennya pidkreslyuye cinnosti sho v cih vosmi derzhavah partnerah rozshirennyu znan pro informacijni tehnologiyi ta pridbannya navichok roboti z nimi vchenimi Ochikuyetsya sho Shovkovij proyekt dast ryad pozitivnih rezultativ Visokokvalifikovani doslidniki ta vikladachi otrimayut dostup do efektivnogo i cinnomu zasobu piznannya rozshiryat dostup do informaciyi V XXI stolitti ce sluzhit najvazhlivishoyu skladovoyu chastinoyu ne tilki uspishnoyi naukovoyi takozh vidkritosti i demokratichnosti suspilstva Na dodatok do cogo Shovkovij proyekt spriyatime vdoskonalennyu osvitnoyi diyalnosti i dopomozhe likviduvati rozriv mizh bagatimi v informacijnomu vidnoshenni krayinami Za proyektom takozh potribna tisna spivpracya mizh usim krayinami uchasnicyami sho spriyaye zmicnennyu miru i bezpeki v regioni 8 Rozshirennya proyektu red Shovkovij proyekt dozvolit vdoskonaliti ryad aspektiv sistem zv yazku v krayinah uchasnicyah ale yim zabezpechuyetsya lishe serednostrokove rishennya problem pidklyuchennya do Internetu v comu regioni Sponsorska diyalnist NATO dozvolila stvoriti neobhidnu infrastrukturu ta mozhlivosti zv yazku dlya zadovolennya bezposerednih potreb regionu Prote finansuvannya proyektu rozrahovane lishe do 2005 roku Tomu paralelno z proyektom roblyatsya kroki po jogo rozshirennyu z metoyu peredachi inshim znan i dosvidu neobhidnih dlya tehnichnogo obslugovuvannya ta upravlinnya Shovkovij proyekt Pershoryadnim zavdannyam stalo vishukuvannya dodatkovih dzherel finansuvannya dlya dovgotrivalogo funkcionuvannya merezhi Ce dozvolit zabezpechiti uspishnu bezperervnu robotu po proyektu i prodovzhiti onovlennya infrastrukturi Shovkovoyi merezhi vidpovidno do rozvitku tehnologij v cij galuzi Krim togo vazhlivo stvoriti nalezhni strukturi upravlinnya ciyeyu merezheyu V rezultati cogo NREN bula postavlena zadacha poshuku micnih finansovo upravlinskih struktur i vstanovlennya z nimi dogovirnih vidnosin z tim shob pislya pripinennya finansuvannya po liniyi NATO infrastruktura Shovkovoyi merezhi mogla prodovzhuvati spravno sluzhiti i v nastupni roki Isnuye takozh jmovirnist togo sho Shovkovij proyekt mozhe buti rozshirenij za rahunok vklyuchennya v nogo riznih mizhnarodnih i neuryadovih organizacij sho pracyuyut v comu regioni Pershimi organizaciyami sho rozglyadayut taku mozhlivist stali Programa rozvitku OON PROON yaka zajmayetsya pitannyami posilennya zv yazku z derzhavnimi organami i neuryadovimi organizaciyami regionu i Fond Sorosa 9 10 11 12 13 neuryadova organizaciya yaka pragne do rozvitku demokratiyi v comu regioni za dopomogoyu pidklyuchennyu do Internetu 14 15 16 17 18 Naukova programa NATO red Naukova programa NATO ob yednuye naukovciv z krayin NATO i derzhav partneriv v cilyah obminu naukovimi znannyami ta spivrobitnictva v rozvitku nauki Na dodatok do spriyannya rozvitku mizhnarodnogo spivrobitnictva neobhidnogo dlya progresu nauki Naukova programa takozh sluzhit spravi miru zmicnyuyuchi doviru i vzayemorozuminnya i spriyayuchi micnim zv yazkam mizh vchenimi v Yevroatlantichnomu regioni Naukova programa pidrozdilyayetsya na chotiri pidprogrami Naukovi stipendiyi dlya pidgotovki molodih doslidnikiv Granti dlya spilnih naukovo tehnichnih proyektiv dlya nalagodzhennya spivpraci mizh doslidnikami i stvorennya micnih zv yazkiv mizh vchenimi Pidtrimka doslidnickoyi infrastrukturi dlya spriyannya derzhavam partneram u organizaciyi svoyih doslidnickoyi diyalnosti ta stvorennya neobhidnoyi bazovoyi infrastrukturi dlya merezh EOM Nauka zaradi miru i bezpeki 19 20 21 dlya pidtrimki Partneriv v period yih perehodu do rinkovoyi ekonomiki zasnovanoyi na optimalnih ekologichnih principah Zagalnij napryamok ciyeyi diyalnosti ta kerivnictvo Naukovoyi programoyu zabezpechuyetsya Naukovim komitetom NATO do skladu yakogo vhodyat predstavniki vsih derzhav chleniv NATO 22 Komponent Pidtrimka doslidnickoyi infrastrukturi Naukovoyi programi NATO zabezpechuye spriyannya v oblasti merezh EOM naukovo tehnichnoyi politiki ta organizaciyi Jogo meta stvoriti bazovu infrastrukturu neobhidnu dlya naukovo doslidnoyi i doslidno konstruktorskoyi roboti v tih krayinah de vidsutni neobhidni tehnologiyi Ce dozvolit nalagoditi kontakti mizh vchenimi na miscevomu ta regionalnomu rivni z mizhnarodnim naukovim spivtovaristvom v naukovij programi NATO shorichno berut uchast priblizno 10 000 vchenih z krayin RYeAP shorichno prisudzhuyetsya priblizno 1100 naukovih stipendij shorichno provoditsya blizko 100 naukovih konferencij v yakih bere uchast ponad 5000 osib z krayin NATO i derzhav partneriv Div takozh red Plan dij shodo chlenstva v NATO Misiya Ukrayini pri NATO Nauka zaradi miru i bezpekiPrimitki red Proekt Virtualnaya shelkovaya magistral Opredelenie problemy Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Proekt Virtualnaya shelkovaya magistral Obshaya harakteristika proekta Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Oficijnij sajt kompaniyi Cisco Systems Arhiv originalu za 22 veresnya 2017 Procitovano 19 veresnya 2020 Oficijnij sajt DESY Arhiv originalu za 11 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 internet2 edu Retrieved 2014 08 05 redclara net Retrieved 2014 08 05 http www geant net Arhivovano 19 sichnya 2005 u Wayback Machine Oficijnij sajt GEANT Proekt Virtualnaya shelkovaya magistral Vmeste stremyas k rezultatam Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Soros Foundation Kazakhstan Fond Soros Kazahstan Arhiv originalu za 9 kvitnya 2010 Procitovano 12 serpnya 2014 Gazeta KZ nedostupne posilannya Istoriya fonda Sorosa v Kazahstane Arhiv originalu za 9 kvitnya 2010 Procitovano 12 serpnya 2014 Konkurs na luchshuyu koncepciyu i provedenie molodezhnoj ne konferencii ZhasCamp 11 Arhiv originalu za 8 travnya 2011 Procitovano 12 serpnya 2014 Seminar kz Spravochnik kompanij Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Fond Sorosa i ego vklad v razvitie kazahstanskogo Interneta Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 serpnya 2014 Proekt Virtualnaya shelkovaya magistral Rasshirenie proekta Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Tajm Out Arhiv originalu za 25 serpnya 2008 Procitovano 12 serpnya 2014 Ekspert Arhiv originalu za 16 chervnya 2007 Procitovano 16 chervnya 2007 Didar Amantaj Evrazijstvo eto rossijskaya imperskaya ideya CentrAziya Afganistan Kazahstan Kyrgyzstan Tadzhikistan Turkmenistan Uzbekistan Arhiv originalu za 8 listopada 2011 Procitovano 12 serpnya 2014 Programma NATO Nauka radi mira i bezopasnosti Arhiv originalu za 11 bereznya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Creation of the NATO Science for Peace and Security Committee Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 12 serpnya 2014 Komitet NATO z nauki zaradi miru Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Proekt Virtualnaya shelkovaya magistral Nauchnaya programma NATO Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 12 serpnya 2014 Posilannya red NATO Public Diplomacy Division 1110 Brussels Belgium Division Diplomatie publique de l OTAN 1110 Bruxelles Belgique Virtual Silk Highway Arhivovano 20 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Osnovnye principy grantovoj deyatelnosti Fonda Soros Arhivovano 1 lipnya 2014 u Wayback Machine Programma akademicheskogo razvitiya v Centralnoj Azii i Mongolii Cisco kupuyet Tandberg i staye mirovym liderom oborudovaniya dlya videokonferencij Arhivovano 16 lyutogo 2011 u Wayback Machine Obnovleny prioritety Programmy NATO Nauka radi mira i bezopasnosti Arhivovano 15 serpnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Virtualna shovkova magistral amp oldid 36092283