www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільям Грем Самнер англ William Graham Sumner 30 жовтня 1840 Патерсон 12 травня 1910 Інглвуд соціолог філософ економіст

Вільям Грем Самнер

Вільям Грем Самнер (англ. William Graham Sumner, 30 жовтня 1840, Патерсон,— 12 травня 1910, Інглвуд) — соціолог, філософ, економіст і публіцист, професор політичних і соціальних наук Єльського університету. Президент Американської соціологічної асоціації (1908-1909).

Вільям Грем Самнер
англ. William Graham Sumner
Народився 30 жовтня 1840(1840-10-30)[…]
Патерсон, Нью-Джерсі, США
Помер 12 квітня 1910(1910-04-12)[…] (69 років)
Інґлвуд, Берген, Нью-Джерсі, США
Поховання Alder Brook Cemeteryd
Країна  США
Діяльність антрополог, політолог, історик, соціолог, філософ, викладач університету, письменник, політичний теоретик, економіст
Відомий завдяки соціолог, філософ, економіст
Alma mater Єльський коледж
Знання мов англійська
Заклад Єльський університет
Членство Американська академія мистецтв і наук і Фі Бета Каппа
Magnum opus A History of Banking in the United Statesd
Посада President of the American Sociological Associationd

Біографія Редагувати

Вільям Грем Самнер народився в місті Патерсон, Нью-Джерсі, 30 жовтня 1840. Він був сином Томаса Самнера, механіка, який приїхав до Сполучених Штатів з Ланкаширу, Англія, в 1836 році і одружився тут на Сарі Ґрем, яка була також англійського походження. Вона померла, коли Вільяму Ґрему Самнеру було вісім років.

Самнер виріс у Гартфорді, штат Коннектикут, і здобув освіту в державних школах цього міста. Він закінчив Єльський коледж в 1863 році, а влітку того ж року вирушив до Європи. Він провів зиму 1863—1864 рр. в Женеві, Швейцарія, вивчаючи французьку та іврит.

Перебував у Гетинґені протягом наступних двох років, вивчаючи давні мови, історію та біблієзнавство. В квітні 1866 року Вільям Грем Самнер вирушив до Оксфордського університету, де вивчав англіканську теологію. Там його любов до політичної науки, яка сходить до його дитинства, знову прокинулася і посилилася через читання Бокля та обговорення зі своїми колегами-студентами.

1866 року Самнера обрали керівником групи студентів в Єльському університеті і у вересні того ж року він приступив до виконання своїх обов'язків. Вільям Грем Самнер був висвячений в сан диякона протестантської єпископальної церкви в 1867 році і священика в 1869 році. Він покинув пост керівника в березні 1869 року, щоб стати помічником настоятеля храму Голгофської Церкви в Нью-Йорку. З вересня 1870 року до вересня-жовтня 1872 р., він був настоятелем церкви Спасителя в Мористауні, Нью-Джерсі.

У червні 1872 року він був обраний професором політичних і соціальних наук Єльського коледжу, зайнявши цю посаду аж до виходу на пенсію в 1909 році. У 1875 році Самнер запропонував курс соціології. Як зазначено в реєстрі Єльського університету під час його викладацької кар'єри, базовий курс соціології Вільяма Ґрема Самнера зазнавав різних модифікацій.

Вільям Грем Самнер помер у Енглвуді, Нью-Джерсі, 12 квітня 1910 р. і був похований в Гілфорді, штат Коннектикут.

Соціальний дарвінізм Редагувати

Основними принципами соціології Самнер вважав неухильний і автоматичний характер суспільної еволюції, а також всесилля і універсальність природного добору і боротьби за існування. Соціальна нерівність, з точки зору Самнера, виступає як природний стан і необхідна умова розвитку цивілізації. Ідея природного добору трактується ним як ідея природності і закономірності соціального добору. Наростання майнової нерівності, на думку соціолога, — не перешкода суспільному прогресу, а його передумова і умова.

Самнер вважав, що історією керує боротьба за існування: між собою борються індивіди, класи, групи. Закони боротьби за існування об'єктивні, вони не можуть встановлюватися або скасовуватися людиною. Так само об'єктивні економічні закони. Економічні сили створюють і руйнують соціальні інститути. Вони впливають на людські інтереси, а через них — на людську природу. У суспільстві, як і в природі, панує крихка рівновага, встановлена боротьбою за існування. Існують працьовиті й ліниві, ощадливі та марнотрати, зайняті і безробітні. Якщо нам не подобається дарвінівський закон виживання найпристосованіших індивідів, говорить Самнер, то залишиться лише одне виживання найменш пристосованих.

Природний добір виносить на поверхню не тільки найсильніших, але і найдостойніших. Ті, хто виграють в життєвій сутичці, роблять кар'єру, домагаються успіху, користуються загальною повагою. Переможені — ліниві й непомірні — опускаються на соціальне дно. Суспільна нерівність відображає нормальний стан справ. Більш того, вона справедлива і природна.

Жорсткий дарвінізм у Самнера мав політичне підґрунтя. Ідеологічно він схилявся до консерватизму. Капіталізм хороший тому, що ґрунтується на виживанні найсильніших. Вони складають клас заможних і багатих громадян. Слабкі та ледачі займають нижню сходинку соціальної піраміди. Еволюційна модель суспільства використовувалася Самнером для виправдання існуючої класової системи. Відповідно до його поглядів, на вершині піраміди виявляються найздібніші і найкорисніші для суспільства соціальні групи. Самнер вважав, що суспільство функціонує як потрібно, і уряд не повинен втручатися для поліпшення умов, оскільки це призведе лише до збереження поганих рис навіть у разі покарання тих, хто володів хорошими.

«Народні звичаї» Редагувати

В історії соціології Самнер залишив слід своїми дослідженнями походження та розвитку групових звичаїв, які визначають певні стереотипи групової та індивідуальної поведінки людей, особливо стосовно інших соціальних груп.

У праці «Народні звичаї»(«Folkways») вперше в історії соціології Самнер детально аналізує процеси, які він називає терміном «етноцентризм». Самнер трактує етноцентризм як схильність групи чи індивіда оцінювати або сприймати різні соціальні явища залежно від цінностей та уявлень своєї етнічної групи. Кожна група і належний до неї індивід розглядають свій спосіб життя як найдосконаліший у порівнянні з іншими і сприймають усе через критерії та цінності своєї групи.

Аналіз механізмів виникнення звичаїв і звичок Самнер здійснював виходячи з того, що способи діяльності, які виробляються людьми для задоволення потреб, поступово стають рутинними і виступають для індивіда вже як звички. У результаті цього індивід відповідає своєму громадському оточенню як учасник діяльності соціальної групи, як істота, що приймає її норми.

Певну популярність здобули в західній соціології розроблені Самнером поняття «ми-група»(«we-group») і «вони-група»(«other-group»), за допомогою яких фіксувалися соціальні відносини й установки. За Самнером, «ми-група» характеризується відносинами солідарності і згуртованості, а взаємини «ми-групи» і «вони-групи» — певною напруженістю і ворожістю. Ці відносини, властиві головним чином «примітивним суспільствам».

Основні праці Редагувати

Бібліографія Самнера складається з трьохсот праць, в тому числі книг і статей. Присвячені вони в основному економіці, політичним наукам та соціології. Хоча Самнер завжди був насамперед соціологом за методами і точкою зору.

  • «Причини невдоволення фермерів»(«The Causes of the Farmer's Discontent»), 1873
  • History of American Currency: with chapters on the English bank restriction and Austrian paper money: to which is appended «The bullion report», 1874
  • «Валютний розвиток»(«Monetary Development»), 1875
  • «Політика в Америці, 1776 — 1876»(«Politics in America, 1776 — 1876»), 1876
  • «Лекції з історії захисту в США»(«Lectures on the History of Protection in the United States»), 1877
  • «What Our Boys are Reading», 1878
  • «Professor Walker on Bi-Metallism», 1878
  • «Соціалізм»(«Socialism»), 1878
  • «Торгова криза 1837»(«The Commercial Crisis of 1837»), 1879
  • «Bimetallism», 1879
  • «Теорія і практика виборів»(«The Theory and Practice of Elections»), 1880
  • «Аргумент проти протекціоністських тарифів»(«The Argument Against Protective Tariffs»), 1881
  • «Shall Americans Own Ships?», 1881
  • «Соціологія»(«Sociology»), 1881
  • «Заробітна плата»(«Wages»), 1882
  • «Ендрю Джексон, як громадський діяч»(«Andrew Jackson as a Public Man»), 1882
  • «Protective Taxes and Wages», 1883
  • «The Absurd Effort to Make the World Over», 1883
  • «What Social Classes Owe to Each Other», 1883
  • «Виживання найбільш пристосованих»(«The Survival of the Fittest»), 1884
  • «Соціологічні помилки»(«Sociological Fallacies»), 1884
  • «Зло тарифної системи»(«Evils of the Tariff System»), з Уеллсом, Ширманом, Сарджентом, 1884
  • «Shall Silver be Demonetizied?», 1885
  • «Збірник есе на теми політичних і соціальних наук»(Collected Essays in Political and Social Science), 1885
  • «Mr. Blaine on the Tariff»(«Mr. Blaine on the Tariff»), 1886
  • «Втручання держави»(«State Interference»), 1887
  • «Фінансист та фінанси Американської революції»(«The Financier & the finances of the American Revolution»), 1891
  • «Історія банківської справи у всіх провідних країнах»(«A History of Banking in all the leading nations»), 1896
  • «On Empire and the Philippines», 1898
  • «Завоювання Сполучених Штатах, Іспанією»(«The Conquest of the United States by Spain»), 1899
  • «Народні звичаї» («Folkways»), 1906
  • «Війна та інші есе»(«War and Other Essays»), 1911
  • «Земний-голод та інші есе»(«Earth-hunger and other essays»), 1913
  • «Виклик фактів та інші есе»(«The Challenge of Facts and Other Essays»), 1914
  • «Забута людина»(«The Forgotten Man»), 1916
  • «Забута людина, та інші есе»(«The Forgotten Man, and Other Essays»), 1917
  • «Наука про суспільство»(«Science of Society»), спільно з Келлером, 1927.

Найбільшим досягненням Самнера в соціології є його Folkways(Народні звичаї), що має значення для антропології, соціальної психології, психіатрії, освіти, економіки та політичної науки.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
    d:Track:Q2629164
  4. Самнер Уильям Грэм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  7. https://www.asanet.org/about/governance-and-leadership/council/presidents

Посилання Редагувати

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (липень 2017)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vilyam Grem Samner angl William Graham Sumner 30 zhovtnya 1840 Paterson 12 travnya 1910 Inglvud sociolog filosof ekonomist i publicist profesor politichnih i socialnih nauk Yelskogo universitetu Prezident Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi 1908 1909 Vilyam Grem Samnerangl William Graham SumnerNarodivsya 30 zhovtnya 1840 1840 10 30 1 2 Paterson Nyu Dzhersi SShA 4 Pomer 12 kvitnya 1910 1910 04 12 1 2 69 rokiv Inglvud Bergen Nyu Dzhersi SShAPohovannya Alder Brook Cemeteryd 5 Krayina SShADiyalnist antropolog politolog istorik sociolog filosof vikladach universitetu pismennik politichnij teoretik ekonomistVidomij zavdyaki sociolog filosof ekonomistAlma mater Yelskij koledzhZnannya mov anglijska 6 Zaklad Yelskij universitetChlenstvo Amerikanska akademiya mistectv i nauk i Fi Beta KappaMagnum opus A History of Banking in the United StatesdPosada President of the American Sociological Associationd 7 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Socialnij darvinizm 3 Narodni zvichayi 4 Osnovni praci 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiVilyam Grem Samner narodivsya v misti Paterson Nyu Dzhersi 30 zhovtnya 1840 Vin buv sinom Tomasa Samnera mehanika yakij priyihav do Spoluchenih Shtativ z Lankashiru Angliya v 1836 roci i odruzhivsya tut na Sari Grem yaka bula takozh anglijskogo pohodzhennya Vona pomerla koli Vilyamu Gremu Samneru bulo visim rokiv Samner viris u Gartfordi shtat Konnektikut i zdobuv osvitu v derzhavnih shkolah cogo mista Vin zakinchiv Yelskij koledzh v 1863 roci a vlitku togo zh roku virushiv do Yevropi Vin proviv zimu 1863 1864 rr v Zhenevi Shvejcariya vivchayuchi francuzku ta ivrit Perebuvav u Getingeni protyagom nastupnih dvoh rokiv vivchayuchi davni movi istoriyu ta bibliyeznavstvo V kvitni 1866 roku Vilyam Grem Samner virushiv do Oksfordskogo universitetu de vivchav anglikansku teologiyu Tam jogo lyubov do politichnoyi nauki yaka shodit do jogo ditinstva znovu prokinulasya i posililasya cherez chitannya Boklya ta obgovorennya zi svoyimi kolegami studentami 1866 roku Samnera obrali kerivnikom grupi studentiv v Yelskomu universiteti i u veresni togo zh roku vin pristupiv do vikonannya svoyih obov yazkiv Vilyam Grem Samner buv visvyachenij v san diyakona protestantskoyi yepiskopalnoyi cerkvi v 1867 roci i svyashenika v 1869 roci Vin pokinuv post kerivnika v berezni 1869 roku shob stati pomichnikom nastoyatelya hramu Golgofskoyi Cerkvi v Nyu Jorku Z veresnya 1870 roku do veresnya zhovtnya 1872 r vin buv nastoyatelem cerkvi Spasitelya v Moristauni Nyu Dzhersi U chervni 1872 roku vin buv obranij profesorom politichnih i socialnih nauk Yelskogo koledzhu zajnyavshi cyu posadu azh do vihodu na pensiyu v 1909 roci U 1875 roci Samner zaproponuvav kurs sociologiyi Yak zaznacheno v reyestri Yelskogo universitetu pid chas jogo vikladackoyi kar yeri bazovij kurs sociologiyi Vilyama Grema Samnera zaznavav riznih modifikacij Vilyam Grem Samner pomer u Englvudi Nyu Dzhersi 12 kvitnya 1910 r i buv pohovanij v Gilfordi shtat Konnektikut Socialnij darvinizm RedaguvatiOsnovnimi principami sociologiyi Samner vvazhav neuhilnij i avtomatichnij harakter suspilnoyi evolyuciyi a takozh vsesillya i universalnist prirodnogo doboru i borotbi za isnuvannya Socialna nerivnist z tochki zoru Samnera vistupaye yak prirodnij stan i neobhidna umova rozvitku civilizaciyi Ideya prirodnogo doboru traktuyetsya nim yak ideya prirodnosti i zakonomirnosti socialnogo doboru Narostannya majnovoyi nerivnosti na dumku sociologa ne pereshkoda suspilnomu progresu a jogo peredumova i umova Samner vvazhav sho istoriyeyu keruye borotba za isnuvannya mizh soboyu boryutsya individi klasi grupi Zakoni borotbi za isnuvannya ob yektivni voni ne mozhut vstanovlyuvatisya abo skasovuvatisya lyudinoyu Tak samo ob yektivni ekonomichni zakoni Ekonomichni sili stvoryuyut i rujnuyut socialni instituti Voni vplivayut na lyudski interesi a cherez nih na lyudsku prirodu U suspilstvi yak i v prirodi panuye krihka rivnovaga vstanovlena borotboyu za isnuvannya Isnuyut pracoviti j linivi oshadlivi ta marnotrati zajnyati i bezrobitni Yaksho nam ne podobayetsya darvinivskij zakon vizhivannya najpristosovanishih individiv govorit Samner to zalishitsya lishe odne vizhivannya najmensh pristosovanih Prirodnij dobir vinosit na poverhnyu ne tilki najsilnishih ale i najdostojnishih Ti hto vigrayut v zhittyevij sutichci roblyat kar yeru domagayutsya uspihu koristuyutsya zagalnoyu povagoyu Peremozheni linivi j nepomirni opuskayutsya na socialne dno Suspilna nerivnist vidobrazhaye normalnij stan sprav Bilsh togo vona spravedliva i prirodna Zhorstkij darvinizm u Samnera mav politichne pidgruntya Ideologichno vin shilyavsya do konservatizmu Kapitalizm horoshij tomu sho gruntuyetsya na vizhivanni najsilnishih Voni skladayut klas zamozhnih i bagatih gromadyan Slabki ta ledachi zajmayut nizhnyu shodinku socialnoyi piramidi Evolyucijna model suspilstva vikoristovuvalasya Samnerom dlya vipravdannya isnuyuchoyi klasovoyi sistemi Vidpovidno do jogo poglyadiv na vershini piramidi viyavlyayutsya najzdibnishi i najkorisnishi dlya suspilstva socialni grupi Samner vvazhav sho suspilstvo funkcionuye yak potribno i uryad ne povinen vtruchatisya dlya polipshennya umov oskilki ce prizvede lishe do zberezhennya poganih ris navit u razi pokarannya tih hto volodiv horoshimi Narodni zvichayi RedaguvatiV istoriyi sociologiyi Samner zalishiv slid svoyimi doslidzhennyami pohodzhennya ta rozvitku grupovih zvichayiv yaki viznachayut pevni stereotipi grupovoyi ta individualnoyi povedinki lyudej osoblivo stosovno inshih socialnih grup U praci Narodni zvichayi Folkways vpershe v istoriyi sociologiyi Samner detalno analizuye procesi yaki vin nazivaye terminom etnocentrizm Samner traktuye etnocentrizm yak shilnist grupi chi individa ocinyuvati abo sprijmati rizni socialni yavisha zalezhno vid cinnostej ta uyavlen svoyeyi etnichnoyi grupi Kozhna grupa i nalezhnij do neyi individ rozglyadayut svij sposib zhittya yak najdoskonalishij u porivnyanni z inshimi i sprijmayut use cherez kriteriyi ta cinnosti svoyeyi grupi Analiz mehanizmiv viniknennya zvichayiv i zvichok Samner zdijsnyuvav vihodyachi z togo sho sposobi diyalnosti yaki viroblyayutsya lyudmi dlya zadovolennya potreb postupovo stayut rutinnimi i vistupayut dlya individa vzhe yak zvichki U rezultati cogo individ vidpovidaye svoyemu gromadskomu otochennyu yak uchasnik diyalnosti socialnoyi grupi yak istota sho prijmaye yiyi normi Pevnu populyarnist zdobuli v zahidnij sociologiyi rozrobleni Samnerom ponyattya mi grupa we group i voni grupa other group za dopomogoyu yakih fiksuvalisya socialni vidnosini j ustanovki Za Samnerom mi grupa harakterizuyetsya vidnosinami solidarnosti i zgurtovanosti a vzayemini mi grupi i voni grupi pevnoyu napruzhenistyu i vorozhistyu Ci vidnosini vlastivi golovnim chinom primitivnim suspilstvam Osnovni praci RedaguvatiBibliografiya Samnera skladayetsya z trohsot prac v tomu chisli knig i statej Prisvyacheni voni v osnovnomu ekonomici politichnim naukam ta sociologiyi Hocha Samner zavzhdi buv nasampered sociologom za metodami i tochkoyu zoru Prichini nevdovolennya fermeriv The Causes of the Farmer s Discontent 1873 History of American Currency with chapters on the English bank restriction and Austrian paper money to which is appended The bullion report 1874 Valyutnij rozvitok Monetary Development 1875 Politika v Americi 1776 1876 Politics in America 1776 1876 1876 Lekciyi z istoriyi zahistu v SShA Lectures on the History of Protection in the United States 1877 What Our Boys are Reading 1878 Professor Walker on Bi Metallism 1878 Socializm Socialism 1878 Torgova kriza 1837 The Commercial Crisis of 1837 1879 Bimetallism 1879 Teoriya i praktika viboriv The Theory and Practice of Elections 1880 Argument proti protekcionistskih tarifiv The Argument Against Protective Tariffs 1881 Shall Americans Own Ships 1881 Sociologiya Sociology 1881 Zarobitna plata Wages 1882 Endryu Dzhekson yak gromadskij diyach Andrew Jackson as a Public Man 1882 Protective Taxes and Wages 1883 The Absurd Effort to Make the World Over 1883 What Social Classes Owe to Each Other 1883 Vizhivannya najbilsh pristosovanih The Survival of the Fittest 1884 Sociologichni pomilki Sociological Fallacies 1884 Zlo tarifnoyi sistemi Evils of the Tariff System z Uellsom Shirmanom Sardzhentom 1884 Shall Silver be Demonetizied 1885 Zbirnik ese na temi politichnih i socialnih nauk Collected Essays in Political and Social Science 1885 Mr Blaine on the Tariff Mr Blaine on the Tariff 1886 Vtruchannya derzhavi State Interference 1887 Finansist ta finansi Amerikanskoyi revolyuciyi The Financier amp the finances of the American Revolution 1891 Istoriya bankivskoyi spravi u vsih providnih krayinah A History of Banking in all the leading nations 1896 On Empire and the Philippines 1898 Zavoyuvannya Spoluchenih Shtatah Ispaniyeyu The Conquest of the United States by Spain 1899 Narodni zvichayi Folkways 1906 Vijna ta inshi ese War and Other Essays 1911 Zemnij golod ta inshi ese Earth hunger and other essays 1913 Viklik faktiv ta inshi ese The Challenge of Facts and Other Essays 1914 Zabuta lyudina The Forgotten Man 1916 Zabuta lyudina ta inshi ese The Forgotten Man and Other Essays 1917 Nauka pro suspilstvo Science of Society spilno z Kellerom 1927 Najbilshim dosyagnennyam Samnera v sociologiyi ye jogo Folkways Narodni zvichayi sho maye znachennya dlya antropologiyi socialnoyi psihologiyi psihiatriyi osviti ekonomiki ta politichnoyi nauki Div takozh RedaguvatiOrganicizm Socialnij darvinizm Rasovo antropologichna shkola MehanicizmPrimitki Redaguvati a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Samner Uilyam Grem Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https www asanet org about governance and leadership council presidentsPosilannya RedaguvatiSumner Vilyam Gragem Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1862 1000 ekz Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vilyam Grem Samner amp oldid 33066798