Вільям Дайс (англ. William Dyce 19 вересня, 1806, Абердин — 14 лютого, 1864, Лондон) шотландський художник, переважно фресок і релігійних композицій. Шотландець за походженням.
| Вільям Дайс | |
|---|---|
| William Dyce | |
| | |
| Худ. Вільям Дайс. «Земний батько Христа —Св. Йосип» | |
| При народженні | William Dyce |
| Народження | 19 вересня 1806 Абердин |
| Смерть | 14 лютого 1864 (57 років) |
| Лондон | |
| Національність | шотландець |
| Країна | Велика Британія |
| Жанр | релігійна композиція, побутовий жанр, фреска, пейзаж |
| Діяльність | художник, викладач університету |
| Напрямок | еклектика |
| Працівник | Кінґс-коледж |
| Член | Королівська академія мистецтв і Королівське товариство Единбурга |
| Батько | William Dyced |
| Мати | Margaret Chalmersd |
| У шлюбі з | Jane Bickerton Brandd |
| Брати, сестри | Isabella Dyced і Charles Andrew Dyced |
| Нагороди | член Королівського товариства Единбургаd |
| | |
| Вільям Дайс у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився в Абердині в родині лікаря. Батько волав бачити сина медиком. Але син обрав художню кар'єру і після закінчення коледжу в Абердині відбув у Лондон.
Навчався в школі Королівської (державної) Академії мистецтв. 1825 року вперше відвідав Італію, де вивчав твори Ніколя Пуссена та Тиціана. Несамостійний в композиціях, він пізніше використає цитати з картин художників 16 і 17 ст. у власних творах. Вдруге він відвідає Рим в 1827 році, де перебуватиме півтора року. На цей період припадає його знайомство із німецьким художником Фрідріхом Овербахом, представником школи назарейців. 1829 року він повернувся в Единбург, де був відомий як художник-портретист. Але бажання працювати для католицької церкви переважило і він працював також над створенням релігійних композицій.
Ще в часи праці в Единбурзі виявив зацікавлення в дизайні і був викликаний у Лондон. Разом із ще одним колегою був відправлений у відрядження у Францію та Німеччину для вивчення їх досвіду у дизайні і відповідній освіті митців-дизайнерів. 1840 року він отримав посаду голови Школи дизайну, котра згодом була переформована у Королівський коледж мистецтв. В Школі дизайну працював три роки. Окрім фрескового живопису був майстром живопису по віконному склу, тобто імітації вітражів в 19 столітті.
Він був набожним католиком і це вплинуло на створення більшості його картин на біблійну тематику. Схильність до релігійної тематики і середньовічних чи літературних сюжетів зробило з нього важливого попередника прерафаелітів в Британії.
Був відомий також як музикант, грав церковну музику і був популярним тоді органістом.
Серед монументальних творів митця - стінописи в Палаті лордів в Лондоні і в гардеробній кімнаті королеви Британії.
Помер в Лондоні.
Художня манера Редагувати
На художню манеру митця сильно вплинуло перебування в Італії і вивчення фрескового живопису великих попередників, серед яких художник особливо виділяв Пінтуріккіо та П'єтро Перуджино. Яскраве італійське освітлення і вивчення уславлених картин Тиціана та Ніколя Пуссена підтримало його природний колористичний хист. Художник багато працював в галузі релігійних композицій, що зробило яскравими його типові біблійні композиції в стилі академізму. Типовий прихильник еклектики, консервативно налаштований Вільям Дайс найменше рахувався зі стилем романтизм і знахідками французів Жеріко чи Делакруа, британців Вільяма Тернера чи Констебла. Навіть якщо його персонажі в картині активно рухаються, то це має присмак літературщини чи театральності («Франчека да Ріміні і Паоло», «Король Лір і блазень під час бурі»). Більш самостійним він був лише в пейзажах, де не забував повчання, дидактику в стилі буржуазної добропорядності і релігійних чеснот («Пейзаж в Уельсі з двома панянками, котрі не гають часу, а прядуть»).
Вибрані твори Редагувати
- «Старий рибалка»
- «Каяття Марії Магдалини»
- «Мадонна з немовлям»
- «Пейзаж в Аррені»
- «Узбережжя Пігвелл Бей, Кент», Галерея Тейт, 1860 р.
- «Франчека да Ріміні і Паоло»
- «Король Лір і блазень під час бурі», за п'єсою Шекспіра
- «Зустріч Якова і Рахілі»
- «Пейзаж в Уельсі з двома панянками, котрі не гають часу, а прядуть »
- «Нептун вітає Британію, володарку морів»
Галерея Редагувати
Джерела Редагувати
- Frayling, Christopher, The Royal College of Art: One Hundred and Fifty Years of Art and Design, pp. 17-22, 1987, Barrie & Jenkins, London, ISBN 0-7126-1820-1
Див. також Редагувати
- ↑ Kindred Britain