www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віденський Концертгаус нім Wiener Konzerthaus МФА ˈviːnɐ kɔnˈt sɛʁtˌhaʊ s Концертгавс дослівно Концертний дім мистецький

Віденський Концертгаус

Віденський Концертгаус (нім. Wiener Konzerthaus МФА: [ˈviːnɐ kɔnˈt͡sɛʁtˌhaʊ̯s] Концертгавс, дослівно «Концертний дім») — мистецький музичний центр у Відні, відкритий у 1913 році, розміщений у 3-му муніципальному районі — Ландштрасе (нім. Landstraße) на межі внутрішнього міста. У Концертгаусі відбуваються концерти не тільки академічної, але й джазової та рокової музики.

Віденський Концертгаус
нім. Wiener Konzerthaus
48°12′02″ пн. ш. 16°22′36″ сх. д. / 48.200600000027776559° пн. ш. 16.37690000002777779° сх. д. / 48.200600000027776559; 16.37690000002777779Координати: 48°12′02″ пн. ш. 16°22′36″ сх. д. / 48.200600000027776559° пн. ш. 16.37690000002777779° сх. д. / 48.200600000027776559; 16.37690000002777779
Країна  Австрія
Місто
Ландштрассе
Адреса
Lothringerstraße 20
Архітектор Бюро Фельнер & Гельмер
 Архітектурний стиль модерн
Тип концертна зала, музична організаціяd
Статус спадщини пам'ятка культурної спадщини[d]
Відкрито 1913
konzerthaus.at​(нім.)​(англ.)
Ідентифікатори і посилання
 Віденський Концертгаус у Вікісховищі
Віденський Концертгаус, вигляд з площі Шварценберґ-платц

Історія ред.

Пам'ятник Бетховенові в Концертгаусі

У 1890 р. запланували будівництво Дому музичних святкувань (нім. Haus für Musikfeste). Проект архітектора Людвіґа Баумана передбачав багатофункціональну будівлю з концертними залами, ковзанкою та велосипедним клубом, що мала відповідати потребам широких верств населення краще, ніж розміщений за 200 метрів Музікферайн (нім. Musikverein — Музичне об'єднання, філармонія). Поряд мали розташувати просто неба арену на 40 000 місць. Хоча цей проект і відхилено, зате через 20 років усе ж таки побудували невелику спортивну споруду, а ковзанка є й досі.

Віденський Концертгаус врешті звели в 1911—1913 роках відомі в усій Європі театральні архітектори Фердінанд Фельнер та Герман Гельмер (Бюро Фельнер & Гельмер) у співпраці з Людвіґом Бауманом.

Фінансувалося будівництво тільки за рахунок приватних інвесторів — заможних містян. Планувалося, що коштів від проведення різноманітних заходів у Концертгаусі вистачатиме на його утримання. Звідти і його багатофункціональність: не лише концерти класичної музики, а й бали, літературно-театральні постановки тощо. Але через галопуючу інфляцію, викликану війною та розвалом імперії, вдалося хіба що повернути витрачені на будівництво кошти.

19 жовтня 1913 року Концертгаус урочисто відкрили в присутності кайзера Франца Йозефа І. Для святкового концерту з цієї нагоди композитор Ріхард Штраус написав «Святкову прелюдію», op. 61. Також була виконана Дев'ята симфонія Бетховена. Таким чином, поєднання традицій і сучасності вже з першого концерту стало однією із головних засад його функціонування.

Під час 2-ї світової війни Концертгаус фактично не зазнав пошкоджень. Найсерйозніше руйнування, якого він зазнав, сталося декілька днів після її кінця: вибило вікна від випадкового вибуху гранати назовні.

Будівля ред.

Віденський Концертгаус, Велика зала

Відповідно до плану, Концертгаус із розмірами приблизно 70 на 40 метрів мав три концертні зали:

  • Велика зала (Großer Saal) — 1840 місць.
  • Зала Моцарта (Mozartsaal) — 704 місця.
  • Зала Шуберта (Schubertsaal) — 336 місць.

Після генерального ремонту будівлі, виконаного у 1998—2002 роках, була додатково відкрита

  • Нова зала (Der Neue Saal) — близько 400 місць.

На фасаді будівлі, обабіч входу, є напис:

Вшануйте ваших німецьких майстрів, і вони причарують вас своїм генієм.
Оригінальний текст (нім.)
Ehrt eure deutschen Meister, dann bannt ihr gute Geister

що є цитатою із заключного хору опери «Нюрнберзькі мейстерзинґери» Ріхарда Ваґнера.

Завдяки звукоізоляції концерти можуть відбуватися одночасно. Це досягається тим, що зали, кожна з них є ніби окремою будівлею, не мають спільних стін, сполучаються коридорами й покриті спільним скляним дахом. Прозорий дах — єдине джерело денного світла у коридорах — створює також відчуття простору.

У фоє стоїть оригінальна модель створеного 1878 року Каспаром фон Цумбушем пам'ятника Бетховену, який встановили навпроти Концертгаусу на площі Бетховена. При сходах є рельєф, яким у 1913 році митець Едмунд Хелльмер вшанував цісаря Франца Йозефа. Далі — погруддя Ференца Ліста роботи Макса Клінґера (близько 1904 р.).

До комплексу Концертгаусу належить також будівля Академії музики та виконавського мистецтва (нім. K. k. Akademie für Musik und darstellende Kunst), сьогодні — Університет музики та виконавського мистецтва. Крім навчальних приміщень, ця частина будівлі містить також Академітеатр (нім. Akademietheater) на 521 місце, що використовується як допоміжна сцена Бурґтеатру (нім. Burgtheater), зокрема для прем'єр сучасних спектаклів.

Концертне життя ред.

Концертгаус — головне місце репетицій і концертів Віденського симфонічного оркестру (нім. Wiener Symphoniker), Віденського камерного оркестру (нім. Wiener Kammerorchester) та оркестру сучасної музики «Кланґфорум Відень» (нім. Klangforum Wien).

З 1913 року Концертгаус став традиційною сценою виступів Віденської співочої академії (нім. Wiener Singakademie). У заходах «Віденського товариства Концертгаусу» (нім. Wiener Konzerthausgesellschaft) бере участь Віденський філармонічний оркестр. Часто гастролюють міжнародні оркестри, солісти та камерні колективи. Окрім того, у Концертгаусі організовують інші численні заходи, як-от Бонбон-бал (Bonbon-Ball), концерти джазової та етно музики.

«Віденське товариство Концертгаусу» влаштовує також деякі фестивалі. Наприклад:

  • Фестиваль старовинної музики «Резонанси» (нім. Resonanzen) — у січні
  • Фестиваль «Віденська весна» (нім. Das Wiener Frühlingsfestival)
  • Міжнародний музичний фестиваль (нім. Das Internationale Musikfest)
  • «Відень-модерн» (нім. Wien Modern) — восени

У 2003—2006 роках проходив цілий ряд заходів під загальною назвою «Generator», присвячених найновішій музиці.

З 2008 року щорічно мають відбуватися фестивалі, кожен з яких присвячуватиметься «певному регіону або культурній спільноті». Дводенний фестиваль 2008 року був присвячений єврейській культурі з особливим акцентом на її внесок у музичну спадщину.

Почесні члени Віденського товариства Концертгаусу ред.

Німецька Українська Німецька Українська Німецька Українська Німецька Українська Німецька Українська
Felix Stransky Фелікс Странскі Richard Strauss Ріхард Штраус Joseph Marx Йозеф Маркс Paul Hindemith Пауль Гіндеміт Hans Pfitzner Ханс Пфітцнер
Wilhelm Backhaus Вільгельм Бакгаус Heinrich Bartsch Хайнріх Барч Karl Böhm Карл Бьом Johann Nepomuk David Йоганн Непомук Давід Wilhelm Furtwängler Вільгельм Фуртвенґлер
Josef Matthias Hauer Йозеф Маттіас Гауер Arthur Honegger Артур Онеґґер Egon Kornauth Еґон Корнаут Frank Martin Франк Мартін Paul Sacher Пауль Захер
Igor Strawinski Ігор Стравінський Wiener Konzerthausquartett Квартет Віденського Концертгаусу Enrico Mainardi Енріко Майнраді Julius Patzak Юліус Патцак Dietrich Fischer-Dieskau Дітріх Фішер-Діскау
Benjamin Britten Бенджамін Бріттен Nathan Milstein Натан Мільштайн Leonard Bernstein Леонард Бернштайн Christa Ludwig Кріста Людвіґ Dr. Otto Mayr Др. Отто Майр
Dr. h.c. Manfred Mautner Markhof Др. Манфред Маутнер Маркгоф Pierre Boulez П'єр Булез Rudolf Serkin Рудольф Серкін Witold Lutosławski Вітольд Лютославський Claudio Abbado Клаудіо Аббадо
Dr. Egon Seefehlner Др. Еґон Зеефельнер Alban Berg Quartett Альбан Берґ Квартет Friedrich Cerha Фрідріх Церна Gottfried von Einem Ґотфрід фон Айнем Nikolaus Harnoncourt Ніколаус Арнонкур
Jessye Norman Джессі Норман Georges Prêtre Жорж Претр Wiener Symphoniker Віденський симфонічний оркестр Alfred Brendel Альфред Брендель Sir Yehudi Menuhin Сер Єгуді Менухін
Sándor Végh Шандор Вег Elisabeth Leonskaja Елізабет Леонская Oleg Maisenberg Олег Майзенберґ Rudolf Buchbinder Рудольф Бухбіндер Heinz Holliger Гайнц Голліґер
Jordi Savall Жорді Саваль Sir Simon Rattle Сер Сімон Раттл Heinrich Schiff Гайнріх Шіфф Dr. Heinrich Haerdtl Др. Гайнріх Гердтль György Ligeti Дьордь Ліґеті
Thomas Hampson Томас Гампсон Dr. Harald Sturminger Др. Гаральд Штурмінґер Gidon Kremer Ґідон Кремер

Цікавинки ред.

  • Концертгаус пропонує слухачам чи не найбільшу у світі кількість абонементів (циклів концертів) — близько 70 протягом сезону.
  • Державні дотації на рівні 13 % — найнижчі на світі в галузі академічної музики.
  • Квиток на заходи Віденського Концертгаусу дає право проїзду міським транспортом упродовж шести годин — дві години до початку і чотири після початку концерту. Міський пасажирський перевізник «Wiener Linien» є спонсором Концертгаусу.

Примітки ред.

  1. ↑ Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
    d:Track:Q28563569d:Track:Q4580425
  2. ↑ archINFORM — 1994.
    d:Track:Q265049
  3. Враховуючи знецінення грошей, це повернення було суто номінальним.

Галерея ред.

Література ред.

  • Erwin Barta: Das Wiener Konzerthaus zwischen 1945 und 1961. Eine vereinsgeschichtliche und musikwirtschaftliche Studie. Schneider, Tutzing 2001 ISBN 3-7952-1037-2
  • Günter Lade: Orgeln in Wien. Edition Lade, 1990, ISBN 3-9500017-0-0.

Посилання ред.


Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Videnskij Koncertgaus nim Wiener Konzerthaus MFA ˈviːnɐ kɔnˈt sɛʁtˌhaʊ s Koncertgavs doslivno Koncertnij dim misteckij muzichnij centr u Vidni vidkritij u 1913 roci rozmishenij u 3 mu municipalnomu rajoni Landshtrase nim Landstrasse na mezhi vnutrishnogo mista U Koncertgausi vidbuvayutsya koncerti ne tilki akademichnoyi ale j dzhazovoyi ta rokovoyi muziki Videnskij Koncertgausnim Wiener Konzerthaus48 12 02 pn sh 16 22 36 sh d 48 200600000027776559 pn sh 16 37690000002777779 sh d 48 200600000027776559 16 37690000002777779 Koordinati 48 12 02 pn sh 16 22 36 sh d 48 200600000027776559 pn sh 16 37690000002777779 sh d 48 200600000027776559 16 37690000002777779Krayina Avstriya 1 2 Misto Landshtrasse 2 Adresa Lothringerstrasse 20 1 Arhitektor Byuro Felner amp Gelmer Arhitekturnij stil modernTip koncertna zala 2 muzichna organizaciyadStatus spadshini pam yatka kulturnoyi spadshini d 1 Vidkrito 1913konzerthaus at nim angl Identifikatori i posilannya Videnskij Koncertgaus u VikishovishiVidenskij Koncertgaus viglyad z ploshi Shvarcenberg platc Zmist 1 Istoriya 2 Budivlya 3 Koncertne zhittya 4 Pochesni chleni Videnskogo tovaristva Koncertgausu 5 Cikavinki 6 Primitki 7 Galereya 8 Literatura 9 PosilannyaIstoriya red nbsp Pam yatnik Bethovenovi v KoncertgausiU 1890 r zaplanuvali budivnictvo Domu muzichnih svyatkuvan nim Haus fur Musikfeste Proekt arhitektora Lyudviga Baumana peredbachav bagatofunkcionalnu budivlyu z koncertnimi zalami kovzankoyu ta velosipednim klubom sho mala vidpovidati potrebam shirokih verstv naselennya krashe nizh rozmishenij za 200 metriv Muzikferajn nim Musikverein Muzichne ob yednannya filarmoniya Poryad mali roztashuvati prosto neba arenu na 40 000 misc Hocha cej proekt i vidhileno zate cherez 20 rokiv use zh taki pobuduvali neveliku sportivnu sporudu a kovzanka ye j dosi Videnskij Koncertgaus vreshti zveli v 1911 1913 rokah vidomi v usij Yevropi teatralni arhitektori Ferdinand Felner ta German Gelmer Byuro Felner amp Gelmer u spivpraci z Lyudvigom Baumanom Finansuvalosya budivnictvo tilki za rahunok privatnih investoriv zamozhnih mistyan Planuvalosya sho koshtiv vid provedennya riznomanitnih zahodiv u Koncertgausi vistachatime na jogo utrimannya Zvidti i jogo bagatofunkcionalnist ne lishe koncerti klasichnoyi muziki a j bali literaturno teatralni postanovki tosho Ale cherez galopuyuchu inflyaciyu viklikanu vijnoyu ta rozvalom imperiyi vdalosya hiba sho povernuti vitracheni na budivnictvo koshti 3 19 zhovtnya 1913 roku Koncertgaus urochisto vidkrili v prisutnosti kajzera Franca Jozefa I Dlya svyatkovogo koncertu z ciyeyi nagodi kompozitor Rihard Shtraus napisav Svyatkovu prelyudiyu op 61 Takozh bula vikonana Dev yata simfoniya Bethovena Takim chinom poyednannya tradicij i suchasnosti vzhe z pershogo koncertu stalo odniyeyu iz golovnih zasad jogo funkcionuvannya Pid chas 2 yi svitovoyi vijni Koncertgaus faktichno ne zaznav poshkodzhen Najserjoznishe rujnuvannya yakogo vin zaznav stalosya dekilka dniv pislya yiyi kincya vibilo vikna vid vipadkovogo vibuhu granati nazovni Budivlya red nbsp Videnskij Koncertgaus Velika zalaVidpovidno do planu Koncertgaus iz rozmirami priblizno 70 na 40 metriv mav tri koncertni zali Velika zala Grosser Saal 1840 misc Zala Mocarta Mozartsaal 704 miscya Zala Shuberta Schubertsaal 336 misc Pislya generalnogo remontu budivli vikonanogo u 1998 2002 rokah bula dodatkovo vidkrita Nova zala Der Neue Saal blizko 400 misc Na fasadi budivli obabich vhodu ye napis nbsp Vshanujte vashih nimeckih majstriv i voni pricharuyut vas svoyim geniyem Originalnij tekst nim Ehrt eure deutschen Meister dann bannt ihr gute Geister nbsp sho ye citatoyu iz zaklyuchnogo horu operi Nyurnberzki mejsterzingeri Riharda Vagnera Zavdyaki zvukoizolyaciyi koncerti mozhut vidbuvatisya odnochasno Ce dosyagayetsya tim sho zali kozhna z nih ye nibi okremoyu budivleyu ne mayut spilnih stin spoluchayutsya koridorami j pokriti spilnim sklyanim dahom Prozorij dah yedine dzherelo dennogo svitla u koridorah stvoryuye takozh vidchuttya prostoru U foye stoyit originalna model stvorenogo 1878 roku Kasparom fon Cumbushem pam yatnika Bethovenu yakij vstanovili navproti Koncertgausu na ploshi Bethovena Pri shodah ye relyef yakim u 1913 roci mitec Edmund Hellmer vshanuvav cisarya Franca Jozefa Dali pogruddya Ferenca Lista roboti Maksa Klingera blizko 1904 r Do kompleksu Koncertgausu nalezhit takozh budivlya Akademiyi muziki ta vikonavskogo mistectva nim K k Akademie fur Musik und darstellende Kunst sogodni Universitet muziki ta vikonavskogo mistectva Krim navchalnih primishen cya chastina budivli mistit takozh Akademiteatr nim Akademietheater na 521 misce sho vikoristovuyetsya yak dopomizhna scena Burgteatru nim Burgtheater zokrema dlya prem yer suchasnih spektakliv Koncertne zhittya red Koncertgaus golovne misce repeticij i koncertiv Videnskogo simfonichnogo orkestru nim Wiener Symphoniker Videnskogo kamernogo orkestru nim Wiener Kammerorchester ta orkestru suchasnoyi muziki Klangforum Viden nim Klangforum Wien Z 1913 roku Koncertgaus stav tradicijnoyu scenoyu vistupiv Videnskoyi spivochoyi akademiyi nim Wiener Singakademie U zahodah Videnskogo tovaristva Koncertgausu nim Wiener Konzerthausgesellschaft bere uchast Videnskij filarmonichnij orkestr Chasto gastrolyuyut mizhnarodni orkestri solisti ta kamerni kolektivi Okrim togo u Koncertgausi organizovuyut inshi chislenni zahodi yak ot Bonbon bal Bonbon Ball koncerti dzhazovoyi ta etno muziki Videnske tovaristvo Koncertgausu vlashtovuye takozh deyaki festivali Napriklad Festival starovinnoyi muziki Rezonansi nim Resonanzen u sichni Festival Videnska vesna nim Das Wiener Fruhlingsfestival Mizhnarodnij muzichnij festival nim Das Internationale Musikfest Viden modern nim Wien Modern voseniU 2003 2006 rokah prohodiv cilij ryad zahodiv pid zagalnoyu nazvoyu Generator prisvyachenih najnovishij muzici Z 2008 roku shorichno mayut vidbuvatisya festivali kozhen z yakih prisvyachuvatimetsya pevnomu regionu abo kulturnij spilnoti Dvodennij festival 2008 roku buv prisvyachenij yevrejskij kulturi z osoblivim akcentom na yiyi vnesok u muzichnu spadshinu Pochesni chleni Videnskogo tovaristva Koncertgausu red Nimecka Ukrayinska Nimecka Ukrayinska Nimecka Ukrayinska Nimecka Ukrayinska Nimecka UkrayinskaFelix Stransky Feliks Stranski Richard Strauss Rihard Shtraus Joseph Marx Jozef Marks Paul Hindemith Paul Gindemit Hans Pfitzner Hans PfitcnerWilhelm Backhaus Vilgelm Bakgaus Heinrich Bartsch Hajnrih Barch Karl Bohm Karl Bom Johann Nepomuk David Jogann Nepomuk David Wilhelm Furtwangler Vilgelm FurtvenglerJosef Matthias Hauer Jozef Mattias Gauer Arthur Honegger Artur Onegger Egon Kornauth Egon Kornaut Frank Martin Frank Martin Paul Sacher Paul ZaherIgor Strawinski Igor Stravinskij Wiener Konzerthausquartett Kvartet Videnskogo Koncertgausu Enrico Mainardi Enriko Majnradi Julius Patzak Yulius Patcak Dietrich Fischer Dieskau Ditrih Fisher DiskauBenjamin Britten Bendzhamin Britten Nathan Milstein Natan Milshtajn Leonard Bernstein Leonard Bernshtajn Christa Ludwig Krista Lyudvig Dr Otto Mayr Dr Otto MajrDr h c Manfred Mautner Markhof Dr Manfred Mautner Markgof Pierre Boulez P yer Bulez Rudolf Serkin Rudolf Serkin Witold Lutoslawski Vitold Lyutoslavskij Claudio Abbado Klaudio AbbadoDr Egon Seefehlner Dr Egon Zeefelner Alban Berg Quartett Alban Berg Kvartet Friedrich Cerha Fridrih Cerna Gottfried von Einem Gotfrid fon Ajnem Nikolaus Harnoncourt Nikolaus ArnonkurJessye Norman Dzhessi Norman Georges Pretre Zhorzh Pretr Wiener Symphoniker Videnskij simfonichnij orkestr Alfred Brendel Alfred Brendel Sir Yehudi Menuhin Ser Yegudi MenuhinSandor Vegh Shandor Veg Elisabeth Leonskaja Elizabet Leonskaya Oleg Maisenberg Oleg Majzenberg Rudolf Buchbinder Rudolf Buhbinder Heinz Holliger Gajnc GolligerJordi Savall Zhordi Saval Sir Simon Rattle Ser Simon Rattl Heinrich Schiff Gajnrih Shiff Dr Heinrich Haerdtl Dr Gajnrih Gerdtl Gyorgy Ligeti Dord LigetiThomas Hampson Tomas Gampson Dr Harald Sturminger Dr Garald Shturminger Gidon Kremer Gidon KremerCikavinki red Koncertgaus proponuye sluhacham chi ne najbilshu u sviti kilkist abonementiv cikliv koncertiv blizko 70 protyagom sezonu Derzhavni dotaciyi na rivni 13 najnizhchi na sviti v galuzi akademichnoyi muziki Kvitok na zahodi Videnskogo Koncertgausu daye pravo proyizdu miskim transportom uprodovzh shesti godin dvi godini do pochatku i chotiri pislya pochatku koncertu Miskij pasazhirskij pereviznik Wiener Linien ye sponsorom Koncertgausu Primitki red a b v Wiki Loves Monuments monuments database 2017 d Track Q28563569d Track Q4580425 a b v archINFORM 1994 d Track Q265049 Vrahovuyuchi znecinennya groshej ce povernennya bulo suto nominalnim Galereya red nbsp Relyef Ernsta Hegenbarta na Koncertgausi Citata z Vagnera nbsp Relyef Ernsta Hegenbarta na Koncertgausi Citata z Vagnera nbsp Velika zala nbsp Shodi Koncertgausu nbsp Fasad nbsp Nezadovgo do restavraciyi 2003 r nbsp Vhid z tilnogo boku nbsp FoyeLiteratura red Erwin Barta Das Wiener Konzerthaus zwischen 1945 und 1961 Eine vereinsgeschichtliche und musikwirtschaftliche Studie Schneider Tutzing 2001 ISBN 3 7952 1037 2 Gunter Lade Orgeln in Wien Edition Lade 1990 ISBN 3 9500017 0 0 Posilannya red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Videnskij Koncertgaus Videnskij Koncertgaus Arhivovano 26 lipnya 2009 u Wayback Machine nim Festival Videnska vesna Anons nim Festival Viden modern Arhivovano 26 bereznya 2015 u Wayback Machine nim Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Videnskij Koncertgaus amp oldid 39275378