Вільям Джордж Армстронг (англ. William George Armstrong; 26 листопада 1810, Ньюкасл-на-Тайні — 27 грудня 1900, Нортумберленд) — британський інженер, конструктор гармат, промисловець, барон.
| Вільям Джордж Армстронг | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | англ. William George Armstrong |
| Народився | 26 листопада 1810[…] Ньюкасл-апон-Тайн, Сполучене Королівство |
| Помер | 27 грудня 1900[…] (90 років) Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство |
| Поховання | Haw Hill Burial Groundd |
| Країна | Сполучене Королівство |
| Місце проживання | Cragsided |
| Діяльність | інженер, винахідник, підприємець, інженер-будівельник, адвокат, інженер-механік, політик |
| Alma mater | Ньюкаслський університет, King James I Academyd і Royal Grammar Schoold |
| Членство | Лондонське королівське товариство і Шведська королівська академія наук |
| Титул | барон і Baron Armstrongd |
| Посада | член Палати лордів[d] і президент |
| Батько | William Armstrongd |
| Мати | Anne Potterd |
| Брати, сестри | Anne Armstrongd |
| У шлюбі з | Margaret Ramshawd |
| Нагороди | |
|
Життєпис Редагувати
Народився в Ньюкаслі-на-Тайні в сім'ї торговця зерном Вільяма Армстронга. Згодом, у 1850, його батько став мером Ньюкасла. Навчався в граматичних школах. Після закінчення школи вивчав 5 років право у Лондоні, а потім повернувся в Ньюкасл.
З 1835 працював у юридичній фірмі Донкін, незабаром ставши партнером. Одружився з Маргарет Рамшоу.
Пропрацював юристом 11 років, але цікавився технікою, і в результаті вирішив зайнятися виробництвом.
У 1845 заснував фабрику, яка займалася виробництвом гідравлічних кранів та інших гідравлічних пристроїв.
У 1854, з початком Кримської війни, дізнався про проблеми з артилерією в британській армії та почав розробку нового типу гармати. Гармата Армстронга була першою що заряджалася з казенної частини. До Армстронга гармати відливалися тільки цілком з чавуну або бронзи. Армстронг виробив систему складання гармати з декількох циліндричних частин. Була виготовлена пробна партія в 6 гармат, і урядова комісія дала схвальний відгук, але з закінченням війни справа не отримала подальшого ходу. Тільки в 1858, коли побоювалися розриву з Францією, британський уряд знову звернулося до Армстронга, і в 1859 його гармати були прийняті на озброєння армії і флоту. Армстронг став артилерійським інженером військового міністерства і налагодив виробництво своїх гармат в Вулічському арсеналі. У той же час був заснований приватний завод в Елсвіку, біля Ньюкасла, який виробляв гармати Армстронга.
Впровадження нових гармат, однак, зустріло сильний опір. Гарматам Армстронга закидали недостатню зручність, малу надійність, дорожнечу, складності у використанні. У 1863 призначена нова комісія для детального випробування гармат Армстронга і порівняння їх з гарматами Вітворта, що заряджались з дула. Уряд припинив замовляти гармати Армстронга, повернувшись до гармат, що заряджалися з дула.
У 1864 пішов з державної служби і зайнявся розвитком виробництва на своєму підприємстві. У 1867 домовився з суднобудівником Чарлзом Мітчеллом про співпрацю, що полягає в тому, що Мітчелл будував суда, а Армстронг виготовляв для них артилерію. У 1868 провів випробування своїх морських гармат великого калібру разом з крупповськими, і тільки використання призматичного пороху в останніх дало їм перевагу.
У 1876 побудував першу важку 100-тонну гармату калібром 45 см.
У 1897 Армстронга злилася з фірмою його старого конкурента Вітворта, утворивши компанію Armstrong Whitworth.
Помер в 1900.
Примітки Редагувати
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ https://www.britannica.com/biography/William-George-Armstrong-Baron-Armstrong-of-Cragside
- Find a Grave — 1996.
- ↑ Kindred Britain
Посилання Редагувати
- Армстронг Уильям-Джордж // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Армстронгова смесь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Гидроэлектрическая машина Армстронга // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)