www.wikidata.uk-ua.nina.az

Війна за незалежність Мозамбіку Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови Можливо вона створена за допомогою машинного п

Війна за незалежність Мозамбіку

Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. Будь ласка, допоможіть поліпшити переклад. (березень 2020)

Війна за незалежність Мозамбіку — збройний конфлікт між партизанськими силами Фронту визволення Мозамбіку, або ФРЕЛІМО (порт. Frente de Libertação de Moçambique), та Португалією. Війна офіційно розпочалася 25 вересня 1964 року і закінчилася припиненням вогню 8 вересня 1974 року, внаслідок чого 1975 року була досягнута незалежність Мозамбіку.

Війна за незалежність Мозамбіку
Колоніальна війна Португалії, Деколонізація i Холодна війна

Дата: 25 вересня 1964 — 8 вересня 1974
(9 років, 11 місяців та 2 тижні)
25 червня, 1975 (незалежність)
Місце: Мозамбік
Привід: Підйом рухів за незалежність у сусідніх колоніях, португальське жорстоке поводження з колонією.:
Результат: Політична перемога ФРЕЛІМО
Сторони
ФРЕЛІМО Португалія
Командувачі
Едуардо Мондлане (1962—1969),
Жоакім Чіссано (1962—1975),
Філіпе Самуель Магая (1964—1966),
Самора Машел (1969—1975) 		Антоніо Аугусто дос Сантос (1964—1969),
Каулза де Арріага (1969—1974)
Військові сили
15 000—20 000 50 000 (17 травня 1970 hjre)
Втрати
Мозамбіцькі джерела: 4000

Західні джерела:10 000 вбитих

 3500 вбитих
Цивільні жертви:
50 000 вбитих

Війни Португалії на її 400-річних африканських володіннях проти партизанів, які прагнули незалежності, розпочалися 1961 року з Анголи. У Мозамбіку конфлікт вибухнув у 1964 році внаслідок незадоволення і розчарувань серед багатьох корінних мешканців Мозамбіку, які вважали закордонну владу джерелом експлуатації та жорстокого поводження, зацікавленим лише в подальшому розвитку португальських економічних інтересів у регіоні. Багатьох мозамбікців також обурювала політика Португалії щодо корінних жителів, що призвело до дискримінації традиційного способу життя, який ускладнився для багатьох африканців, і обмеженого доступу до португальської освіти та кваліфікованої зайнятості.

Коли після Другої світової війни успішні рухи самовизначення поширилися по всій Африці, у багатьох мозамбікців зросли націоналістичні настрої: їх дедалі більше турбувало підпорядкування нації закордонному пануванню. З іншого боку, багато культурних корінних африканців, які були повністю інтегровані в соціальну організацію португальського Мозамбіку, зокрема, з міських центрів, реагували на претензії на незалежність із підозрою. Етнічні португальські території, до складу яких входила більшість органів влади, відповіли посиленням військової присутності та швидкими проєктами розвитку.

Масове заслання політичної інтелігенції Мозамбіку до сусідніх країн забезпечило притулки, з яких радикальні мозамбікці могли планувати дії та розбудовувати політичні заворушення на батьківщині. Створення мозамбіцької партизанської організації FRELIMO та підтримка Радянського Союзу, Китаю, Куби, Югославії, Болгарії, Танзанії, Замбії, Єгипту, Алжиру та режиму Каддафі в Лівії за допомогою зброї та радників призвели до спалаху насильства, яке мало бути тривати понад десятиліття.

З військової точки зору, португальська регулярна армія перемогла під час конфлікту проти партизанських військ FRELIMO. Утім, Мозамбіку вдалося досягти незалежності 25 червня 1975 року, після громадянського опору, відомого як «Революція гвоздик», підкріпленого частинами військових у Португалії, було скинуто режим Салазара, що завершило 470 років португальського колоніального правління в регіоні Східної Африки.

На думку істориків Революції, військовий переворот у Португалії частково був підживлений протестами щодо поведінки португальських військ щодо їх поводження з деяким корінним населенням Мозамбіка. Зростання впливу комуністів всередині групи португальських повстанців, які очолили військовий переворот, і тиск міжнародної спільноти стосовно португальської колоніальної війни були головними причинами цього результату.

Фон ред.

Колоніальне правління Португалії ред.

Мисливці на Сан та збирачі, предки народів Хойсані, були першими відомими мешканцями регіону, який зараз є Мозамбіком, за ним у I та IV століттях переважали народи, які переважали Банту, які мігрували туди через річку Замбезі. У 1498 році португальські дослідники висадилися на узбережжі Мозамбіку. Вплив Португалії у Східній Африці зростав протягом XVI століття; вона створила кілька колоній, відомих спільно як Східна Африка Португалії. Рабство і золото стали прибутковими для європейців; вплив значною мірою здійснювався через окремих поселенців і не було централізованої адміністрації.

Розташування Мозамбіку на півдні Африки

До XIX століття африканський колоніалізм в Африці досяг свого розквіту. Втративши контроль над величезною територією Бразилії в Південній Америці, португальці почали орієнтуватися на розширення своїх африканських форпостів. Це привело їх до прямого конфлікту з англійцями. З того моменту, як Девід Лівінгстон повернувся до району в 1858 р., намагаючись сприяти торгівлі шляхами, британський інтерес до Мозамбіку підвищився, настороживши португальський уряд. Протягом XIX століття велика частина Східної Африки все ще перебувала під контролем Британії, і щоб полегшити це, Британія вимагала декількох поступок від португальської колонії.

  1. Westfall, William C., Jr., Major, United States Marine Corps, Mozambique-Insurgency Against Portugal, 1963—1975, 1984. Retrieved on March 10, 2007
  2. Walter C. Opello, Jr. Issue: A Journal of Opinion, Vol. 4, No. 2, 1974, p. 29
  3. Richard W. Leonard Issue: A Journal of Opinion, Vol. 4, No. 2, 1974, p. 38
  4. ↑ Mid-Range Wars and Atrocities of the Twentieth Century retrieved December 4, 2007
  5. Stewart Lloyd-Jones, ISCTE (Lisbon), Portugal's history since 1974 [ 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.], «The Portuguese Communist Party (PCP–Partido Comunista Português), which had courted and infiltrated the MFA from the very first days of the revolution, decided that the time was now right for it to seize the initiative. Much of the radical fervour that was unleashed following Spínola's coup attempt was encouraged by the PCP as part of their own agenda to infiltrate the MFA and steer the revolution in their direction.», Centro de Documentação 25 de Abril, University of Coimbra
  6. ↑ Kennedy, Thomas. Mozambique [ 23 березня 2021 у Wayback Machine.], The Catholic Encyclopaedia. Retrieved on March 10, 2007
  7. T. H. Henriksen, Remarks on Mozambique, 1975, p. 11
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad berezen 2020 Vijna za nezalezhnist Mozambiku zbrojnij konflikt mizh partizanskimi silami Frontu vizvolennya Mozambiku abo FRELIMO port Frente de Libertacao de Mocambique ta Portugaliyeyu Vijna oficijno rozpochalasya 25 veresnya 1964 roku i zakinchilasya pripinennyam vognyu 8 veresnya 1974 roku vnaslidok chogo 1975 roku bula dosyagnuta nezalezhnist Mozambiku Vijna za nezalezhnist MozambikuKolonialna vijna Portugaliyi Dekolonizaciya i Holodna vijnaData 25 veresnya 1964 8 veresnya 1974 9 rokiv 11 misyaciv ta 2 tizhni 25 chervnya 1975 nezalezhnist Misce MozambikPrivid Pidjom ruhiv za nezalezhnist u susidnih koloniyah portugalske zhorstoke povodzhennya z koloniyeyu Rezultat Politichna peremoga FRELIMO Pripinennya vognyu i nezalezhnist Narodnoyi respubliki Mozambik pislya Revolyuciyi gvozdik u Lisaboni Pochinayetsya Gromadyanska vijna v MozambikuStoroniFRELIMO PortugaliyaKomanduvachiEduardo Mondlane 1962 1969 Zhoakim Chissano 1962 1975 Filipe Samuel Magaya 1964 1966 Samora Mashel 1969 1975 Antonio Augusto dos Santos 1964 1969 Kaulza de Arriaga 1969 1974 Vijskovi sili15 000 20 000 1 2 50 000 17 travnya 1970 hjre 3 VtratiMozambicki dzherela 4000 Zahidni dzherela 10 000 vbitih 4 3500 vbitih 4 Civilni zhertvi 50 000 vbitih 4 Vijni Portugaliyi na yiyi 400 richnih afrikanskih volodinnyah proti partizaniv yaki pragnuli nezalezhnosti rozpochalisya 1961 roku z Angoli U Mozambiku konflikt vibuhnuv u 1964 roci vnaslidok nezadovolennya i rozcharuvan sered bagatoh korinnih meshkanciv Mozambiku yaki vvazhali zakordonnu vladu dzherelom ekspluataciyi ta zhorstokogo povodzhennya zacikavlenim lishe v podalshomu rozvitku portugalskih ekonomichnih interesiv u regioni Bagatoh mozambikciv takozh oburyuvala politika Portugaliyi shodo korinnih zhiteliv sho prizvelo do diskriminaciyi tradicijnogo sposobu zhittya yakij uskladnivsya dlya bagatoh afrikanciv i obmezhenogo dostupu do portugalskoyi osviti ta kvalifikovanoyi zajnyatosti Koli pislya Drugoyi svitovoyi vijni uspishni ruhi samoviznachennya poshirilisya po vsij Africi u bagatoh mozambikciv zrosli nacionalistichni nastroyi yih dedali bilshe turbuvalo pidporyadkuvannya naciyi zakordonnomu panuvannyu Z inshogo boku bagato kulturnih korinnih afrikanciv yaki buli povnistyu integrovani v socialnu organizaciyu portugalskogo Mozambiku zokrema z miskih centriv reaguvali na pretenziyi na nezalezhnist iz pidozroyu Etnichni portugalski teritoriyi do skladu yakih vhodila bilshist organiv vladi vidpovili posilennyam vijskovoyi prisutnosti ta shvidkimi proyektami rozvitku Masove zaslannya politichnoyi inteligenciyi Mozambiku do susidnih krayin zabezpechilo pritulki z yakih radikalni mozambikci mogli planuvati diyi ta rozbudovuvati politichni zavorushennya na batkivshini Stvorennya mozambickoyi partizanskoyi organizaciyi FRELIMO ta pidtrimka Radyanskogo Soyuzu Kitayu Kubi Yugoslaviyi Bolgariyi Tanzaniyi Zambiyi Yegiptu Alzhiru ta rezhimu Kaddafi v Liviyi za dopomogoyu zbroyi ta radnikiv prizveli do spalahu nasilstva yake malo buti trivati ponad desyatilittya Z vijskovoyi tochki zoru portugalska regulyarna armiya peremogla pid chas konfliktu proti partizanskih vijsk FRELIMO Utim Mozambiku vdalosya dosyagti nezalezhnosti 25 chervnya 1975 roku pislya gromadyanskogo oporu vidomogo yak Revolyuciya gvozdik pidkriplenogo chastinami vijskovih u Portugaliyi bulo skinuto rezhim Salazara sho zavershilo 470 rokiv portugalskogo kolonialnogo pravlinnya v regioni Shidnoyi Afriki Na dumku istorikiv Revolyuciyi vijskovij perevorot u Portugaliyi chastkovo buv pidzhivlenij protestami shodo povedinki portugalskih vijsk shodo yih povodzhennya z deyakim korinnim naselennyam Mozambika Zrostannya vplivu komunistiv vseredini grupi portugalskih povstanciv yaki ocholili vijskovij perevorot i tisk mizhnarodnoyi spilnoti stosovno portugalskoyi kolonialnoyi vijni buli golovnimi prichinami cogo rezultatu 5 Fon red Kolonialne pravlinnya Portugaliyi red Mislivci na San ta zbirachi predki narodiv Hojsani buli pershimi vidomimi meshkancyami regionu yakij zaraz ye Mozambikom za nim u I ta IV stolittyah perevazhali narodi yaki perevazhali Bantu yaki migruvali tudi cherez richku Zambezi U 1498 roci portugalski doslidniki visadilisya na uzberezhzhi Mozambiku 6 Vpliv Portugaliyi u Shidnij Africi zrostav protyagom XVI stolittya vona stvorila kilka kolonij vidomih spilno yak Shidna Afrika Portugaliyi Rabstvo i zoloto stali pributkovimi dlya yevropejciv vpliv znachnoyu miroyu zdijsnyuvavsya cherez okremih poselenciv i ne bulo centralizovanoyi administraciyi 7 nbsp Roztashuvannya Mozambiku na pivdni AfrikiDo XIX stolittya afrikanskij kolonializm v Africi dosyag svogo rozkvitu Vtrativshi kontrol nad velicheznoyu teritoriyeyu Braziliyi v Pivdennij Americi portugalci pochali oriyentuvatisya na rozshirennya svoyih afrikanskih forpostiv Ce privelo yih do pryamogo konfliktu z anglijcyami 6 Z togo momentu yak Devid Livingston povernuvsya do rajonu v 1858 r namagayuchis spriyati torgivli shlyahami britanskij interes do Mozambiku pidvishivsya nastorozhivshi portugalskij uryad Protyagom XIX stolittya velika chastina Shidnoyi Afriki vse she perebuvala pid kontrolem Britaniyi i shob polegshiti ce Britaniya vimagala dekilkoh postupok vid portugalskoyi koloniyi Westfall William C Jr Major United States Marine Corps Mozambique Insurgency Against Portugal 1963 1975 1984 Retrieved on March 10 2007 Walter C Opello Jr Issue A Journal of Opinion Vol 4 No 2 1974 p 29 Richard W Leonard Issue A Journal of Opinion Vol 4 No 2 1974 p 38 a b v Mid Range Wars and Atrocities of the Twentieth Century retrieved December 4 2007 Stewart Lloyd Jones ISCTE Lisbon Portugal s history since 1974 Arhivovano 19 zhovtnya 2017 u Wayback Machine The Portuguese Communist Party PCP Partido Comunista Portugues which had courted and infiltrated the MFA from the very first days of the revolution decided that the time was now right for it to seize the initiative Much of the radical fervour that was unleashed following Spinola s coup attempt was encouraged by the PCP as part of their own agenda to infiltrate the MFA and steer the revolution in their direction Centro de Documentacao 25 de Abril University of Coimbra a b Kennedy Thomas Mozambique Arhivovano 23 bereznya 2021 u Wayback Machine The Catholic Encyclopaedia Retrieved on March 10 2007 T H Henriksen Remarks on Mozambique 1975 p 11 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Vijna za nezalezhnist Mozambiku amp oldid 38379769